м. Київ К-4929/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного казначейства України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі №2-а- 405/08 за позовом ОСОБА_1 до Славутського районного управління праці та соціального захисту населення, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, -
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 до Славутського районного управління праці та соціального захисту населення, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державне казначейство України оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а заяву про апеляційне оскарження залишено без розгляду.
В касаційній скарзі Державне казначейство України просить скасувати зазначене судове рішення, та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції, прийнята 01 квітня 2008 року без участі представника Державного казначейства України.
Копія постанови суду першої інстанції була отримана Державним казначейством України 23 квітня 2008 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Державного казначейства України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду подані 23 травня 2008 року.
Відповідно до вимог ст.186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
В силу того, що Державне казначейство України отримало копію постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.04.2008 року - 23 квітня 2008 року, то заявник мав можливість відповідно до строків, передбачених нормами КАС України подати заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції та обчислення цих строків розпочиналось з 23 квітня 2008 року.
Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Оскільки Державне казначейство України не надало суду переконливих доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, то апеляційний суд підставно залишив скаргу без розгляду.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державного казначейства України відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим