12 листопада 2009 р. Справа № 2а-3966/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненко О.В.
за участю секретаря судового засідання-Усенко І.М.
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дишковець Ю.М.
,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до відшкодування витрат ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що з чернвя 1996 року по 22.04.2009 року проходив службу на посаді начальника інспекції з державного нагляду за охороною праці та навколишньогосередовища управління Державного департамаенту України з питань виконання покарань в Сумській області. Під час проходження служби постійно виїжджав у службові відрядження до підпорядкованих усвтанов для виконання доручень керівництва управління. Протягом останніх років всупереч діючому законодавству направлявся у відрядження, але коштами не забезпечувався. На час звільненні зі служби заборгованість з витрат на відрядження с4кладала 2875 грн. Після звільнення письмово звертався з вимогою виплатити заборгованість, але відпоідачем було відмовлено. Вважає такі дії неправомірними. Просить зобов'язати виплатити заборгованість по витратнах на відрядження.
А судовому засіданні позивач позовні вимоги піддтримав із зазначених підстав. Пояснив, що за відсутності фінансування витрат на відрядження його не могли напрвляти у такі відрядження. В день звільнення з ним мали провести повний розрахунок. Оскільки законом та положенням про проходження служби такі питання не врегульовано, має застосовуватись ст. 116 КЗпП України.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що протягом кількох останні років кошти для компенсації витрат на відрядження не виділялися. На момент звільнення позивача з сліжби йому не було виплачено 2785 грн. 20 коп. Утворилась заборгованість за минулі роки, є небуюджетною і погашена за рахунок коштів бюджету на 2009 рік бути не може. Кошти ж на погашення такої заборгованості не виділялись. просить в задоволенніпозову відмовити.
вивичивши матеріали ссправи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що позивач проходив службу в управвління Державного департаменту виконання покарань України в Сумськійц області. Наказом від 22.04.2009 року № 590/с був звільнений в запас з посади начальника інспекції з державного нагляду за охороною праці та навколишнього середовища управління Державного департаменту виконання покарань України в Сумськійц області в званні майора внутрішньої служби (а.с.8). Відповідно до довідки відповідача (а.с. 25, 43-44) заборгованість відповідача перед позивачем на момент його звільнення по компенсації витрат на відрядження становила 2785 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 23 ч. 5 закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Ні законами України "Про Державну кримінально-виконавчу сліжбу України" та "Про міліцію", ні "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. N 114 неврегульовано порядок та строки проведення розрахунків при звільненні особи зі служби в запас. За таких обставин, суд вважає необхідним керуватися загальними нормами трудового законодавства, а саме ст. 116 КЗпП України, відповідно до якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідач не оспорює наявності заборгованості перед позивачем по витратих на відрядження на суму 2785 грн. 20 коп., що підтвердив довідками. За таких обставн, суд вважає, що на момент звільнення позивача 22.04.2009 року відповідач зобов'язаний був виплатити позивачеві і заборгованість по компенсації витрат на відрядження. Невиконання такого обов'язку з мотивів недофінансування протягом кількох останніх років суд вважає неправомірним.
Позивач вимагає зобов'язати відповідача виплатити заборгованість в сумі 2875 грн., алек будь-яких доказів на підтвердження заборгованості в такій сумі не подав. Відповідно ж до довідки відповідача сума заборгованості становить 2785 грн. 20 коп. Суд вважає необхідних зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість по компенсації витрат на відрядження в сумі 2785 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до відшкодування витрат - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області по невиплаті ОСОБА_1 при звільненні зі служби заборгованості по відшкоджуванню витрат на відрядження в сумі 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. Зобов'язати управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області провести виплату заборгованості по витратах на відрядження в сумі 2785 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Соп'яненко