м. Київ К-22643/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі №2-а-268/09/1214 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування, про визнання протиправними дій та зобов'язання виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 04 березня 2009 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області, треті особи -Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування, про визнання протиправними дій та зобов'язання виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2009 року апеляційну скаргу повернуто заявникові з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі цього суду від 13 квітня 2009 року.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області просить скасувати зазначене судове рішення, та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через те, що вона не відповідає вимогам статті 187 КАС України. Апелянту запропоновано в строк до 24.04.2009 року усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом направлення на адресу апеляційного суду квитанції про сплату судового збору.
На виконання вищевказаної ухвали Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області направлено на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду лист, в якому відповідач просить звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що кошти для оплати судового збору та державного мита не передбачені в місцевому бюджеті.
Відповідно до п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Отже, звільнення органів управління праці та соціального захисту населення за подання апеляційної скарги Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»не передбачено.
Таким чином, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 13.04.2009 року відповідачем не виконано, тому суд апеляційної скарги підставно повернув апеляційну скаргу заявникові.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області відхилити, а Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим