Справа: № 826/13665/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та на стороні Відповідача - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, скасування Рішення, стягнення моральної шкоди, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Позивач є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4514/10, виданого на підставі Рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.04.2011 року №218.
З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2015 року від ОСОБА_5 до Відповідача надійшли дві скарги щодо дій адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Рішенням Відповідача від 18 червня 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.9-14), у складі Голови палати ОСОБА_7 та членів палати ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, порушено дисциплінарну справу щодо адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Позивачем в обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржене ним Рішення Відповідача є незаконним та таким, що прийнято неповноважним складом дисциплінарної палати, оскільки Відповідачем не приймалося рішення про відкликання з посади голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_18, та конференцією адвокатів регіону (Київської області) - рішення про зміну складу членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Проте, відповідно до частин першої та п'ятої ст. 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI), вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України. До повноважень конференції адвокатів регіону належать: обрання голови та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад; обрання делегатів на з'їзд адвокатів України; обрання представника адвокатів регіону до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад; визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад; обрання голови та членів ревізійної комісії адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад; затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розгляд та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України; прийняття інших рішень відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною третьою ст. 50 Закону №5076-VI, зокрема кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати; кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати. Голова палати за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до п. 2.2.10. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №268 (надалі - Регламент), голова палати (заступник голови палати) обирається відкритим або таємним голосуванням. Спосіб голосування визначається палатою шляхом прийняття відповідного рішення.
А згідно з п. 5.4. Регламенту, повноваження голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури / заступника голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури припиняються у разі, зокрема його смерті. Рішення про припинення повноважень приймає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
Як вбачається з Протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області №1 від 15 жовтня 2012 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.124-126), одноголосно обрано головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_18. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_18 померла, у зв'язку з чим Рішенням Відповідача «Про припинення повноважень голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області» від 26 лютого 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.136-137), припинено повноваження голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_18.
А як вбачається з Протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26 лютого 2015 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 129-130), ОСОБА_7 одноголосно обрано головою дисциплінарної палати КДКА Київської області.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності тверджень Позивача про прийняття оскарженого ним Рішення Відповідача неповноважними членами дисциплінарної палати.
Щодо незаконного обрання членами дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з Витягу з Протоколу установчої конференції делегатів від адвокатів Київської області №1 від 10 жовтня 2012 року (Т.1, а.с.127-128), членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області обрано, зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження в адміністративному та/або в судовому порядку зазначеного вище Рішення, оформленого Протоколом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що склад дисциплінарної палати КДКА Київської області є обраним належним чином та діє згідно наданих йому повноважень.
Відповідно до частини першої ст. 37 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з частинами першою, другою та третьою ст. 38 Закону №5076-VI, зокрема заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати; член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи; заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем на виконання вимог зазначеної вище статті щодо Позивача складено Довідку дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 червня 2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.119-123).
Відповідно до частин першої, другої та третьої ст. 33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом; дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку; дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частиною другою ст. 40 Закону №5076-VI, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Позивачем Відповідачу жодних письмових пояснень по суті скарг ОСОБА_5 не надавалось.
А відповідно до частини першої ст. 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних для Позивача наслідків, оскільки оскаржене ним Рішення Відповідача не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження. Тобто, лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті може прийматися рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а оскаржене Позивачем Рішення Відповідача містить лише попередні висновки щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку і жодним чином не встановлює факту його здійснення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Щодо вимог Позивача про стягнення моральної шкоди, то згідно з частинами першою - третьою ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні моральної шкоди, тому як Позивачем доказів та обґрунтувань душевних страждань, спричинених неправомірними діями Відповідача не надано.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 19.10.2017 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кузьменко В.В.
ОСОБА_19