11 год.31 хв. м. Полтава Справа № 2-а-11708/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Н.С.Саченко,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Літовки Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та провести відповідні виплати за період з 08.11.2007 р. по 31.12.2007 р.
В ході судового розгляду справи, позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог, якою просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоотриманої одноразової допомоги при народженні дитини та недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.11.2007 р. по 10.09.2009 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»», в редакції закону, яка діяла до 28.12.2007 року, допомога при народженні надавалась у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, однак їй така допомога виплачена в меншому розмірі. Також зазначала, що рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та від № 10-рп/2008 22.05.2008 р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими була зупинена дія положень та виключена ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» відповідно, на підставі яких їй повинна була бути нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги у встановленому законом розмірі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав у ньому викладених.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, зазначала, що позивачка є застрахованою (працюючою) особою, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років їй була призначена і виплачувалась в 2007-2009 рр. відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п. 3 розділу VІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 та Законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, 10-рп/2008 22.05.2008 р. якими було визнано неконституційними положення щодо зупинення та внесення змін до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», не може бути підставою для виплат недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у зв'язку з тим, що не було внесено змін, що стосується збільшення видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має дитину - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції.
Позивачка є застрахованою (працюючою) особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно мала право на призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до ст. 41 зазначеного Закону допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, дія статті 41Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на 2007 рік була зупинена Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно з абзацами 1, 2, 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із матеріалів справи, а також згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради № 02-6022 від 01.10.2009 року ОСОБА_3 було призначено одноразову допомогу при народженні у розмірі 3400 грн.00 коп. та щомісячну допомогу при народженні дитини протягом 12 місяців (з листопада 2007 року по вересень 2008 року) в розмірі 425 грн.00 коп..
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. зупинення дії статті 41 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги при народженні дитини.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, то при нарахуванні допомоги при народженні з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ст. 41 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Слід зазначити, що Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено виплату одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8500 гривень.
Таким чином, з 09.07.2007 року правовідносини щодо визначення розміру допомоги при народженні дитини врегульовувалися окремими положеннями нормативних правових актів однакової юридичної сили, які за змістом суперечать один одному, а саме: ст. 41 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та абзацом 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч. 2 ст. 38 Бюджетного кодексу України Законом про Державний бюджет України визначаються: 1) загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні); 2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсягу цих гарантій відповідно до статті 17 цього Кодексу; 3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією; 4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією; 5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів; 51) розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України; 52) розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період; 53) рівень забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період; 6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.
Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даних спірних правовідносинах Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є спеціальним по відношенню до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 дано офіційне тлумачення положення частини другої статті 95 Конституції України, а саме: зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статті 46 Конституції України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України, зокрема щодо забезпечення рівня життя для осіб, які отримують пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, не нижчого від прожиткового мінімуму, визначеного законом.
Таким чином, у питаннях щодо нарахування та виплати допомоги при народженні дитини суд застосовує положення ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якої допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Таким чином, розмір недоотриманої позивачем допомоги при народження дитини з урахування проведених виплат становив: 463 грн.( з квітня 2007 року) х 22,6 = 10463, 8 грн. - 8500,00 = 1963,80 грн..
Однак, нарахування допомоги при народженні дитини здійснюється органами праці та соціального захисту населення в порядку, встановленому чинним законодавством тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на відповідні органи і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу допомогу у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку допомоги з урахуванням вимог законодавства.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3, щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7 листопада 2007 р. по 10 вересня 2009 р. суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_3 являється застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» мала право на призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею ю трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом з тим, дія ст. 43 зазначеного Закону на 2007 рік була зупинена Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік, а в цьому році така допомога виплачувалась позивачці органами праці та соціального захисту населення в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму для застрахованих осіб.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради № 02-6022 від 01.10.2009 року - розмір фактично виплаченої Позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по вересень 2009 р. становив: в 2007 році: листопад - 107 грн. 37 коп., грудень - 144 грн. 10 коп. в 2008 році: січень - грудень - 144 грн. 10 коп., в 2009 році: січень - вересень 144 грн. 10 коп..
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також було визнано неконституційним положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідно до якої Позивачці виплачувалась допомога в 2007 році.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Натомість, допомога по догляду за дитиною виплачувалась у 2007 р позивачці у розмірі встановленому відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" якою затверджено «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Враховуючи, наведене ОСОБА_3 з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р. мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відносно нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році, то судом встановлено наступне.
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено. Одночасно внесено зміни , які набрали чинності з 01.01.2008 року, до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до 3 років, виплачується згідно із ст. 15 цього Закону і застрахованим і незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (до 01.01.2008 року відповідно до ст. 13 цього ж Закону зазначена допомога призначалась незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а застрахованим (працюючим) особам така допомога призначалась відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»).
Цим же Законом було внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та викладена в такій редакції - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Як було вірно зазначено представниками відповідача в письмових запереченнях, зміна редакції ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 неконституційним не визнавалась.
Разом з тим, зміни, якими було виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Таким чином,позивачка мала право з 22.05.2008 р. на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 43 цього ж Закону, а саме в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З огляду на це, порушення прав позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тривало з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відносно нарахування ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2009 році, то судом встановлено наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними зміни внесені до ст. 43 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а отже стаття діє у попередній редакції, а саме: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом».
На момент розгляду справи дія зазначеної статті не зупинялась, виключена не була, змін та доповнень не вносилось, разом з тим допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується з 1 січня 2009 р. у розмірі встановленому відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про порядок виплати допомоги сім'ям з дітьми », а саме в розмірі, що дорівнює різниці між 75% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод
Також необхідно зазначити, що зазначена Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом (прийнятим на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Враховуючи, наведе , беручи до уваги межі позовних вимог, ОСОБА_3 з 01 січня 2009 р. по 10 вересня 2009 р. мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»( в редакції закону, яка діяла до 28.12.2007 року.)
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 6 грудня 2006 року № 453, функції призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень передано органам праці та соціального захисту населення, які з 01 квітня 2007 року продовжили виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002, № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів щодо, зокрема, допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до якого, головні розпорядники коштів (керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення): щомісячно готують інформацію про фактично нараховані суми і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (до 3 числа поточного місяця щодо допомоги сім'ям з дітьми), зазначені фінансові органи на підставі актів звіряння щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх управлінням Державного казначейства в областях (до 5 числа поточного місяця щодо допомоги сім'ям з дітьми), органи Державного казначейства направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, які в свою чергу перераховують їх на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.
Таким чином, суд вважає належним відповідачем щодо вимог про нарахування допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню, а саме про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу при народженні дитини відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на момент народження дитини, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 10 вересня 2009 р.. А застосуванню підлягають саме вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації вищевказаних норм Закону не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на можу посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови в перерахуванні та виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність органу праці та соціального захисту населення щодо не нарахування ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому спеціальним Законом.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в частині, визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на момент народження дитини, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., та з 01 січня 2009 р. по 10 вересня 2009 р.. протиправною.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплачувати щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб до 10.09.2010 р., також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.,
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на момент народження дитини, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по31 грудня 2008 р., та з 01 січня 2009 р. по 10 вересня 2009 р.. протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на момент народження дитини, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., та з 01 січня 2009 р. по 10 вересня 2009 р.. з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2009 р..
Суддя С.О. Удовіченко