Справа 760/21107/16-а
Суддя доповідач Губська О.А.
23 жовтня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації державної прикордонної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Адміністрації державної прикордонної служби, у якому просив:
визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 -16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) та Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039) солідарно на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно ст.16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 693142 грн.
зобов'язати Міністерство оборони України та Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16-16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення «інвалідності.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року позов задоволено частково.
На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названої постанови та прийняття нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За правилами ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі..
Відповідачем до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
При цьому, Міністерство оборони України просить відстрочити йому сплату судового збору посилаючись на те, що є бюджетною установою.
Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.
За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.
При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.
Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання скаржника щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому Верховний Суд України з цього приводу у своїй постанові від 14 березня 2017 року звертав увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права, зокрема зобов'язання вчинити дії, як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено на рівні 1378 грн.
З огляду на наведені правові норми, а також те, що позивачем у позові заявлено вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру, при цьому 1% якої перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, то сума, яку наразі належить сплатити апелянту за подану ним скаргу становить: ((1378 х 0,4) + (1378 х 5)) х 110% = 8185,32 (грн.).
Крім того, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом до його скарги не додано її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справ, а також копій доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8185,32 грн., а також копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справ, та копій доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя
Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації державної прикордонної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.А. Губська