Головуючий у 1 інстанції - Гусинський М.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа № 243/5486/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року у справі № 243/5486/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управління), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати їй пенсії з квітня 2017 року; зобов'язати Слов'янське ОУПФУ Донецької області поновити їй нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року у справі № 243/5486/17 позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого: визнано протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та сплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року включно; звернуто постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць; інші позовні вимоги було залишено без задоволення.
Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію за віком з квітня 2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_2 шляхом визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних послуг відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Враховуючи, що довідка внутрішньо переміщеної особи була скасована УПСЗН, у відповідача були підстави для припинення пенсійних виплат.
Вважають, що підстав для поновлення пенсійних виплат немає.
Просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені КонституцієютаЗаконами України.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 28.01.2015 року звернулася до Слов'янського ОУПФУ Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ м. Луганська та прийняття її на облік за матеріалами пенсійної справи.
Відповідно до довідки від 23.01.2015 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: Слов'янський р-н, смт. Райгородок, вул. 1-го Травня, буд. 5 (а.с. 12).
Розпорядженням Слов'янського ОУПФУ Донецької області від 13.02.2015 року позивача взято на облік.
Як вбачається з матеріалів справи Рішенням УПСЗН від 28.03.2017 № 38 скасовано дію довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням Управління від 30.03.2017 припинено виплати пенсії з 01.04.2017 згідно ст. 49 Закону № 1058-ІV.
Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.
Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
В оспорюваному Рішенні Управління міститься посилання на статтю 49 Закону № 1058-VI, однак не зазначений конкретний пункт частини першої.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на застосування пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, зазначаючи також приписи Закону № 1706-VII.
Однак, цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.
В той же час, Закон № 1706-VII не встановлює жодних випадків для припинення виплати пенсії. Більш того, ані цей Закон, ані будь-який інший закон не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання тощо.
Інші пункти ч. 1 ст. 49 № 1058-VI в спірних правовідносинах також не мають місця.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за віком з квітня 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_2, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року у справі № 243/5486/17 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року у справі № 243/5486/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_3