ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області У Х В А Л А
03.12.09 р. № 02-08/395
Суддя господарського суду Кіровоградської області Деревінська Л.В., розглянувши заяву
кредитора 1 - управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка
кредитора 2 - державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка
до боржника - Новоукраїнського житлово - комунального підприємства, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка
про порушення справи про банкрутство, -
Управлінням Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі та державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі подано заяву про порушення справи про банкрутство Новоукраїнського житлово - комунального підприємства.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон) суд порушує справу про банкрутство при наявності безспірних вимог кредитора до боржника, що сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст. 1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені).
У заяві кредиторів про порушення справи про банкрутство не визначено розмір вимог кредиторів з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені) окремо, що позбавляє суд можливості визначити наявність безспірних вимоги, що сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Відсутні посилання на достатні докази, що свідчать про наявність безспірних вимог кредиторів до боржника та неплатоспроможності боржника, на конкретні строки виконання боргових зобов'язань боржником.
Із доданих до заяви кредиторів документів вбачається, що заборгованість (недоїмка) боржника по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та фінансовим санкціям (штрафам) підтверджуються рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, вимогами про сплату боргу та наказами, виконавчими листами суду. Заборгованість зі сплати податків та пені підтверджується виконавчими листами суду.
Докази порушення по виконавчих документах виконавчого провадження органами державної виконавчої служби до заяви кредиторів не додані.
У заяві кредиторів також не вказані конкретні строки виконання боржником боргових зобов'язань перед кредиторами, що позбавляє суд можливості визначити дотримання кредиторами тримісячного строку невиконання боржником боргових зобов'язань, який в даному випадку при порушенні справи повинен вираховуватися з дня відкриття виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.
Відсутність даних про дату порушення виконавчого провадження та його результати свідчить про відсутність доказів неплатоспроможності боржника. Додані до заяви кредиторів докази не є достатніми доказами безспірності вимог та неплатоспроможності боржника перед кредиторами.
Крім того, згідно п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
В порушення вище зазначених норм заявниками у заяві про порушення справи про банкрутство не вказано ідентифікаційні коди сторін.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 11 ст. 7 Закону кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Проте, кредиторами до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів надіслання боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Тому на підставі ч. 3 ст. 6, ч. 1, 11 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону, ст. 4-1, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України заява кредиторів і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 7, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву № 3873/32-07 від 30.11.09 року (вх. 2672/102 від 02.12.09) управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі та державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі про порушення справи про банкрутство щодо Новоукраїнського житлово - комунального підприємства та додані до неї документи повернути без розгляду.
Ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя