20 листопада 2017 р.Справа № 818/606/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 818/606/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Норвезьке підприємство "Глобал Харвест"
до Головного управління ДФС у Сумській області , Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та зобов'язати ГУ ДФС у Сумській області підтвердити такий статус;
- зобов'язати ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо відмови у прийнятті декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. № 9018445377 від 14.02.2017 року, № 9016635359 від 13.02.2017 року) та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9016650026 від 13.02.2017 року), поданих позивачем та визнати декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (вх. № 9018445377 від 14.02.2017 року, № 9016635359 від 13.02.2017 року) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (вх. № 9016650026 від 13.02.2017 року) такими, що подані позивачем у день їх фактичного отримання ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 року по справі № 818/606/17 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДФС у Сумській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, не скористалася своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест», представника відповідача - Головного управління ДФС у Сумській області, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест» (надалі - ТОВ «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест») подано до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відповідно до змісту декларації платником визначено рядок 18.2 «позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування» в розмірі 371 999,00 грн (а.с. 72-74) та податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відповідно до змісту декларації платником визначено рядок 18.2 «позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування» в розмірі 14 836,00 грн (а.с. 75-77).
20.03.2017 року листом-відмовою № 5794/18-19-12-03 позивачу відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, поданим товариством податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи за 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік присвоєно статус «Не визнано як податкову декларацію» (а.с. 13-14).
28.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із запитом про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та 31.03.2017 року із заявою № 38 на отримання довідки про те, що позивач є платником єдиного податку четвертої групи (15-16), але ГУ ДФС у Сумській області надано лист-повідомлення № 6847/18-19-12-03 від 06.04.2017 року (а.с. 17-18) про відмову ТОВ «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертної групи на 2017 рік.
31.03.2017 року позивач звернувся до ДПІ у м. Сумах із заявою № 39 про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (а.с. 39). ДПІ у м. Сумах було надано довідку № 6754/10/18-19-17 від 04.04.2017 року, згідно якої станом на 03.04.2017 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с. 20).
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом за захистом своїх законним інтересів.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано та в судовому порядку не встановлено доказів на підтвердження боргу в розмірі 113 123,00 грн за ТОВ «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест», а також не надано будь-яких доказів того, що ця сума боргу не була сплачена платником податків своєчасно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п.п. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
У відповідності до п. 299.1 та п. 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
На підставі п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Як передбачено п. 299.13 ст. 299 ПК України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Так, з 01 січня поточного року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач з 01 січня 2017 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, тому контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, однак цього не зробив, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01 січня 2017 року і п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.
Як встановлено п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до п.п. 14.1.175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 200-1.2 ПК України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абз. 2 п. 87.1 ст. 87 цього Кодексу.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
У відповідності до п. 200-1.4 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 1.3 ст. 200 1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Згідно п. 20 та п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ № 569 від 16.10.2014 року, для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 Кодексу, сум узгоджених податкових зобов'язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з п. 23 цього Порядку) відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб-підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.
На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 Кодексу, з електронних рахунків платників податку.
У разі зміни платником даних щодо його реквізитів та/або реквізитів рахунків, на які зараховуються кошти з електронних рахунків, ДФС має право надсилати Казначейству коригуючі реєстри для коригування таких реквізитів або відкликання реєстрів.
Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку.
При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.
Наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.
Але згідно платіжного доручення № 355 від 21.05.2015 року, податок на додану вартість за квітень 2015 року в повному розмірі - 113 123,00 грн. було сплачено ТОВ «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест» на електронний рахунок.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з виводами суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач не надав жодних доказів правомірності обліку боргу в розмірі 113 123,00 грн. за підприємством ТОВ «Українсько-Норвезьке підприємство «Глобал Харвест», а також доказів того, що ця сума боргу не була сплачена своєчасно платником податків, позовні вимоги законні, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 818/606/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.