Справа: № 750/6796/17 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,
У липні 2017 року позивач - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позов до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просило:
скасувати постанову ВП № 52879220 від 05.07.2017 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 66 грн. 40 коп.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання не з'явилися особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5, а постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесено відповідачем правомірно.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18.07.2016 року визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_3 здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 90% місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 90% місячного заробітку, починаючи з 01.06.2016 року, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку. Додатковою постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.08.2016 року визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_3 у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати починаючи з 07.06.2016 року. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України включити до заробітку ОСОБА_3 для обчислення пенсії за віком, призначеної в розмірі 90 % від заробітної плати державного службовця, матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, здійснити в зв'язку з цим донарахування до її пенсії починаючи з 07.06.2016 року.
На виконання вказаного судового рішення стягувачу було видано виконавчий лист, який перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
05.07.2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 66 грн. 40 коп. У розрахунок витрат виконавчого провадження включено: друк 1 аркуша (папір включено): 0,50х8=4 грн.; направлення рекомендованого листа: 1х11,40=11,40 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження: 1х51,00= 51 грн. (а.с. 4 на звороті).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню врегульовані також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (в редакції з 05.10.2016).
Відповідно до п. 2 Розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Також, наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» визначено види та розміри витрат виконавчого провадження, до яких належать: 1) виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари), 2) пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку), 3) послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій (експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності-суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій), 4) послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум, 5) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини, 6) послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці, 7) банківські послуги при операціях з іноземною валютою, 8) сплата судового збору, 9) плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, 10) інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Згідно розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження», розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати. Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п'яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження. Розміри витрат виконавчого провадження, які стягнуті до проведення процедури закупівлі відповідних товарів і послуг, визначаються на підставі вартості раніше придбаних товарів і послуг.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 № 3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» з 05 грудня 2016 року установлено плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у розмірі 51,00 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.
Таким чином, мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, при цьому закон не покладає на державного або приватного виконавця документально фіксувати здійснення витрат виконавчого провадження та надавати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.
За таких обставин, відповідачем було дотримано вимоги ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» і правомірно винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а тому пред'явлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року - залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест