Справа № 646/6693/17
№ провадження 1-кс/646/4740/2017
04.10.17 року м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , про арешт майна в межах матеріалів кримінального провадження №42017220000001031 від 23.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України-
Слідчий в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, у провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської перебуває кримінальне провадження №42017220000001031 від 23.09.2017 року за ч.2 ст.286 КК України.
Слідчий зазначив, що ОСОБА_3 23.09.2017, приблизно о 08:20 години, керував автомобілем Mitsubishi Pagero wgn, д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , на якому рухався в по вул. Шевченка у м. Харкові з боку вул. Героїв праці у напрямку станції метро Київська.
Під час руху по вказаному участку дороги, водій ОСОБА_3 в районі буд. 317-6 по вул. Шевченка у м. Харкові виїхав на зустрічну смугу, перетнувши подвійну суцільну смугу, та допустив лобове зіткнення з автомобілем Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_5 був смертельно травмований.
Згідно протоколів про огляд та затримання транспортних засобів від 23.09.2017 автомобілі Mitsubishi Pagero wgn, д.н. НОМЕР_1 та Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 затримано у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, направлено на штрафмайданчик.
Слідчий зазначив, що автомобілі Mitsubishi Pagero wgn, д.н. НОМЕР_1 та Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 мають суттєве значення для проведення повного та об'єктивного досудового розслідування, несуть на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, на теперішній час є необхідність в накладене арешту на вказане майно.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання слідчому, виходячи з наступного.
Частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Ч. 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з приписом ч. 2 ст. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, у клопотанні слідчого не конкретизовано, з якою саме метою відповідно до положень ст. 170 КПК України потрібно накласти арешт.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Однак, слідчим не вказано власника майна, що належить арештувати -транспортного засобу Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 , яким керував потерпілий ОСОБА_5 та не надано документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб Mitsubishi Pagero wgn, д.н. НОМЕР_1 , або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, який згідно Витягу з кримінального провадження № 42017220000001031 не зазначений.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ч. 6 ст. 173 КПК України,ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Згідно порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні, визначеного в ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Проте, в клопотанні слідчого не зазначено адрес, номерів телефонів, мобільних телефонів, електронної пошти, чи факсимільного зв'язку фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками майна, переліку таких власників вилученого майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, - судового виклику власника майна для розгляду даного клопотання. При цьому, такий судовий виклик власника майна є обов'язковим, оскільки за змістом ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника майна виключно у випадку, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене.
Також слідчим на обґрунтування доводів клопотання долучена постанова про визнання транспортних засобів речовими доказами. Враховуючи позицію законодавця, викладену у ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя вважає, що наявність постанови слідчого про визнання певного майна речовим доказом, не зобов'язує слідчого суддю погодитися із таким висновком слідчого та арештувати це майно без дослідження доказів, наданих слідчим або прокурором.
Так, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.
Також, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, а саме копії протоколів огляду та затримання транспорту - автомобілі Mitsubishi Pagero wgn, д.н. НОМЕР_1 та Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 були вилучені 23.09.2017, однак вказане клопотання про арешт майна надійшло до Червонозаводського районного суду м. Харкова лише 02.10.2017 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ч.5 ст.171 КПК України, письмове клопотання з обґрунтуванням поважності причин пропуску вказаного строку слідчим не подано, відмітка поштового зв'язку про відправлення даного документу нечитабельна, що позбавляє слідчого суддю встановити дату направлення останнього.
Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню слідчому для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , про арешт майна в межах матеріалів кримінального провадження №42017220000001031 від 23.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - повернути слідчому для усунення недоліків.
Встановити слідчому та прокурору 72 години для усунення недоліків, щодо звернення з клопотанням про поновлення процесуального строку із зазначенням причини пропуску цього строку та одночасним зверненням з клопотанням про арешт майна.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1