Іменем України
30.11.2009 року м. Чернівці Справа № 2а-1225/09/2470
13 год. 30 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Ярослава Юрійовича ,
секретар судового засідання , за участю представника позивача - Панасенка Ю.Г.; представників відповідача - Топала Е.В., Кондревої К.Г. ,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернівецькій області
до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
про визнання нечинними рішень Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернівецькій області звернулося з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання нечинними рішень Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками КРУ в Чернівецькій області за результатами проведеної перевірки встановлено ряд порушень дисципліни, серед яких: допущення утворення у квітні-травні 2007 року понадлімітного залишку готівки в касі на суму 10466,45 грн.; нецільове використання бюджетних коштів (не у відповідності до КЕКВ) при оплаті інженерно-геологічних вишукувань для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом в м. Чернівці н суму 19990 грн.; незаконні видатки (безпідставна виплата) у січні 2007 року одноразової грошової винагороди за 2006 рік особам рядового і начальницького складу позивача за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну та компенсацію податку з доходів фізичних осіб на неї на загальну суму 24483,50 грн. Відповідачем невраховані заперечення позивача та винесено розпорядження, яким зупинено операції з бюджетними коштами на рахунку останнього. Позивач не згоден з вищезазначеними рішеннями та вважає, що вони прийняті незаконно та необґрунтовано.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги пдав клопотання про зменшення позовних вимог та просив їх задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно із ст.2 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (надалі-Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Так, відповідно до п. 2.17 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на II квартал 2009 року Відповідачем було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності у Позивача за період з 01.01.2007 року по завершений звітний період 2009 року, за наслідками якої складено акт від 01.07.2009 № 24-06/239 (а.с. 13-17).
Згідно із п.3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (надалі - Порядок №550), акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Також, п.35 Порядку передбачено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.
Так, відповідно до п.6.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.
Враховуючи зазначене, акт ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача від 01.07.2009 №24-06/239 не містить і не може містити рішень, які б породжували або змінювали права позивача у справі №2а-1225/09/2470, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Щодо визнання нечинними п.п.2, 3 вимог Відповідача від 07.08.2009 №24-06-10-14/4497 (а.с.19) в частині забезпечення відшкодування за рахунок винних осіб незаконної виплати у січні 2007 року одноразової грошової винагороди за підтримку високої бойової готовності військ за 2006 рік на загальну суму 21290,00 грн. та компенсації податку з доходів фізичних осіб на неї на суму 3193,50 грн., відображення по бухгалтерському обліку позивача у складі незавершеного будівництва вартість оплачених інженерно-геологічних вишукувань для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом в м. Чернівцях на суму 19990,00 грн. суд приходить до наступного переконання.
Так, на стор. 11-12 акту ревізії позивача встановлено, що в січні 2007 року 42 особам начальницького складу позивача, які до 30.12.2006 року працювали у відділі державних спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ України в Чернівецькій області, нараховано та виплачено одноразову грошову винагороду за підтримку високої бойової готовності військ за 2006 рік на загальну суму 21290,00 грн. та компенсацію податку з доходів фізичних осіб на неї в розмірі 15% на суму 3193,50 гривень.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 №1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка набрала чинності з 01.01.2007 року, передбачено виплату одноразової грошової винагороди за підтримку постійної готовності особам рядового та начальницького складу Державної служби спецзв'язку.
Державна служба спецзв'язку створена 01.01.2007 року відповідно до Закону України від 23.02.2006 №3475-ІУ «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації». Відповідно до перехідних та прикінцевих положень вказаного вище закону Державна служба спецзв'язку є правонаступником Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України.
При цьому до позивача не передавались зобов'язання щодо нарахованої, але не виплаченої одноразової грошової винагороди за підтримку високої бойової готовності військ за 2006 рік від відділу державних спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ України в Чернівецькій області.
Крім того, на стор.7-8 акту ревізії позивача зафіксовано, що позивачем у липні 2008 року відповідно до укладеного договору від 14.05.2008 №24, перераховано у липні 2008 року ПП «Кременчук - Теплоенергопроект»кошти за проведені інженерно-геологічні вишукування для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом у м. Чернівцях на суму 19990,00 гривень.
Проте, позивачем видатки проведено за рахунок асигнувань по спеціальному фонду кошторису, передбачених на поточні видатки позивача за КЕКВ 1139 «Оплата інших послуг та інших видатків», а не як капітальні видатки по КЕКВ 2121 «Будівництво (придбання) житла», що є порушенням вимог абз.2 розділу «Капітальні видатки (2000)»роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 №194 та призвело до нецільового використання коштів в сумі 19990,00 грн. та є порушенням п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України.
Щодо визнання нечинним розпорядження відповідача від 07.08.2009 №95 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства судом встановлено наступне.
У ч. 1 ст. 118 Бюджетного кодексу України вказано, що органи Державної контрольно-ревізійної служби України у межах своєї компетенції можуть вчиняти щодо розпорядників бюджетних коштів та одержувачів зупинення операцій з бюджетними коштами.
Також, у ст.120 Бюджетного кодексу України зазначено, що зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2002 №1627 «Про механізм зупинення операцій з бюджетними коштами»встановлено, що у разі виявлення уповноваженими органами, визначеними частиною першою статті 118 Бюджетного кодексу України, бюджетного правопорушення до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів застосовується механізм зупинення операцій з бюджетними коштами у порядку, встановленому Державним казначейством.
Відповідно до п.3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 18.11.2002 №213 (надалі - Порядок) рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами приймається уповноваженим органом у формі розпорядження на підставі протоколу про бюджетне правопорушення протягом трьох робочих днів з дня його підписання або акта ревізії протягом десяти робочих днів з дати його реєстрації, а в разі наявності заперечень (зауважень) до акта ревізії - протягом трьох робочих днів з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень).
Також, п. 7 ст.10 Закону контрольно-ревізійному управлінню в Чернівецькій області надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Враховуючи виявлені ревізією позивача фінансові порушення та з метою спонукання об'єкту контролю до усунення фінансових порушень, які були виявлені під час ревізії, відповідачем у межах своєї компетенції було прийнято рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами підконтрольного об'єкту.
З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивача щодо визнання нечинним розпорядження відповідача від 07.08.2009 року № 95 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, слід зазначити, що 05.09.2009 року вказане вище розпорядження відповідача втратило свою чинність (з 05.09.2009 року на підставі п.9 Порядку операції з бюджетними коштами позивача були відновлені органами Державного казначейства України), тобто скасовувати його в судовому порядку на даний час не має необхідності.
Враховуючи вищезазначене, повно всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку -у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України судом не вирішується питання про судові витрати, оскільки позивачеві у задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 50, 70, 71, 79, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову в повному обсязі виготовлено 07 грудня 2009 року.
Суддя Я.Ю. Ковалюк