22 листопада 2017 р.Справа № 818/789/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Чалого І.С. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2017р. по справі № 818/789/17
за позовом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення заборгованості,
Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - позивач ) звернулось до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - відповідач ), в якій просить стягнути з відповідача борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по спискам № 1 та № 2 за травень 2017 року в сумі 2208665,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував, що відповідач, всупереч вимог п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 не відшкодував позивачу у передбачений законом строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року адміністративний позов Адміністративний позов Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнено з публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40000, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 40383837) борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по спискам № 1 та № 2 за травень 2017 року в сумі 2208665 (два мільйони двісті вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 90 коп.
Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-39), знаходиться на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах сплачені не були, внаслідок чого утворилася заборгованість за травень 2017 року в загальному розмірі 2208665,90 грн.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не сплачена та за травень 2017 року складає 2208665,90 грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. і розрахунком суми заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, у відповідності до з абз. 5 п.п. 1 п. 2 розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 6.1. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі-Інструкції), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2006 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України
Згідно з п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Колегія суддів зазначає, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 вказаної Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.8 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 (а.с.23-36) та п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2 (а.с. 6-21).
Однак, суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах сплачені не були, внаслідок чого утворилася заборгованість за травень 2017 року в загальному розмірі 2208665,90 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не сплачена та за травень 2017 року складає 2208665,90 грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. і розрахунком суми заборгованості.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2017р. по справі № 818/789/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Чалий І.С. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.