Справа: № 756/9665/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування постанови,
У липні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просив:
Визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19 липня 2016 року №81 щодо накладення на позивача штрафу.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіна Б.Л. №81 від 19.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП скасовано, а справу закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, допущено порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково, постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року скасувати в частині закриття провадження по справі, виходячи з наступного.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково, а постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року скасувати в частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. по справі про адміністративне правопорушення від 19.07.2016 року встановлено, що ТОВ «ГіД» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 розробило та передало замовнику будівництва - ОСОБА_4 проект «Реконструкція двокімнатної квартири з влаштування вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення без врахування вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», а саме із торгівельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, чим порушив вимоги абз. 2 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, а тому ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 15 300 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно з ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 6 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 ( далі - Порядок) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Як вбачається з положень п. 1, 2, 3, 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Згідно з п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходи типу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм. Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП настає за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.
Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 «Сфера застосування» ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» ці норми поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а також магазинів тимчасового функціонування.
Згідно з абз. 11 розділу 3 «Терміни і визначення понять» ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.
Абзацом 22 розділу 3 «Терміни і визначення понять» ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» визначено, що торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
Відповідно до абз. 2 п. 4.1 розділу 4 «Загальні положення» ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.
Як вбачається з Додатку А до ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» приміщення (інтернет-магазин), щодо якого в акті перевірки робиться висновок про наявність порушень не підпадає та не може підпадати під жодний тип приміщень роздрібної торгівлі, оскільки це б суперечило завданню на проектування, а відтак не підпадає до сфери застосування ДБН В.2.2-23:2009. Наявність евакуаційних виходів покликана забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки. Рішення проекту в повній мірі забезпечують головну вимогу пожежних норм - безпеку кожної людини, що знаходиться в приміщенні.
Основні норми у сфері пожежної безпеки об'єктів будівництва регламентуються ДБН В.1.1.7. «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
Згідно з п. 5.13 ДБН В.1.1-7 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більш як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м.
Так, під керівництвом позивача розроблено проект реконструкції двокімнатної квартири, загальною площею 45 кв.м., яка після реконструкції стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6 кв.м. (від входу до стійки).
Таким чином, позивачем при розробці вищевказаного проекту реконструкції було дотримано всі вимоги протипожежної безпеки, які визначені ДБН В.1.1.7.
Крім того, з копії листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.07.2016 року №26-9796/261 «Про надання роз'яснень» вбачається, що ТОВ «ГіД» було надано роз'яснення, що враховуючи те, що згідно із завданням на проектування офісно-торговельне приміщення за адресою: м. Київ, бул. Перова, 15-А, кв. 1, після реконструкції стане інтернет-магазином торгівлі непродовольчими товарами, що працює під замовлення товару на два робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами, ДСНС України вважає за можливе не облаштовувати додатково другий евакуаційний вихід. У разі здійснення роздрібної торгівлі у вищевказаному офісно-торговельному приміщенні відповідно до вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 із цього приміщення повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1.
Таким чином, у зв'язку з тим, що проектом «Реконструкція двокімнатної квартири з влаштуванням вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення» на АДРЕСА_1 передбачено, що після реконструкції вказана квартира стане офісом інтернет - магазину на 2 робочих місця з виділеною зоною роботи з відвідувачами 6,6 кв.м. (від входу до стійки), оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимоги щодо закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення позивачем не заявлялись. Крім того, відповідно до ст.ст.284, 293 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, або органу, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень КУпАП, а тому вирішення такої вимоги не відноситься до компетенції адміністративного суду при розгляді даної справи в розумінні ст.162 КАС України.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, однак допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року підлягає скасуванню в частині закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року скасувати в частині закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Повний текст виготовлено 24 жовтня 2017 року.