20 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8974/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним і скасування наказу, -
28.04.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування наказу Департаменту патрульної поліції №260 від 16.02.2017 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Позовні вимоги мотивує тим, що з висновку службового розслідування не вбачається, які саме факти свідчать про дисциплінарні правопорушення, вчинені позивачем, що стали підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, не зазначено обставин, що конкретизують тяжкість дисциплінарного проступку та не наведено які наслідки негативного характеру для інтересів служби виникли внаслідок дій ОСОБА_1 , не визначено форму вини останнього та не встановлено причинно - наслідкового зв'язку між вказаними елементами об'єктивної сторони такого діяння. Акт медичного огляду було складено з порушеннями вимог законодавства, оскільки: тривалість процедури
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив постанову суду, оскільки така винесена з порушенням норм матеріального права, із невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.
В апеляційній скарзі покликається на те, що зважаючи на тривале захворювання позивача (ГРЗ з ускладненням дихальних процесів), що підтверджується фактом перебування у відпуску за станом здоров'я (з 23.12.2016 р. по 01.01.2017 р.) та особливостями медикаментозного лікування визначені лікуючим лікарем для полегшення стану пацієнта (мікстури з характерним спиртовим запахом), співробітниками УПП помилково запах вказаних лікувальних засобів міг бути розцінений в якості ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Перебування позивача у стані сп'яніння на службі, у відповідності до висновку службового розслідування базується виключно на рапортах службових осіб УПП.
Вважає, що доказів, які б доводили факт перебування позивача 04.01.2017 р. у стані алкогольного сп'яніння у віданні УПП у м.Львові на час винесення висновку службового розслідування не було.
Окрім того, відповідачу було заздалегідь відомо про поважність та законність причин відсутності ОСОБА_1 на наступний день, 05.01.2017 року на службі, в зв'язку з викликом в Жидачівський РВК, для уточнення облікових даних.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді поліцейського взводу по обслуговуванню доріг державного значення батальйону №1 Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції.
04.01.2017 фельдшер ДЦ «ТМО» МВС України по Львівській області ОСОБА_2 , подав рапорт про те, що 04.01.2017 близько 07:50 год., при огляді поліцейського ВпОДДЗ сержанта поліції ОСОБА_1 було виявлено підвищений артеріальний тиск -150/80, почервоніння очей та різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» відмовився та був доставлений до медичного закладу для проходження огляду.
05.01.2017 позивач на службу не прибув та не повідомив причин неявки.
20.01.2017 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №285 про призначення та проведення службового розслідування за фактом рапорту фельдшера ДЦ «ТМО» МВС України по Львівській області ОСОБА_2 та неприбуття 05.01.2017 позивача на службу.
Службовим розслідуванням встановлено, що 04.01.2017 сержант поліції ОСОБА_1 прибув на службу із ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук.
Щодо проходження огляду на стан сп'яніння: ОСОБА_1 не пройшов тест за допомогою приладу «Драгер» мотивуючи тим, що у нього не достатньо повітря для цього.
У медичному закладі позивач також не пройшов тесту за допомогою приладу «Драгер», з тих же мотивів.
Біоречовину (сечу) позивач не здав мотивуючи відсутністю природньої потреби у цьому.
Кров для аналізу на встановлення стану сп'яніння також не здав, стверджуючи, що боїться ін'єкції.
Згідно з висновком медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 000039 від 04.01.2017 ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду і здачі біологічного середовища. У вказаному висновку зазначено, що у позивача гіперемія шкірних покривів, що в ході службового розслідування взято до уваги як медично затверджена ознака алкогольного сп'яніння, окрім цього лікарем зазначено, що ОСОБА_1 здійснює пальце-носову пробу із затрудненням.
Факт перебування позивача на службі із ознаками алкогольного сп'яніння підтверджується актом складеним лейтенантом поліції ОСОБА_3 у присутності лейтенанта поліції ОСОБА_4 та фельдшера ОСОБА_2 .
Також, ОСОБА_1 не вийшов на роботу 05.01.2017р., без поважних причин.
За наслідками ж проведеного службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п.п.1, 2, 3, 4, 7, 10, 11 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 на підставі п.4 ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, 16.02.2017 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України виданий наказ №260 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача - оголошення суворої догани, з яким позивач 10.03.2017 ознайомився та отримав копію, про що свідчить відмітка на наказі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаючи наказ від 22.02.2017 року № 145 о/с відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.
Факти уникнення позивачем проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується відеоматеріалом із нагрудного відео реєстратора, який переглядався судом апеляційної інстанції.
Позивачем, як суду першої так і апеляційної інстанції не надано доказів на спростування факту перебування його 04.01.2017р. в стані алкогольного сп'яніння.
Самі ж дії позивача, а саме: уникнення проходження огляду, колегія суддів також розцінює як спробу приховати факт порушення службової дисципліни.
Щодо не виходу позивача на службу 05.01.2017, то службовим розслідуванням та судом першої інстанції встановлено, і з таким погоджується колегія суддів, що в рапортах ОСОБА_1 містять суттєві розбіжності, які не підтверджені документально. У рапорті від 05.01.2017 зазначено, що останній не прибув на службу 05.01.2017 у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, однак в ході службового розслідування надав виписку із лікарні за 06.01.2017 із описом попереднього лікарняного, яке не стосується 05.01.2017. У доповнення до вказаного рапорту позивач надав ще один рапорт від 06.01.2017 про те, що він, 05.01.2017 був зобов'язаний прибути до Жидачівського районного військомату.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги рапорт позивача від 06.01.2017р., оскільки на момент написання рапорту від 05.01.2017 ОСОБА_1 мав би володіти інформацією про те, що 04.01.2017 отримав повістку про необхідність прибути до військового комісаріату.
Окрім цього, відділом кадрового забезпечення УПП у м. Львові ДПП 05.04.2016 за вих. № 8705, військовому комісару Жидачівсько-Миколаївського ОРВК Львівської області було скеровано інформацію про зняття з військового обліку та передати на облік МВС України ОСОБА_1 , де позивач особисто зазначив про отримання приписного посвідчення, для зняття з вйськового обліку 05.04.2016р. (а.с.77)
Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння 04.01.2017 та не вихід на службу 05.01.2017 стверджено матеріалами справи, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції і знайшло своє підтвердження. Висновок службового розслідування позивачем не оскаржувався.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до положень ст.ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами - Розділ ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
ч.9 ст.14 Дисциплінарного статуту визначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.
Щодо покликання апелянта на порушення процедури медичного огляду, такі як: не зазначено в акті час огляду; тривалість процедури перевищувала 2 години; незважаючи на підвищений артеріальний тиск, для пришвидшення виділення сечі надано для вживання каву, то такі не заслуговують на увагу, оскільки дії медичних працівників не оскаржувались позивачем.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі №813/1650/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. І. Мікула
А. Р. Курилець
Повний текст судового рішення виготовлено 21.09.17