21.11.2017 р.Справа № 816/1568/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2017р. по справі № 816/1568/17
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про зобов'язання вчинити певні дії,
15 вересня 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив зобов'язати відповідача звільнити його з військової служби в запас Збройних сил України на підставі абз.2 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" №1769-VII.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду мотивована тим, що в силу приписів частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для подовження розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.11.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з часом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами статті 100 КАС України позов залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Аналогічні приписи містить пункт 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, тобто, відповідно до п. 15 ч.1 ст. 3 КАС, перебуває на публічній службі.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В позові позивачем зазначено, що строк дії контракту, укладеного ним з Військовою частиною НОМЕР_1 закінчився 14.02.2017, проте відповідач 04.01.2017 видав наказ про продовження дії контракту. Позивач звертався до керівництва військової частини з проханням звільнити його, але його не було звільнено.
Колегія суддів зазначає, що позивач фактично оспорює бездіяльність відповідача щодо не вчинення останніми дій, які б (у випадку їх вчинення) послугували підставою для звільнення його з військової служби в запас Збройних сил України на підставі абз.2 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" №1769-VII.
Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Відповідно до зазначеного, суд першої інстанції повинен був взяти до уваги, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність щодо не звільнення позивача з військової служби в запас Збройних сил України.
Також судом першої інстанції не було враховано дату виникнення у позивача підстав для звернення до командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України з рапортом про звільнення з військової служби в запас Збройних сил України.
Водночас за правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд, отримавши позов, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.
У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених главою 8 КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.
У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим.
Разом з цим суд не з'ясував чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце.
За таких обставин, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України, колегії суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2017р. по справі № 816/1568/17 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.