Рішення від 08.11.2017 по справі 916/293/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2017 р.Справа № 916/293/16

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрова В.С.

судді Д'яченко Т.Г.

ОСОБА_1

при секретарі Граматик Г.С.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - не з'явився,

від третіх осіб:

1) ПАТ „Імексбанк” - ОСОБА_3,

2) ПАТ „Одесапродконтракт” - не з'явився,

3) ПАТ „Туристично-виробнича фірма „Чорне море” - не з'явився,

4) ТОВ „Укрбудспецтех” - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Імексбанк”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбудспецтех”, Публічне акціонерне товариство „Туристично-виробнича фірма „Чорне море”, Публічне акціонерне товариство „Одесапродконтракт”, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 3162606403,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Іллічівський завод ЗБК” про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 07.12.2009 р. реєстр. № 4127, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 29 про рефінансування від 26.11.2009 р. в загальній сумі 3162606403,14 грн. шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, а саме: об'єктів нерухомості згідно переліку, вказаному в свідоцтві про право власності на об'єкти нерухомості № 2155 від 30.08.2005 р., за адресою: м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська (Винокурова), 1-А. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

Між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” було укладено кредитні договори № 55 від 23.04.2008 р. з додатковими договорами, № 73 від 06.11.2008 р. з додатковими договорами, № 2 від 04.02.2009 р. з додатковими договорами, № 48 від 17.04.2009 р. з додатковими договорами. Зазначені кредитні договори припинили свою дію шляхом їх заміни новими зобов'язаннями, про що укладено було кредитний договір про рефінансування № 29 від 26.11.2009 р., що за своїм змістом є новацією згідно ст. 604 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, відповідно до умов зазначеного кредитного договору банком отримано кредитні кошти у сумі 3395000000,00 грн. на строк до 27.07.2016 р.: за траншами наданими в розмірі 2900000000,00 грн. з 29.11.2009 р. до 27.07.2016 р. за відсотковою ставкою 31,0%; за траншами на суму 495000000,00 грн. на строк з 25.03.2014 р. до 27.07.2016 р. за відсотковою ставкою 14,25%.

За ствердженнями позивача, з метою забезпечення виконання банком зобов'язань за зазначеним кредитним договором між Національним банком України та майновим поручителем - Публічним акціонерним товариством „Іллічівський завод ЗБК” укладено договір іпотеки від 07.12.2009 р. № 4294, предметом якого є нерухоме майно: об'єкти нерухомості згідно переліку, вказаному в свідоцтві про право власності на об'єкти нерухомості № 2155 від 30.08.2005 р., за адресою: м.Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська (Винокурова) 1-А. При цьому за умовами укладеного договору іпотеки останній в повному обсязі забезпечує вимоги іпотекодержателя (Національного банку України), що випливають з кредитного договору (а також усіх вимог іпотекодержателя, що випливають з укладених в подальшому додаткових договорів до кредитного договору, в тому числі і тих, що стосуються графіку повернення коштів та встановлюють збільшення суми зобов'язання за кредитним договором, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем).

Розділом 5 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання боржником (АТ „Імексбанк”) зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі.

Проте, як зазначає позивач, постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. № 330 відкликано банківську ліцензію АТ „Імексбанк” з 27.05.2015 р. та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочату процедуру ліквідації АТ „Імексбанк” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ „Імексбанк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 27.05.2015 р. до 26.05.2016 р. включно. За ствердженнями позивача, АТ „Імексбанк” свої зобов'язання за кредитними договорами не виконує.

Так, позивач зазначає, що Національний банк України звертався до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання за боржника АТ „Імексбанк” по кредитному договору, про що свідчить лист від 04.09.2015 р. № 28-013/5064. Однак, звернення щодо погашення простроченої заборгованості в добровільному порядку відповідачем залишені без задоволення, і на момент подання позову заборгованість АТ „Імексбанк” перед Національним банком не погашена. Зокрема, позивач стверджує, що на теперішній час заборгованість АТ „Імексбанк” перед позивачем за кредитним договором складає 3162606403,14 грн., у т.ч. по кредиту - 3092825995,46 грн., по простроченим процентам за користування кредитом - 68754093,14 грн., по пені за простроченими процентами - 1026314,54 грн., що підтверджується виписками з особових рахунків в національній валюті АТ „Імексбанк” в операційному управлінні НБУ.

Відтак, оскільки АТ „Імексбанк” зобов'язання за кредитним договором не виконано, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним вище договором іпотеки, визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною оцінки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності до проведення торгів, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановлення її як початкової ціни реалізації предмету іпотеки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2016 р. позовну заяву Національного банку України прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/293/16 та розгляд справи призначено в засіданні суду. Також вказаною ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2016 р. до участі у справі № 916/293/16 залучено Публічне акціонерне товариство „Імексбанк” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки вказане Товариство є позичальником за спірним кредитним договором № 29 про рефінансування від 26.11.2009 р., по якому виникла заявлена у позові заборгованість.

Третя особа - АТ „Імексбанк” надала до суду письмові пояснення (а.с. 125-127, т. 2). Зокрема, третя особа вказує, що 21 травня 2015 р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк». Відповідно до вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким в АТ «Імексбанк» було розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно. Таким чином третя особа вказує, що з 27 травня 2015 р. в установі АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено процедуру ліквідації. Також третя особа зазначає, що рішенням виконавчої дирекції Фонду вкладів фізичних осіб № 189 від 19.10.2015 р. «Про зміну Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Імексбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з 09.10.2015 р. повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації в АТ „Імексбанк” передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5. Як зазначає третя особа, опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи банку відбулося 29 травня 2015 року в офіційному друкованому органі - газеті «Голос України» . Третя особа вказує, що 18.06.2015 р. Управлінням Національного банку України в Одеській області до АТ «Імексбанк» було подано заяву про визнання кредитором на суму 3472457073,21 грн. Так, третя особа зазначає, що згідно ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заявлені вимоги кредитора (в сумі 3471418 444,76 грн.) - Управління Національного банку України в Одеській області включені до сьомої черги вимог кредиторів ПАТ «Імексбанк», акцептованих уповноваженою особою Фонду, що підтверджується Витягом з Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Імексбанк», акцептованих уповноваженою особою Фонду, та можуть задовольнятися лише за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, у сьому чергу за умови дотримання процедури, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

10.03.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. а саме: майнових поручителів АТ „Імексбанк” за кредитним договором № 29 від 26.11.2009 р. - Товариство з обмеженою відповідальність „Блек Сі ОСОБА_6”, Публічне акціонерне товариство „Туристично-виробнича фірма „Чорне море”, Публічне акціонерне товариство „Одесапродконтракт”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2016 р. до участі у справі № 916/293/16 було залучено Товариство з обмеженою відповідальність „Блек сі ріелті груп”, Публічне акціонерне товариство „Туристично-виробнича фірма „Чорне море”, Публічне акціонерне товариство „Одесапродконтракт” в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, також розгляд справи відкладено.

17.03.2016 р. представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог з посиланням на те, що в прохальній частині позовної заяви від 28.01.2016 р. №18-0012/7986 позивачем допущено технічну помилку, а саме: невірно зазначено номер та дату іпотечного договору, відповідно до якого позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки. Відтак, згідно вказаних уточнень позивач просить в рахунок погашення заборгованості ПАТ „Імексбанк” перед позивачем за кредитним договором № 29 про рефінансування від 26.11.2009 р. в сумі 3162606403,14 грн., яка складається з заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 3092825995,46 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 68754093,14 грн., пені за простроченими процентами у розмірі 1026314,54 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 07.12.2009 р. реєстр. № 4294 та належить ПАТ „Іллічівський завод ЗБК”, визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну реалізації на рівні вартості майна, за оцінкою, визначеною суб'єктом оціночної діяльності до проведення торгів, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановлення її як початкової ціни реалізації предмету іпотеки, передбаченого договором іпотеки, а саме на нерухоме майно - об'єкти нерухомості згідно переліку, вказаному в свідоцтві про право власності на об'єкти нерухомості № 2155 від 30.08.2005 р., за адресою: м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська (Винокурова), 1-А.

17.03.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від відповідача про призначення по справі судової будівельно-оціночної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо визначення ринкової вартості об'єкту нерухомості (адміністративний корпус, цеха, склади та підсобні приміщення), що розташовано на земельній ділянці площею 16,9 га, за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова № 1 (раніше Заводська,1-а), відповідно до свідоцтва про право власності № 2155 від 30.08.20105 р., виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради. При цьому проведення експертизи представник відповідача просить доручити Одеському науково-дослідного інституту судових експертиз. В обґрунтування свого клопотання відповідач послався на положення ст. 39 Закону України „Про іпотеку” та зазначив, що останній раз оцінка предмету іпотеки проводилася ще перед укладанням іпотечного договору, дана вартість зазначена в п. 1.4 іпотечного договору, проте дана оцінка проводилася більше ніж рік тому назад, та вартість предмету іпотеки визначена в Національній валюті України гривні, з того часу значно змінився курс гривні по відношенню до долару США та змінилися ціни на ринку нерухомості, тому вартість предмету іпотеки, зазначена в іпотечному договорі не відповідає теперішнім ринковим умовам і значно відрізняється від вартості даного майна на теперішній час. На думку відповідача, у разі винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за ціною, визначеною в іпотечному договорі, це може призвести до реалізації предмету іпотеки за значно заниженою ціною ніж та, що існує на ринку нерухомості, що завдасть збитків відповідачу по даній справі.

Треті особи - ТОВ „Блек Сі ОСОБА_6”, ПАТ „Одесапродконтракт” та ПАТ „Туристично-виробнича фірма „Чорне море” також надали до суду пояснення по справі (а.с. 137-139 т. 2), в яких треті особи зазначають, що погоджуються з необхідністю проведення відповідних судових експертиз. Так, стосовно економічної експертизи, треті особи зазначили, що вони так само, як і відповідач, про зміну відсоткової ставки останній раз були повідомлені ще 20.10.2011 р. при укладанні договору про зміни до іпотечного договору. Як вказують треті особи, на той час облікова ставка Національного банку України становила 7,75 %, жодних інших повідомлень про зміну відсоткової ставки до них як до майнових поручителів не надходило. Щодо будівельно-оціночної експертизи треті особи зазначили, що як вбачається з матеріалів справи, останній раз оцінка предмету іпотеки проводилася ще перед укладанням іпотечного договору і зазначена в п. 1.4 іпотечного договору, проте дана оцінка проводилася більше ніж рік тому назад та вартість предмету іпотеки визначена в Національній валюті України гривні, з того часу значно змінився курс гривні по відношенню до долару США та змінилися ціни на ринку нерухомості, тому вартість предмету іпотеки зазначена в іпотечному договорі не відповідає теперішнім ринковим умовам і значно відрізняється від вартості даного майна на теперішній час. Відтак треті особи вказують, що у разі винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за ціною визначеною в іпотечному договорі, це може призвести до реалізації предмету іпотеки за значно заниженою ціною ніж та, що існує на ринку нерухомості, що може завдати збитків всім майновим поручителям за кредитним договором.

В свою чергу позивачем була подана до суду заява, в якій позивач уточнив позовні вимоги щодо початкової ціни реалізації предмету застави. Так, позивач просив суд у разі задоволення позовних вимог НБУ в рішенні суду зазначити спосіб реалізації предмету іпотеки та початкову ціну продажу, а саме: визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну реалізації на рівні вартості майна у розмірі 244500000,00 грн.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2016 р. по справі № 916/293/16 за клопотанням відповідача було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо визначення ринкової вартості об'єкту нерухомості (адміністративний корпус, цеха, склади та підсобні приміщення), що розташований на земельній ділянці площею 16,9 га, за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова № 1 (раніше Заводська,1-а), відповідно до свідоцтва про право власності № 2155 від 30.08.20105 р., виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради. Також згідно з ухвалою суду проведення вказаної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, також провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

11.08.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшов від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 від 07.07.2017 р. за матеріалами справи № 916/293/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2017 р. провадження у справі № 916/293/16 поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.

У судовому засіданні 11.09.2017 р. представником позивача було подано клопотання про виклик судового експерта для надання пояснень по висновку експертизи, а також про призначення справи до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2017 р. вказану справу № 916/293/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів з огляду на особливу складність спору.

За результатами проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/293/16 було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Д'яченко Т.Г. та Петренко Н.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2017 р. справу № 916/293/16 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Д'яченко Т.Г. та Петренко Н.Д. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 26.09.2017 р., при цьому зобов'язано судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 з'явитись в судове засідання для дачі пояснень щодо виниклих питань по висновку судової оціночно-будівельної експертизи.

У судовому засіданні 26.09.2017 р. представник позивача - ОСОБА_2 просив суд надати додатковий час для підготування конкретних питань до судового експерта ОНДІСЕ - ОСОБА_7 у письмовій формі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2017 р. по справі № 916/293/16 змінено найменування третьої особи - з ТОВ „Блек Сі ОСОБА_6” на ТОВ „Укрбудспецтех”, також розгляд справи відкладено на 12.10.2017 р.

09.10.2017 р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому були викладені запитання до судового експерта стосовно висновку судової оціночно-будівельної експертизи по даній справі.

12.10.2017 р. представником позивача була подана до суду заява, відповідно до якої заявник просить суд у разі задоволення позовних вимог визначити спосіб реалізації предмету іпотеки та початкову ціну продажу, а саме: визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну реалізації у розмірі 92531035,00 грн., яка вказана у звіті суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ „Верітас Проперті Менеджмент”, що був складений на замовлення позивача.

26.10.2017 р. від судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 до господарського суду надійшли пояснення стосовно виниклих у позивача запитань по висновку судової оціночно-будівельної експертизи.

08.11.2017 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Імексбанк” перед Національним банком України за кредитним договором №29 про рефінансування від 26.11.2009 р. у сумі 3162606403,14 грн., яка складається з заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 3092825995,46 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 68 754 093,14 гривень, пені за простроченими процентами у розмірі 1026314,54 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором з майновим поручителем, що укладений між Національним банком України і Публічним акціонерним товариством «Іллічівський завод ЗБК» та посвідчений 07.12.2009 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 4294, визначивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, вказавши початкову ціну реалізації у розмірі 92531035, 00 грн. (відповідно до звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності TOB «Верітас Проперті Менеджмент” станом на 18.09.2017 р.), а саме об'єкти нерухомості, господарчі будівлі, господарчі споруди, які розташовані за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1-А (один - А), на земельній ділянці площею 16,9 га., яка надана відповідачу у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею за №24 та належать позивачу на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості (бланк №2155), виданого 30.08.2005 року Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області №694 від 26.08.2005 року, відповідно до наступного переліку:

- об'єкти нерухомості: одноповерхова будівля цеху № 1 з пропарочними загальної площею - 10979,60 кв.м (літ. А); трьохповерховий адміністративно-побутовий корпус загально площею - 2187,90 кв.м (літ. Б); одноповерхова будівля арматурного цеху загальною площею - 1917,10 кв.м (літ. В); одноповерхова будівля столярного цеху загальною площею - 734,80 кв.м (літ. Г); двоповерхова будівля компресорної загальною площею - 253,30 кв.м (літ. Д); п'ятиповерховий бетонно-змішувальний цех загальною площею - 1044,80 кв.м (літ. Е); двоповерхова побутова будівля загальною площею - 217,10 кв.м (літ. Ж); двоповерхова побутова будівля (цеху №2) загальною площею - 120,60 кв.м (літ. З); одноповерхова побутова будівля транспортного цеху загальною площею - 66,00 кв.м (літ. И), трьохповерхова побутова будівля загальною площею - 959,60 кв.м (літ. Л), одноповерхова будівля цеху КПД з пропарочними загальною площею - 4422,50 кв.м (літ. М), двоповерхова будівля автогаража загальною площею - 953,20 кв.м (літ. Н); трьохповерхова будівля котельні з трубою (№9) загальною площею - 542,80 кв.м (літ. О); двоповерхова будівля їдальні загальною площею - 1569,80 кв.м (літ. П), двоповерхова будівля РМЦ загальною площею - 1786,30 кв.м (літ. С);

- господарчі будівлі: каналізаційна насосна (літ. Е); насосна (літ. Ю), підсобні будівлі (літ. 1А, літ. 1Г, літ. 1Ж, літ. 1Н, літ. 1П, літ. 1Р, літ. 1С, літ. 1Ч, літ. 1Ш, літ. 1Щ, літ. 1Ю, літ. 2А, літ. 2Ш); склад (літ. 1Д); теплиця (літ. 1Ж); пост охорони (літ. 1М); навіси (літ. 1О, літ. 1Ф, літ. 1 Я, літ. 2М), лінія змазки з ємкостями (літ. 1Т); прохідна (літ. 2Д); склад цементу з бункерами (літ. 2С); склад сипучих матеріалів (літ. 2Ф);

- господарчі споруди: замощення (автошляхи, тротуари, майданчик стоянки) №1; ворота (9 шт.) №1; огорожа з/б №2; хвіртки (4. шт.) №3; огорожа металева №4; залізнична колія (під'їзні колії, технічні колії) №5; освітлювальні вежі (3 шт.) №6; кранові естакади (3 шт.) №7; підпірні стіни №8; труби котельні №9; мазутосховища (ємк. 3 шт.) №10; ємкості (5 шт.) №11; очисні споруди № 12, № 13; пропарочні камери №14; майданчик арматурної сталі з підкрановими та технічними коліями №15; майданчики з підкрановими та технічними коліями №16, №17, №18, №19, №20; стенди г/св (3 шт.) №21; ємкості ГСМ (3 шт.) №22; ємкості лінії змазки (2 шт.) №23;

Представник третьої особи - ПАТ „Імексбанк” в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані судом копії ухвал суду про поновлення провадження у справі від 14.08.2017 р. та про відкладення розгляду справи від 29.08.2017 р. на юридичну адресу відповідача були вручені, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 22, 70 т. 5).

Треті особи - ТОВ „Укрбудспецтех” (раніше - ТОВ „Блек Сі ОСОБА_6”), ПАТ „Одесапродконтракт” та ПАТ „Туристично-виробнича фірма „Чорне море” в судові засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином за юридичною адресою.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як випливає з матеріалів справи, між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” були укладені кредитні договори № 55 від 23.04.2008 р. з додатковими угодами, № 73 від 06.11.2008 р. з додатковими угодами, № 2 від 04.02.2009 р. з додатковими угодами та № 48 від 17.04.2009 р. з додатковими угодами.

В подальшому 26.11.2009 р. між Національним банком України (кредитор) та ПАТ „Імексбанк” (позичальник) укладено кредитний договір про рефінансування № 29, на підставі якого вказані вище кредитні договори припинили свою дію шляхом їх заміни новими зобов'язаннями.

Так, відповідно до п. 1.1 кредитного договору про рефінансування № 29 Національний банк України як кредитор надає ПАТ „Імексбанк” як позичальнику кредит рефінансування (з урахуванням раніше здійсненого) в сумі 2900000000,00 грн. на строк:

- з 23.04.2008 р. до 29.09.2010 р. - кредит на суму 100000 000,00 грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 23.04.2008 р. по 15.10.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,8% річних; з 15.10.2009 р. по 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,5% річних; з 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 12,25% річних (п. 1.1.2);

- з 06.11.2008 р. до 30.03.2011 р. - кредит на суму 100000 000,00 грн. наступною оплатою відсотків за його користування: з 06.11.2008 р. по 26.08.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,0% річних; з 26.08.2009 р. по 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,5% річних; з 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 12,25% річних (п. 1.1.3);

- з 04.02.2009 р. до 27.04.2012 р. - кредит на суму 400000000,00 грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 04.02.2009 р. до 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,5% річних; з 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 12,25% річних (п. 1.1.4);

- з 17.04.2009 р. до 30.12.2013 р. - кредит на суму 1300000000,00 грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 17.04.2009 р. до 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 16,5% річних; з 24.11.2009 р. встановити оплату у розмірі 12,25% річних (п. 1.1.5);

- з 24.11.2009 р. до 21.11.2014 р. - кредит на суму 1000000000,00 грн. з оплатою відсотків за його користування у розмірі 12,25% річних та який надається траншами:

- надання першого траншу у сумі 500000000,00 грн. здійснюється після укладання іпотечних договорів на нерухоме майно, зазначене у п. 1.6.10 та п. 1.6.11 цього договору та внесення змін до договорів іпотеки зазначених у п.п. 1.6.1-1.6.7 та договору застави зазначеного в. п.1.7 цього договору;

- надання другого траншу у сумі 500000000,00 грн. здійснюється до 15.12.2009 р., після укладання іпотечних договорів на нерухоме майно, зазначене у п. 1.6.8, п. 1.6.9 та п. 1.6.12 цього договору (п. 1.1.5).

Погашення кредиту здійснюється позичальником за графіком відповідно до п. 1.2 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається після оформлення позичальником забезпечення, що зазначене в п. 1.6 цього договору, про що укладаються окремі договори застави/зміни до відповідних раніше укладених договорів застави.

За умовами п. 1.4 договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим строком до 21 листопада 2014 року, щомісяця не пізніше 25 числа кожного місяця, та одночасно з кінцевим строком погашення боргу за кредитом. Базова кількість днів для нарахування процентів - 365.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами цього договору починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок позичальника і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

Згідно п. 1.6 договору з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позичальник надає кредитору в заставу цінності на загальну суму 4842390000,00, про що укладаються окремі договори застави.

Забезпеченням за цим договором є нерухоме майно, яке належить позичальнику та майновим поручителям:

- ТОВ «Бізнес-Форум» на підставі Свідоцтва про право власності серії САС № 636107 від 11.02.2009 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради - нежитлові приміщення І, ІІ, ІІІ поверхів, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 105/1, заставною вартістю 120000000,00 грн. (п. 1.6.1);

- ПАТ «Імексбанк» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.09.2007 р. зареєстрованого в реєстрі за № 2898 - комплекс будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, просп. Шевченко, 8а, заставною вартістю 68000000,00 грн. (п. 1.6.2);

- ТОВ «Бізнес-Форум» на підставі Свідоцтва про право власності на паркінг на 696 машиномісць з магазинами та складами № 026501, виданого 23.12.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради - паркінг на 696 машиномісць з магазинами та складами, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21, заставною вартістю 730000000,00 грн. (п. 1.6.3);

- ПАТ «Імексбанк» (нежитлова будівля бізнес-центру, за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 12а), відповідно до договору купівлі-продажу від 11.03.2005 р. №р.У-58 на 6/100 частки приміщення, договору купівлі-продажу від 11.03.2005 р. № р.У-59 на 3/100 частки приміщення, рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2005 р. на визнання права власності на 91/100 частини приміщення, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.02.2005 р. № 6613175; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.03.2005 р. № 6744872; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.03.2005 р. № 6745034 заставною вартістю 447600000,00 грн. (п. 1.6.4);

- ТОВ „Бізнес Центр «Примор'я» (нежилі приміщення торговельного комплексу (1-5 поверхи та технічний поверх, загальною площею 23361,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25), відповідно до Свідоцтва про право власності на нежилі приміщення торговельного комплексу, серії ЯЯЯ № 574158, виданого 30.01.2007 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.02.2007 р. № 13441416, заставною вартістю 576890000,00 грн. (п. 1.6.5);

- ТОВ «Одеський ЦУМ» відповідно до Свідоцтва про право власності серії САС № 635224, виданого 30.12.2008 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2009 р. № 21513734 та Свідоцтва про право власності серії САС № 625162, виданого 26.01.2009 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.01.2009 р. № 21707515, оціночною вартістю 735000000,00 грн., що складається з нежитлових будівель цілостного майнового комплексу, за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72, загальною площею 12477,8 кв.м; складських приміщень цілостного майнового комплексу, за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 10, загальною площею 2020,4 кв.м (п. 1.6.6);

- ТОВ „Бізнес-Форум”, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, № 88, відповідно до Свідоцтва про право власності, серії ЯЯЯ № 574281 від 02.02.3007 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, оціночною вартістю 300000000,00 грн. (п. 1.6.7);

- ТОВ «Бізнес-Центр «Шевченківський» - приміщення торгівельного центру та вбудовано-прибудовані приміщення офісів, що розташовані за адресою: м. Одеса, пр. Шевченко, 4-д та складаються з 5684/10000 частин, загальною площею 8044,0 кв.м (підвальне приміщення 1-5; на 1-му поверсі приміщення 1-13; на ІІ-му поверсі приміщення 18-39; на ІІІ-му поверсі приміщення 1-31; а також IV, V, VI, VII, VIII, IX,X, XI поверхи повністю) відповідно до Свідоцтва про право власності, серії САА № 444605 від 19.01.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, заставною вартістю 420000000,00 грн. (п. 1.6.8);

- ЗАТ Страхова компанія «Примор'є» - приміщення торгівельного центру та вбудовано-прибудовані приміщення офісів, що розташовані за адресою: м. Одеса, пр. Шевченко, 4-д та складаються з 4316/10000 частин, загальною площею 6107,8 кв.м (підвальне приміщенні 6-27; на 1-му поверсі приміщення 14-34; на ІІ-му поверсі приміщення 1-17; на ІІІ-му поверсі приміщення 32-78) відповідно до Свідоцтва про право власності, серії САА № 444606 від 19.01.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, заставною вартістю 280000000,00 грн. (п. 1.6.9);

- ВАТ туристично-виробничій фірмі «Чорне море» - туристично-оздоровчий комплекс - готель «Круїз» (корпус 1, 1-а черга, загальною площею 17801,8 кв.м), що розташований на землях Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (Одеська обл., Овідіопольскій р., с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, буд. 17) відповідно до Свідоцтва про право власності, серії САВ № 480660 від 13.11.2009 р., виданого Дальницькою сільською радою, заставною вартістю 770000000,00 грн. (п. 1.6.10);

- ВАТ «Одесапродконтракт» - цілісний майновий комплекс (будівлі та споруди розташовані на території 60000 кв.м та складаються з приміщення головного корпусу з блоками підсобних приміщень, автоплатформою і залізничною колією, адміністративного корпусу, цехів та складів, основною спорудою є будівля-холодильник, розрахованого на зберігання продукції в обсязі 15750 тон), що знаходиться за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, с/рада Красносільска, Старокиївське шосе, 19-км, буд. 34, відповідно до Свідоцтва про право власності, серії САВ № 343927 від 06.06.2008 р., виданого Виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівськго району Одеської області, заставною вартістю 150400000,00 грн. (п. 1.6.11);

- ВАТ «Іллічівський Завод ЗБК» - об'єкти нерухомості (адміністративний корпус, цеха, склади та підсобні приміщення), що розташовані на земельній ділянці площею 16,9 га, за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова № 1 (раніше Заводська, 1-А) відповідно до Свідоцтва про право власності № 2155 від 30.08.2005 р., виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради, заставною вартістю 244500000,00 грн. (п. 1.6.12).

Відповідно до п. 1.7 договору додатковим забезпеченням за цим договором є належні майновому поручителю на праві власності на підставі виписки з рахунків у цінних паперах відповідного уповноваженого суб'єкта депозитарної діяльності в Україні такі акції власника істотної участі у позичальника заставною вартістю в сумі - 86800500,00 грн.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що кредитор зобов'язується у день підписання договорів застави та цього договору перерахувати на кореспондентський рахунок позичальника № 32002101300, код позичальника 328384, код ЄДРПОУ 20971504, кредит відповідно до умов п. 1.1 договору.

За умовами п. 2.2 договору кредитор має право:

- здійснювати протягом дії договору перевірки позичальника щодо виконання ним програми фінансового оздоровлення, зобов'язань за цим договором, відображення в бухгалтерському обліку наданих під забезпечення кредиту предмету застави (іпотеки) та в разі потреби проводить перевірку стану цього забезпечення, яке передане позичальником під забезпечення кредиту (п. 2.2.1);

- у разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку позичальника для стягнення всієї суми заборгованості наступного робочого дня після закінчення строку дії договору в першу чергу відшкодувати заборгованість за кредитом, у другу - проценти за користування ним та пеню (п. 2.2.2);

- у разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за користування ним з кореспондентського рахунку позичальника через відсутність коштів віднести заборгованість на рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитом та прострочених нарахованих доходів і нарахувати пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день невиконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання (п. 2.2.3);

- у разі неповернення позичальником кредиту та/або процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором, кредитор реалізує переважне і безумовне право задовольнити свої вимоги шляхом списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку позичальника в повному обсязі наступного робочого дня відповідно до ст. 73 Закону України «Про Національний банк України». У разі неможливості списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку Позичальника протягом 10 робочих днів - самостійно здійснити реалізацію предмета застави за договором іпотеки відповідно до законодавства України та задовольнити всі свої вимоги в сумі заборгованості Позичальника за кредитом, процентів за користування ним та нарахованої пені (п. 2.2.4);

- ініціювати дострокове розірвання цього договору та вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості за наданим кредитом, сплати процентів за користування ним, можливих штрафних санкцій у разі виявлення фактів надання позичальником недостовірної інформації, яка мала істотний вплив на прийняття рішення щодо надання кредиту для підтримки ліквідності (п. 2.2.5);

- достроково розірвати договір, списати кошти з кореспондентського рахунку позичальника з попереднім (за два робочих дні) повідомленням його про це та/або здійснити продаж активів (майна), що перебувають у заставі (іпотеці), у разі неповернення позичальником кредиту у визначені умовами договору строки, невиконання умов договору про надання кредиту для підтримки ліквідності, у тому числі щодо вартості та схоронності забезпечення, або порушення позичальником хоча б однієї з умов щодо обмеження його діяльності, що визначені у постанові Правління Національного банку України від 24.11.2009 р. № 698/БТ «Про надання кредиту ПАТ «Імексбанк» та пролонгацію йому строків дії кредитних договорів» (п. 2.2.6);

- переглядати вид та обсяги заставленого майна в разі зменшення його вартості (п. 2.2.7);

- здійснювати контроль за виконанням умов цього договору відповідно до вимог Положення про кредитну підтримку Національним банком України банків України в разі реальної загрози стабільності їх роботи, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 р. № 262 (п. 2.2.8).

За умовами п. 2.3 договору позичальник зобов'язується:

- повернути кредитору суму кредиту та проценти за користування ним відповідно до п. 1.1 у терміни зазначені в п. 1.2 цього договору (п. 2.3.1);

- у разі неможливості списання з кореспондентського рахунку коштів, що становлять вимоги кредитора, сплатити пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання (п. 2.3.2);

- дотримуватись в своїй діяльності вимог та обмежень, що встановлені постановою Правління Національного банку України від 24.11.2009 р. № 698/БТ «Про надання кредиту ПАТ „Імексбанк” та пролонгацію йому строків дії кредитних договорів» (п. 2.3.3), а саме:

- збільшити розмір статутного капіталу позичальника на суму не менше ніж 90 млн. грн. до 01.05.2010 р.;

- не здійснювати будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов'язаними особами;

- не здійснювати дострокового повернення строкових депозитних вкладів інсайдерів і пов'язаних осіб;

- не укладати нових депозитних договорів, що передбачають авансову виплату відсотків, та не здійснювати авансову виплату відсотків за діючими депозитними договорами з пов'язаними особами та/або вкладних (депозитних) операцій з фізичними особами;

- не допускати здійснення будь-яких інвестицій, надання бланкових кредитів (крім міжбанківських операцій), незабезпечених гарантій, поручительств, авалів, акцептів, акредитивів, чеків, векселів;

- не здійснювати придбання цінних паперів, крім державних цінних паперів, депозитних сертифікатів Національного банку України;

- здійснити реалізацію/погашення цінних паперів, які емітовані інсайдерами, пов'язаними особами, а також емітентів, які мають ненадійний фінансовий стан;

- не здійснювати викуп акцій власної емісії та дострокове погашення цінних паперів власної емісії;

- не передавати власникам/учасникам позичальника, які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше процентами статутного капіталу позичальника або права голосу придбаних акцій позичальника (у тому числі пов'язаним особам позичальника), кошти у будь-якій формі (майно, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів позичальника тощо);

- забезпечити виконання плану зменшення розбалансованості між активами і пасивами більше 1 року (додатного ГЕПу), сума якої перевищує фактично сплачений статутний капітал позичальника;

- підвищити рівень ліквідності Позичальника на основі збалансованості активів і пасивів за строками погашення та підтримання на необхідному рівні обсягу високоліквідних активів;

- не придбавати основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій;

- не підвищувати в односторонньому порядку процентних ставок за кредитами;

- скоротити адміністративні витрати порівняно з минулим роком на 20%;

- утримувати середньозважений курс гривні до долара США за операціями з його купівлі та продажу на міжбанківському ринку в межах, які не перевищують відповідний середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку;

- утримувати середньозважений курс гривні до долара США за операціями з його купівлі та пролажу на готівковому валютному ринку в межах, які не перевищують відповідний середньозважений курс на готівковому ринку;

- у разі поліпшення фінансового стану достроково погасити зазначений у п. 1.1. цього договору кредит.

За умовами п. 2.3.5 договору позичальник зобов'язаний у разі втрати майна, зазначеного у п. 1.6. договору з будь-якої причини протягом 24 годин письмово повідомити про це кредитора і в п'ятиденний термін замінити його іншим рівноцінним майном. У разі невиконання зобов'язань, зазначених у п. 2.3.5 договору, позичальник зобов'язаний достроково повернути суму кредиту та проценти за користування ним протягом одного робочого дня після втрати майна (п. 2.3.6).

В п. 2.3.7 передбачено, що у разі порушення позичальником чи майновими поручителями: ТОВ «Бізнес-Форум», ТОВ Бізнес Центр «Примор'я», ТОВ «Одеський ЦУМ», ТОВ «Бізнес-Центр «Шевченківський», Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «Примор'є», Відкритим акціонерним товариством туристично-виробничою фірмою «Чорне море», Відкритим акціонерним товариством «Одесапродконтракт», Відкритим акціонерним товариством «Іллічівський Завод ЗБК», умов договорів іпотеки та/або втрати предметів іпотеки, позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, зазначений у п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору у разі невиконання, чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв'язку з цим збитки.

Згідно п. 3.2 договору у випадку подання позичальником недостовірної інформації, що стосується умов цього договору та/або процесу його виконання, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі встановленому законодавством України.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що останній набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 23.04.2008 р.

Надалі між Національним банком України та ПАТ „Імексбанк” було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору про рефінансування № 29 від 26.11.2009 р., а саме: № 1 від 10.06.2010 р., № 2 від 27.08.2010 р., № 3 від 23.03.2011 р., № 4 від 20.10.2011 р., № 5 від 27.03.2013 р., № 6 від 12.04.2013 р., № 7 від 30.01.2014 р., № 8 від 26.02.2014 р., № 9 від 23.03.2014 р., № 10 від 19.06.2014 р., № 11 від 23.09.2014 р., № 12 від 23.12.2014 р. Так, додатковими угодами до договору про рефінансування вносились зміни стосовно суми та графіку повернення позичальником залишку кредиту рефінансування у зв'язку з погашенням за договором частини кредиту рефінансування.

В подальшому з метою забезпечення виконання банком зобов'язань за зазначеним кредитним договором між Національним банком України (іпотекодержателя) та майновим поручителем - ПАТ „Іллічівський завод ЗБК” (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 4294 від 07.12.2009 р.

Відповідно д п. 1.1 договору іпотеки останній забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 29 про рефінансуванню від 26.11.2009 р., який укладено між іпотекодержателем та ПАТ „Імексбанк” стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (“основне зобов'язання”). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається боржнику іпотекодержателем - кредитором на наступних умовах:

- сума кредиту - 2900000000,00 грн.;

- строк повернення кредиту - 21.11.2014 р.;

Розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором.

Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору, а саме вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги по виконанню зобов'язань, передбачених кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, якщо предмет іпотеки буде прийнятий на утримання іпотекодержателем;

- збитків, які можуть бути завдані іпотекодержателю внаслідок порушення боржником умов кредитного договору і порушення іпотекодавцем умов цього договору;

- штрафних санкцій, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки за цим договором заставна не видається.

Пунктом 1.3 договору іпотеки встановлено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: об'єкти нерухомості (згідно переліку, вказаному в свідоцтві про право

власності на об'єкти нерухомості № 2155 від 30.08.2005 р.), які розташовані за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1-А на земельній ділянці, площею 25,4 га, яка надана ВАТ „Іллічівський завод ЗБК” у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії ОД-18, виданого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 26.12.1995 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості (бланк № 2155), виданого 30.08.2005 р. Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області № 694 від 26.08.2005 р., зареєстрованого 31.08.2005 р. КП «Бюро технічної інвентаризації» Іллічівської міської ради Одеської області в книзі ГН-5 під реєстровим № 400 на стор. 12.

Згідно Довідки-характеристики № 1620, що видана КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівськ 13.11.2009 р., вартість предмету іпотеки становить 23710501,00 грн.

За умовами п. 1.4 договору іпотеки відповідно до звіту з проведення 09.11.2009 р. незалежної експертної оцінки експертом-оцінювачем ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю» ринкова вартість предмета іпотеки становить 244500000,00 грн.

Згідно п. 1.5 договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 244500000,00 грн.

Відповідно до п. 1.6 договору іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки.

Пунктом 1.7 договору іпотеки передбачено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця.

Згідно п. 1.8 договору іпотеки одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору на предмет іпотеки накладається заборона на відчуження, а іпотека (обтяження іпотекою) предмета іпотеки підлягає державній реєстрації у відповідному реєстрі в порядку,

встановленому чинним законодавством України, який нотаріусом сторонам роз'яснено. Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору та з державною чи іншою необхідною реєстрацією іпотеки чи припинення іпотеки, передбаченими чинним законодавством України, а також витрати пов'язані із накладенням заборони на відчуження предмету іпотеки, несе іпотекодавець.

За умовами п. 1.9 договору іпотеки відсутність податкової застави на іпотекодавця підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

ОСОБА_8 07.12.2009 р. за № 25584826.

Відповідно до п. 7.1 договору іпотеки останній набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього. Всі витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору та державній реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою несе іпотекодавець.

Згідно п. 7.2 договору іпотеки право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі:

- припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою;

- знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки;

- реалізації предмета іпотеки;

- набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки.

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 7.3 договору іпотеки встановлено, що відомості про припинення іпотеки-підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Надалі між Національним банком України (іпотекодержателя) та ВАТ „Іллічівський завод ЗБК” (іпотекодавець) укладено ряд договорів про зміни, а саме: № 1 від 24.03.2011 р., № 2 від 20.10.2011 р., № 3 від 26.03.2014 р. відповідно до яких, сторонами були внесені зміни щодо суми кредиту та строку повернення кредиту.

Постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. № 330 відкликано банківську ліцензію АТ „Імексбанк” з 27.05.2015 р. та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочату процедуру ліквідації АТ „Імексбанк” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ „Імексбанк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 27.05.2015 р. до 26.05.2016 р. включно.

Як зазначає позивач, боржник свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконав, в обумовлені договором строки тіло кредиту та відсотки не сплатив. Так, за ствердженнями позивача, станом на момент подання позову заборгованість боржника перед НБУ складає за основним боргом - 3092825995,46 грн., по відсоткам - 68754093,14 грн., пені - 1026314,54 грн. Вказану заборгованість згідно п. 1.2 кредитного договору визнано простроченою, у зв'язку з чим до господарського суду Одеської області був поданий відповідний позов.

Разом з тим слід зазначити, що в силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Укладений між позивачем та третьою особою - ПАТ „Імексбанк” кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, ч. 1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, за умовами кредитного договору № 29 НБУ зобов'язався надати ПАТ «Імексбанк» обумовлений договором кредит рефінансування (з урахуванням раніше здійсненого) в сумі 2900000000,00 грн. Отже, надавши ПАТ «Імексбанк» обумовлені кредитним договором грошові кошти шляхом їх зарахування на відповідні рахунки, позивач має право вимагати від позичальника належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитним коштами. Натомість судом з'ясовано, що позичальник, погодившись на всі умови кредитного договору та взявши на себе обов'язок щодо їх виконання, всупереч закону та умовам цього договору не виконав свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Національним банком України.

Неналежною сплатою позивачу з боку позичальника - ПАТ «Імексбанк» отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами позичальником були порушені умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з п. 3.1 кредитного договору № 29 від 26.11.2009 р., у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані з цим збитки.

Відповідно до п. 2.2.3 договору у разі неможливості списання заборгованості за наданим кредитом і процентів за користування ним з кореспондентського рахунку позичальника через відсутність коштів віднести заборгованість на рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитом та прострочених нарахованих доходів і нарахувати пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день невиконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованим застосування позивачем санкцій за прострочку повернення кредиту і сплати нарахованих відсотків. Так, згідно умов вказаного кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати нараховані відсотки, здійснити погашення кредиту, проте порушив вказані умови.

Враховуючи вищевикладене та те, що позичальником не були своєчасно виконані зобов'язання за кредитним договором № 29 від 26.11.2009 р., на думку суду, позивачем правомірно нараховано пеню на прострочену суму боргу по кредиту, що становить 1026314,54 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ПАТ «Імексбанк» перед позивачем за вищевказаним кредитним договором № 29 від 26.11.2009 р. склала 3162606403,14 грн. у т.ч. по кредиту - 3092825995,46 грн., по простроченим процентам за користування кредитом - 68754093,14 грн., по пені за простроченими процентами - 1026314,54 грн., що підтверджується виписками з особових рахунків в національній валюті АТ „Імексбанк” в операційному управлінні НБУ. При цьому слід зазначити, що розмір спірної суми заборгованості за вище вказаним кредитним договором не оспорювався ані відповідачем, ані третьою особою - позичальником. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим у даній справі з метою задоволення вимог НБУ за кредитним договором № 29 від 26.11.2009 р., що складають 3162606403,14 грн., позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між банком і ПАТ «Іллічіський завод ЗБК» іпотечним договором від 07.12.2009 р. шляхом його продажу на прилюдних торгах.

При цьому розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в ст. 20 ГК України.

Предметом даного спору є вимоги позивача про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, які мотивовані невиконанням позичальником зобов'язань в частині повернення позивачу кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про іпотеку” обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови, іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку майно.

При цьому слід зазначити, що відповідні записи про обтяження належного відповідачу нерухомого майна, прийнятого банком в іпотеку, були внесені в Єдиний державний реєстр іпотек, а також в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, отже вимоги Банка як іпотекодержателя мають вищий пріоритет перед іншими кредиторами ТОВ „Україна” одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Порядок задоволення вимог встановлений розділом 5 Закону України „Про іпотеку”. Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вказане кореспондується зі ст.589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно п. 3.1.6 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках передбачених п. 3.1.5 цього договору, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору і за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до п. 3.1.7 іпотечного договору у випадках, якщо суми під продажу предмета іпотеки та суми від реалізації іншого майна, яке буде заставленим в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги з іншого майна іпотекодавця.

Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковому несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в сірок сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;

- незалежно від настання терміну виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при виконанні підстав, вказаних у п. 3.1.5 цього договору, та у разі надання іпотекодавцем недостовірної інформації згідно п. 1.2 цього договору;

- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Згідно п. 5.2 договору іпотеки іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки:

- на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса;

- у позасудовому порядку, а саме: передачі іпотекодавцем у власність іпотекодержателю предмету іпотеки, продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації предмету іпотеки.

За умовами п. 5.3 договору іпотеки право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Пунктом 5.4 договору іпотеки встановлено, що у випадку, якщо суми, врученої від продажу предмета іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна боржника та/або іпотекодавця (майнового поручителя). Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно положень ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. При цьому вимога, встановлена частиною першою вказаної статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (ч. 2, 3 ст. 35 ЗУ „Про іпотеку”).

Так, в матеріалах справи міститься вимога позивача до відповідача про виконання зобов'язань від 04.09.2015 р. за № 28-013/5064 (а.с. 92-93 т. 1) та докази направлення цієї вимоги відповідачу (а.с. 117-188 т. 1).

Таким чином, враховуючи те, що у передбачений кредитним договором № 29 термін кредит не був повернутий та заборгованість за вказаним договором не була сплачена, позивач набув права звернення стягнення на предмет іпотеки, що узгоджується з положеннями п.п. 3.1.6, 5.1-5.3, 6.1 іпотечного договору, за яким позивач виступає іпотекодержателем відносно майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Враховуючи викладене, на думку суду, звернення Національного банку України до суду із заявленими вимогами з метою захисту своїх порушених прав є обґрунтованим з урахуванням встановленого судом факту несплати позичальником кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, та зважаючи на фактичне ухилення позичальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором та вчинення дій, спрямованих на уникнення відповідальності за порушення виконання цих зобов'язань.

При цьому ст. 41 Закону України „Про іпотеку” визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

В ч. 3 ст. 43 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Так, ринкова вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки за спірним іпотечним договором, яка встановлена Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 від 07.07.2017 р., складає 247833529,00 грн.

Щодо посилань позивача в заявах про уточнення позовних вимог на те, що, визначивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, має бути вказана початкова ціна реалізації майна у розмірі 92531035, 00 грн. відповідно до звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності TOB «Верітас Проперті Менеджмент” станом на 18.09.2017 р., суд зазначає наступне.

Так, в п. 9.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 6 „Про судове рішення” (із змін. та доповнен.) у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) зазначаються дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку";

При цьому в ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Разом з тим на момент звернення позивача до суду із заявленим позовом в матеріалах справи, крім іпотечного договору, були відсутні інші докази, які б вказували на вартість предмета іпотеки, що має бути вказана у судовому рішення у разі задоволення позову.

Як зазначено в листі Верховного суду України в листі від 01.02.2015 р. „ОСОБА_7 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна”, вирішуючи питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Однак, з огляду на те, що відповідач заперечував проти вказаної в іпотечному договорі вартості іпотечного майна станом на момент пред'явлення позову, то з огляду на заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про необхідність проведення будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Дослідивши вказаний висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 від 07.07.2017 р., суд дійшов висновку, що судову експертизу проведено кваліфікованими експертами Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, попередженими про кримінальну відповідальність, в результаті проведеної судової експертизи за наявними матеріалами справи надано відповіді на поставлені судом питання, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Наразі посилання позивача на складений за його замовленням звіт про оцінку суб'єкта оціночної діяльності TOB «Верітас Проперті Менеджмент” станом на 18.09.2017 р. судом не приймаються до уваги, оскільки цей звіт не може бути належним доказом на підтвердження ринкової вартості спірного іпотечного майна з огляду на проведення оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, який не попереджався про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України

Адже якщо, призначаючи судову експертизу, господарський суд не попередив особу чи осіб, які проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, то поданий суду висновок може вважатися висновком спеціаліста, але не висновком судового експерта в розумінні частини першої статті 42 ГПК. Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Тому не можуть розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з'ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатись первинною (п. 16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Також суд вважає безпідставним клопотання позивача про проведення потворної експертизи щодо встановлення ринкової вартості спірного іпотечного майна, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз є необґрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або експертизу проведено з істотним порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.12.2009 р., а саме об'єкти нерухомості, господарчі будівлі, господарчі споруди, які розташовані за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1-А, на земельній ділянці площею 16,9 га, наданій ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею за №24, та належать ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості (бланк № 2155), виданого 30.08.2005 р. Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області №694 від 26.08.2005 року, відповідно до наступного переліку:

- об'єкти нерухомості: одноповерхова будівля цеху № 1 з пропарочними загальної площею - 10979,60 кв.м (літ. А); трьохповерховий адміністративно-побутовий корпус загально площею - 2187,90 кв.м (літ. Б); одноповерхова будівля арматурного цеху загальною площею - 1917,10 кв.м (літ. В); одноповерхова будівля столярного цеху загальною площею - 734,80 кв.м (літ. Г); двоповерхова будівля компресорної загальною площею - 253,30 кв.м (літ. Д); п'ятиповерховий бетонно-змішувальний цех загальною площею - 1044,80 кв.м (літ. Е); двоповерхова побутова будівля загальною площею - 217,10 кв.м (літ. Ж); двоповерхова побутова будівля (цеху №2) загальною площею - 120,60 кв.м (літ. З); одноповерхова побутова будівля транспортного цеху загальною площею - 66,00 кв.м (літ. И), трьохповерхова побутова будівля загальною площею - 959,60 кв.м (літ. Л), одноповерхова будівля цеху КПД з пропарочними загальною площею - 4422,50 кв.м (літ. М), двоповерхова будівля автогаража загальною площею - 953,20 кв.м (літ. Н); трьохповерхова будівля котельні з трубою (№9) загальною площею - 542,80 кв.м (літ. О); двоповерхова будівля їдальні загальною площею - 1569,80 кв.м (літ. П), двоповерхова будівля РМЦ загальною площею - 1786,30 кв.м (літ. С);

- господарчі будівлі: каналізаційна насосна (літ. Е); насосна (літ. Ю), підсобні будівлі (літ. 1А, літ. 1Г, літ. 1Ж, літ. 1Н, літ. 1П, літ. 1Р, літ. 1С, літ. 1Ч, літ. 1Ш, літ. 1Щ, літ. 1Ю, літ. 2А, літ. 2Ш); склад (літ. 1Д); теплиця (літ. 1Ж); пост охорони (літ. 1М); навіси (літ. 1О, літ. 1Ф, літ. 1 Я, літ. 2М), лінія змазки з ємкостями (літ. 1Т); прохідна (літ. 2Д); склад цементу з бункерами (літ. 2С); склад сипучих матеріалів (літ. 2Ф);

- господарчі споруди: замощення (автошляхи, тротуари, майданчик стоянки) №1; ворота (9 шт.) №1; огорожа з/б №2; хвіртки (4. шт.) №3; огорожа металева №4; залізнична колія (під'їзні колії, технічні колії) №5; освітлювальні вежі (3 шт.) №6; кранові естакади (3 шт.) №7; підпірні стіни №8; труби котельні №9; мазутосховища (ємк. 3 шт.) №10; ємкості (5 шт.) №11; очисні споруди № 12, № 13; пропарочні камери №14; майданчик арматурної сталі з підкрановими та технічними коліями №15; майданчики з підкрановими та технічними коліями №16, №17, №18, №19, №20; стенди г/св (3 шт.) №21; ємкості ГСМ (3 шт.) №22; ємкості лінії змазки (2 шт.) №23,

шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України „Про виконавче провадження”, за початковою ціною, яка встановлена Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 від 07.07.2017 р., згідно якого ринкова вартість об'єкту нерухомості (адміністративна будівля, цеха, склади та підсобні приміщення), що розташований на земельній ділянці площею 16,9 га за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Вінокурова № 1 (раніше Заводська 1-а), складає 247833529,00 грн., в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Імексбанк” перед Національним банком України за кредитним договором №29 про рефінансування від 26.11.2009 р. у сумі 3162606403,14 грн., яка складається з заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 3092825995,46 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 68754093,14 грн., пені за простроченими процентами у розмірі 1026314,54 грн. ОСОБА_7 таке право звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача саме у зв'язку з невиконанням третьою особою -ПАТ „Імексбанк” укладеного з позивачем кредитного договору про рефінансування № 29 від 26.11.2009 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Національного банку України відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Імексбанк”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбудспецтех”, Публічне акціонерне товариство „Туристично-виробнича фірма „Чорне море”, Публічне акціонерне товариство „Одесапродконтракт”, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 3162606403,14 грн. задовольнити.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.12.2009 р., що укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Іллічівський завод ЗБК" і посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстр. № 4294, а саме на

об'єкти нерухомості, господарчі будівлі, господарчі споруди, які розташовані за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1-А, на земельній ділянці площею 16,9 га, наданій ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею за №24, та належать ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості (бланк № 2155), виданого 30.08.2005 р. Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області №694 від 26.08.2005 року, відповідно до наступного переліку:

- об'єкти нерухомості: одноповерхова будівля цеху № 1 з пропарочними загальної площею - 10979,60 кв.м (літ. А); трьохповерховий адміністративно-побутовий корпус загально площею - 2187,90 кв.м (літ. Б); одноповерхова будівля арматурного цеху загальною площею - 1917,10 кв.м (літ. В); одноповерхова будівля столярного цеху загальною площею - 734,80 кв.м (літ. Г); двоповерхова будівля компресорної загальною площею - 253,30 кв.м (літ. Д); п'ятиповерховий бетонно-змішувальний цех загальною площею - 1044,80 кв.м (літ. Е); двоповерхова побутова будівля загальною площею - 217,10 кв.м (літ. Ж); двоповерхова побутова будівля (цеху №2) загальною площею - 120,60 кв.м (літ. З); одноповерхова побутова будівля транспортного цеху загальною площею - 66,00 кв.м (літ. И), трьохповерхова побутова будівля загальною площею - 959,60 кв.м (літ. Л), одноповерхова будівля цеху КПД з пропарочними загальною площею - 4422,50 кв.м (літ. М), двоповерхова будівля автогаража загальною площею - 953,20 кв.м (літ. Н); трьохповерхова будівля котельні з трубою (№9) загальною площею - 542,80 кв.м (літ. О); двоповерхова будівля їдальні загальною площею - 1569,80 кв.м (літ. П), двоповерхова будівля РМЦ загальною площею - 1786,30 кв.м (літ. С);

- господарчі будівлі: каналізаційна насосна (літ. Е); насосна (літ. Ю), підсобні будівлі (літ. 1А, літ. 1Г, літ. 1Ж, літ. 1Н, літ. 1П, літ. 1Р, літ. 1С, літ. 1Ч, літ. 1Ш, літ. 1Щ, літ. 1Ю, літ. 2А, літ. 2Ш); склад (літ. 1Д); теплиця (літ. 1Ж); пост охорони (літ. 1М); навіси (літ. 1О, літ. 1Ф, літ. 1 Я, літ. 2М), лінія змазки з ємкостями (літ. 1Т); прохідна (літ. 2Д); склад цементу з бункерами (літ. 2С); склад сипучих матеріалів (літ. 2Ф);

- господарчі споруди: замощення (автошляхи, тротуари, майданчик стоянки) №1; ворота (9 шт.) №1; огорожа з/б №2; хвіртки (4. шт.) №3; огорожа металева №4; залізнична колія (під'їзні колії, технічні колії) №5; освітлювальні вежі (3 шт.) №6; кранові естакади (3 шт.) №7; підпірні стіни №8; труби котельні №9; мазутосховища (ємк. 3 шт.) №10; ємкості (5 шт.) №11; очисні споруди № 12, № 13; пропарочні камери №14; майданчик арматурної сталі з підкрановими та технічними коліями №15; майданчики з підкрановими та технічними коліями №16, №17, №18, №19, №20; стенди г/св (3 шт.) №21; ємкості ГСМ (3 шт.) №22; ємкості лінії змазки (2 шт.) №23;

шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України „Про виконавче провадження”, за початковою ціною, яка встановлена Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 1908/24 від 07.07.2017 р., згідно якого ринкова вартість об'єкту нерухомості (адміністративна будівля, цеха, склади та підсобні приміщення), що розташований на земельній ділянці площею 16,9 га за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Вінокурова № 1 (раніше Заводська 1-а), складає 247833529/двісті сорок сім мільйонів вісімсот тридцять три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять/грн. 00 коп., в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ „Імексбанк» перед Національним банком України за кредитним договором № 29 про рефінансування від 26.11.2009 р. в загальному розмірі 3162606403/три мільярди сто шістдесят два мільйони шістсот шість тисяч чотириста три/грн. 14 коп., яка складається з: 3092825995/три мільярда дев'яносто два мільйона вісімсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять/грн. 46 коп. - заборгованості за кредитом, 68754093/шістдесят вісім мільйонів сімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто три/грн. 14 коп. - заборгованості за відсотками, 1026314/один мільйон двадцять шість тисяч триста чотирнадцять/грн. 54 коп. - пені за прострочення платежів по кредитному договору.

3. СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" (65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 5; код ЄДРПОУ 01374582) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106) витрати по сплаті судового збору в сумі 206700/двісті шість тисяч сімсот/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2017 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя Т.Г. Д'яченко

Суддя Н.Д. Петренко