Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
03.12.2009Справа №2-21/5252-2009
за позовом Фізичної особи - підприємця Грушецької Людмили Павлівни, Кіровоградська область, Голованіський район, с. Межирічка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського виробничого підприємства «Агротехнологія», смт. Первомайське, вул.. Молодіжна, 8;
про стягнення 258025,00 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивача Бурковський В.Г., довіреність б/н від 20.10.2009 р., представник;
Відповідач Пеліпасов В.В., довіреність № 16/09 від 01.12.2009 р., представник.
Сутність спору: Позивач - Фізична особа - підприємець Грушецька Людмила Павлівна звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського виробничого підприємства «Агротехнологія», смт Первомайське, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 258025,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судове засідання представник позивача з'явився, надав зміни до прохальної частини позовної заяви, у яких просить стягнути з відповідача на користь позивача: 63840 грн. оплати за виконані роботи (75840 грн. - 12000 грн. = 63840 грн.), 2002 грн. пені за 56 днів прострочення оплати виконаних робіт (з 16.07.2009 р. по 09.09.2009 р.; 13168 грн. штрафу (65284 х 20 %); 164160 грн. втраченої вигоди (684 га х 240 = 164160 грн.), а також судові витрати пов'язані з оплатою державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплату послуг адвоката.
Представник відповідача у засідання суду з'явився, позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 29).
У засіданні суду, яке відбулося 03 грудня 2009 р. о 10 годині 10 хвилин було оголошено перерву до 03.12.2009 р. до 14 години 20 хвилин.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача та відповідача, суд, -
15 червня 2009 р. між ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія», смт Первомайське, та Приватним підприємцем Грушецькой Людмилою Павлівною був укладений договір підряду № БН1.
Відповідно до умов укладеного договору позивач (Виконавець за договором) зобов'язується за дорученням відповідача (Замовника за договором) надати останньому комплекс послуг з: вбирання врожаю сільськогосподарських культур, а Замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг. Вказаним договором визначено, що Замовник зобов'язується надати Виконавцю наступні площі для надання послуг: вбирання ранніх зернових культур 1000 га. Дані площі розташовані за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Крестьянівка, с. Островське.
Згідно з пунктом 4.2. договору здача-приймання етапу виконаних робіт оформлюється актом, у якому вказується найменування роботи, площа ділянок, вартість виконаних робіт.
Згідно з вимогами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1.5. договору оплата послуг виконавцю здійснюється відповідно актів виконаних робіт.
Вартість вбирання одного гектару складає 240 грн. Загальна сума робіт за договором складає 240000 грн., та уточнюється за фактом їх загального виконання, на підстав актом здачі-приймання етапів робіт (пункт 3.1. договору).
Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата за договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: протягом 5 банківських днів після підписання актів здачі-приймання етапів робіт.
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач у порушення умов договору послуги надані позивачем сплатив не в повному обсязі, що привело до утворення заборгованості в розмірі 63840 грн.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 63840 грн. підлягають задоволенню.
Суд не може прийняти заперечення відповідача щодо несплати за проведені позивачем роботи у зв'язку з неякісним виконанням робіт виходячи з наступного.
Актом виконаних робіт від 08.07.2009 р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, підтверджено обсяг виконаних робіт, проте, не зазначено, з якого конкретного поля проводилося вбирання врожаю, при складанні акту про неналежне виконання робіт позивач був відсутній, належним чином про додаткове обстеження полів не попереджувався та не викликався. Відповідачем не доведено, що саме на цих полях збирання врожаю проводив позивач.
Пунктом 6.1. договору визначено, що у разі прострочення Замовником строків проведення розрахунків, передбачених договором, останній сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених робіт за кожний день прострочення, а також 20 % від суми невиконаних зобов'язань.
Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з вимогами статті 547 Цивільного кодексу України, - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (стаття 551 Цивільного кодексу України).
Позивачем нарахована пеня за період прострочення сплати з 16.07.2009 р. по 09.09.2009 р. у сумі 2002 грн., а також штраф у розмірі 20 % від суми 65842 грн.
Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності зі ст. 232 п. 6 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.
Сума пені нарахована позивачем відповідно норм діючого законодавства.
Проте, розрахунок суми штрафу позивачем зроблено від суми невиконаних зобов'язань з доданням суми пені (63840 грн. + 2002 грн.), що суперечить пункту 6.1. договору.
Розрахунок суми штрафу має бути проведений від суми заборгованості та має складати 63840 х 20 % = 12768 грн.
Відповідно до вимог статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідачем у матеріали справи наданий висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 01 грудня 2009 р. за № 4282/05-4 про наявність у відповідача форс-мажорних обставин, а саме - загибелі врожаю на площі 230 га, що є суттєвою обставиною для відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, суд зменшує суму штрафних санкцій на 50 %.
Таким чином, сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню складає: пені - 1001 грн., штрафу - 6384 грн.
Позивачем заявлені також вимоги про стягнення збитків у сумі 164160 грн., посилаючись на те, що відповідачем не надано позивачу обумовлений договором обсяг робіт.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Загальні засади застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків визначені також у главі 24 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних порушенням господарського зобов'язання, яка встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення.
Так, до складу правопорушення входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіянням збитків, вина.
Позивач не довів наявності таких правопорушень з боку відповідача.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків на підставах, зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають, оскільки не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що засновані на нормах чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08 грудня 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 546, 547, 551 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232, 224, 218 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія», смт. Первомайське (АР Крим, смт. Первомайське, вул.. Молодіжна, 8; ЗКПО 31338472, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Фізичної особи - підприємця Грушецької Людмили Павлівни, Кіровоградська область (Кіровоградська область, Голованіський район, с. Межирічка; рік народження не відомий; ідентифікаційний код 2508912763, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 63840 грн., 1001 грн. пені, 6384 грн. штрафу, 6900 грн. витрат пов'язаних з наданням послуг адвоката, 137,69 грн. державного мита та 65,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У частині вимог про стягнення збитків в розмірі 164160,00 грн., пені в розмірі 1001 грн., штрафу в розмірі 6384 грн. - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.