18 вересня 2017 року м. Київ К/800/30645/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши
касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року
у справі № 2а-5052/11/1370
за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
до ОСОБА_1
про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
встановив:
Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі № 2а-5052/11/1370, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження рішення судів попередніх інстанцій, в якій зазначає, що причиною пропуску строку була неможливість сплати судового збору.
З огляду на зазначене, є підстави вважати, що строк на касаційне оскарження судових рішень пропущено позивачем з причин, які є поважними.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що за даними Державтоінспекції Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи на ім'я відповідача було зареєстровано транспортний засіб.
З розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу марки MERCEDES BENZ SPRINTER вбачається, що відповідач повинен був сплатити до бюджету 21 480, 00 грн.
Податковим органом було скеровано відповідачу повідомлення про необхідність підтвердження ним сплати податку з власників транспортних засобів.
Як підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №2091/17-010 від 27.01.2011 року, кошти по податку з власників транспортних засобів від відповідача до бюджету не надходили.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач оскаржував у судовому порядку дії УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо проведеної на його ім'я державної реєстрації вищевказаного транспортного засобу. Водночас, відповідач зазначав, що автомобіль марки MERCEDES BENZ SPRINTER не купував і у Львівському ВРЕР ДАІ не був та жодних документів там не підписував.
Крім цього, відповідач у справі звертався із скаргою до прокурора м.Львова від 25.10.2011 року із проханням порушити кримінальну справу за фактом незаконної реєстрації на ім'я відповідача транспортного засобу.
Таким чином, позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача суми податку з власників транспортних засобів
Отже, враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Клопотання Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити та поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 2а-5052/11/1370.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі № 2а-5052/11/1370 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
України.
Суддя Ю.І. Цвіркун