13 вересня 2017 року м. Київ К/800/30339/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 5 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 листопада 2016 року.
Зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 листопада 2016 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що виплату пенсії позивачу призупинено у зв'язку з непідтвердженням фактичного місця проживання, що позбавляє управління можливості та законних підстав для поновлення виплати пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
Відповідно до довідки від 19 березня 2015 року №917005725 позивача взято на облік, як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції.
З 1 листопада 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у зв'язку із непідтвердженням фактичного місця проживання.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №352 від 8 червня 2016 року) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Судами попередніх інстанцій встановлено дійсність довідки від 19 березня 2015 року №917005725 про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Відповідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами пункту 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність в матеріалах справи доказів скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 19 березня 2015 року №917005725 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
За наведених обставин, оскільки відповідачем не доведено наявності передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець