21.09.2017 р. Справа№ 914/1910/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента», м.Львів
про зобов'язання звільнити незаконно займане нежитлове приміщення на користь територіальної громади міста Львова
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента» про зобов'язання звільнити незаконно займане нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Нечуя-Левицького, 4, площею 331,7кв.м. на користь територіальної громади міста Львова.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В супереч вимогам ст. 54, 57 ГПК України, заявником у позовній заяві не обґрунтовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не подано доказів, що підтверджують дані обставини, зокрема у позовній заяві не вказано та до позовної заяви не подано доказів в підтвердження права власності на спірне приміщення позивача даного позову, яке позивач просить витребувати, та не вказано і не подано доказів в підтвердження повноважень позивача звертатись до суду в інтересах власника майна.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55ГПК такий обов'язок покладається на позивача. В пункті 2.7. вказаної постанови Пленуму зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України. Позивачем не визначено ціни позову про зобов'язання звільнити незаконно займане нежитлове приміщення на користь територіальної громади міста Львова, тобто витребування майна з чужого незаконного володіння, не зазначено вартості спірного майна.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із змінами та доповненнями).
Частинами 2, 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме зобов'язання звільнити незаконно займане нежитлове приміщення на користь територіальної громади міста Львова, яке використовується відповідачем без будь-яких правових підстав у позадоговірному зобов'язанні. Позивачем до матеріалів позовної заяви в підтвердження сплати судового збору додано платіжне доручення №639 від 21.07.2017р. на суму 1600грн. 00коп., як із вимоги немайнового характеру, проте позивачем не подано доказів вартості спірного майна з метою визначення належної до сплати суми судового збору, та не представлено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, із майнової вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Cуд також інформує позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 54, 57, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та додані до неї документи на 15 (п'ятнадцяти) аркушах повернути позивачу без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.