18 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7624/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області в якому просила зобов'язати провести нарахування та виплату недонарахованої індексації заробітної плати за період з 01.03.2009 р. по 30.06.2012 р. у розмірі 5729,19 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01.03.2009 по 30.06.2012.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року адміністративний позов задоволено, зобов'язано Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонарахованої суми індексації заробітної плати за період з 01 березня 2009 року по 30 червня 2012 року у розмірі 5729,19 грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 19 коп.) та провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 01 березня 2009 року по 30 червня 2012 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».
В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (ст. 33 Закону № 108/95-ВР).
Ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі, оплата праці (грошове забезпечення) (ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 4, 5 ст. 4 Закону № 1282-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Апелянт зазначає, що ключовим моментом, що впливав на проведення індексації грошових доходів є віднесення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи до такої, що носить постійний характер або навпаки.
В оскаржуваному рішенні судом акцентовано увагу на проведених перевірках відповідача стосовно дотримання вимог законодавства щодо оплати праці та документах складених за їх наслідками, які вказують на правомірність заявлених позовних вимог. Зокрема, згадується довідка складена посадовою особою Володимир-Волинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 12.10.2012 р., хоча в довідці від 12.10.2012 р. про жодне порушення встановлене щодо позивача не йдеться. Також у постанові згадуються акт перевірки та припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 р. Однак не враховано, що ні з акта, ні з припису не простежується, що вони стосуються позивача. Крім того, в приписі не зобов'язується відповідача нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати.
Судом здійснено посилання на рішення у судовій справі № 2а/0370/4007/12 за позовом Нововолинської ОДПІ до Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області про визнання протиправним та скасування згаданого вище припису.
При цьому апелянт зауважив, що в жодному з судових рішень у згаданій справі також не описуються обставини, що стосуються позивача. Отже, відповідні судові рішення у згаданій справі не містить преюдиціальних обставин для вирішення даного спору. Положення припису, що оскаржувався Нововолинською ОДПІ у справі № 2а/0370/4007/12 носять загальний характер.
Крім того, згідно згаданого Порядку №1078, базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення визначається для кожного працівника індивідуально.
Окрім того, з метою встановлення фактів можливих порушень вимог нормативно- правових актів про оплату праці з боку службових осіб Нововолинської ОДПІ, в тому числі тих, що є предметом даного спору, комісією, створеною Державною податковою службою у Волинській області, було проведено службове розслідування. За його результатами складено висновок від 10.12.2012 р. № 72/14-009 в якому також не зафіксовано жодного порушення щодо позивача.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 23.09.2008 р. прийнята на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Нововолинської ОДПІ. З дати призначення на посаду позивач працювала на різних посадах у Нововолинській ОДПІ. На виконання звернення управління Служби безпеки України у Волинській області від 19.09.2012 р. №54/3-4802 у період з 25.09.2012 р. по 12.10.2012 р. посадовою особою Володимир-Волинської ОДФІ проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при нарахуванні та виплаті індексації грошових доходів службовим особам Нововолинської ОДПІ за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року, за результатами якої складено довідку від 12.10.2012 року. Перевіркою встановлено порушення Нововолинською ОДПІ виконання вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», що призвело до недоотримання працівниками Нововолинської ОДПІ індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на загальну суму 182754,03 грн., в тому числі ОСОБА_1 На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ прокуратурою Волинської області на адресу територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області направлено лист від 05.11.2012 р. №07/1-1367 вих.12, згідно з яким доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами Нововолинської ОДПІ. За результатами перевірки дотримання Нововолинською ОДПІ вимог Закону України «Про оплату праці» інспектором ТДІПП у Волинській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 09.11.2012 р. №03-21-021/0462.
За результатами перевірки винесено припис від 16.11.2012 р. №03-01-04/0462-0398 в якому зазначено, що індексація заробітної плати проводилась з порушенням п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме: при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалось базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів. У період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на підставі наказів керівників Нововолинської ОДПІ працівникам проводились виплати, які носять стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України «Про оплату праці». У зв'язку з виявленими порушеннями, приписано, зокрема, дотримуватись вимог п.п.2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526.
Вказаний припис Нововолинська ОДПІ оскаржила в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2015 року, у справі № 2а/0370/4007/12 у задоволенні адміністративного позову Нововолинської ОДПІ до ТДІПП у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису інспекції з питань праці від 16.11.2012 р. №03-01-04/0462-0398 в частині зазначення порушень, зокрема, щодо дотримання вимог п.п.2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526 відмовлено повністю.
16.02.2017 року позивач звернулася із листом до Володимир-Волинської ОДПІ про нарахування та виплату їй ненарахованої Нововолинською ОДПІ вчасно суми індексації за період з 01.03.2009 року по 30.06.2012 року та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати. Листом від 22.02.2017 р. №25/03-16-05 відповідач повідомив, що Володимир-Волинська ОДПІ є правонаступником Нововолинської ОДПІ. При реорганізації Нововолинської ОДПІ шляхом приєднання не було передано жодних документів, які підтверджують вказані у заяві факти, а саме: акт перевірки Володимир-Волинської ОДФІ, акт перевірки ТДІПП у Волинській області, припис за результатами перевірки, де було б вказано перелік осіб та суми не донарахованої індексації. Відсутність оригіналів документів робить неможливим вивчення порушень при нарахуванні та виплаті індексації по суті, відтак Володимир-Волинська ОДПІ не має правових підстав щодо нарахування та виплати індексації та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 р. №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби. Зокрема, згідно з додатком 2 до вказаної постанови Нововолинську об'єднана державну податкову інспекцію Головного управління ДФС приєднано до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 цього Закону, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до п.п. 2.2.7, 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати входять до складу фонду додаткової заробітної плати.
Таким чином, суми індексації заробітної плати та компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які згідно зі статтею 19 цього ж Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» згідно з нормами статей 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні Конституційний Суд України від 15.10.2013 №9рп/2013 зазначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Відповідно до статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Індекс споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників обчислюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, згідно з пунктом 1-1 якого таке обчислення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Пунктом 5 цього Порядку визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Вказаним Порядком також визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Також судом першої інстанції з'ясовано, що приписом ТДІПП у Волинській області від 16.12.2012 р. №03-01-04/0462-0398, який є чинний та не скасований в судовому порядку, встановлено, що основним нормативним документом, який регулює умови оплати праці установи - Нововолинської ОДПІ є постанова Кабінету Міністру України 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Відповідно до зазначеного нормативного документу останнє підвищення посадових окладів працівників відбулось у лютому 2008 року, а тому базовим періодом для обчислення індексації заробітної плати працівників, які працюють в установі з лютого 2008 року і в яких не зростали доходи на суму, що перевищує розмір індексації, є лютий 2008 року. Перевіркою встановлено, що індексація заробітної плати Нововолинською ОДПІ проводилась з порушенням п.5 Порядку, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалося базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів. У період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року працівникам Нововолинської ОДПІ проводились виплати, які носили стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України «Про оплату праці».
Також суд правильно зазначив, що відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Статтями 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З огляду на викладене суд вірно вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по справі № 803/482/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Н.В. Ільчишин
ОСОБА_2
Повний текст виготовлений 21.09.2017 року