Справа № 22а-1261\06 Головуючий в 1 інстанції: Чернобривко Л.Б.
Категорія Доповідач: Заіка В.В.
16 січня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Заїки В.В., Суддів:Фарятьєва С. О.,Медведева A.M., при секретарі: Харитоновій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року
по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової допомоги, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі УПСЗН) та просив стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої разової щорічної допомоги як інваліду війни другої групи за ІНФОРМАЦІЯ_2 роки у розмірі 3164, 00 грн.
Постановою Лисичанського міського суду Лугансько області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.Стягнуто з УПСЗН на користь позивача заборгованість із щорічної одноразової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_3 рік у сумі 2326 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної одноразової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_4 роки відмовлено за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
В апеляційній скарзі УПСЗН ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з мотивів порушення місцевим судом норм матеріального права.
Судова колегія не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
За обставинами справи ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня інвалідам 2 групи виплату разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Місцевий суд відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної одноразової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_4 роки через пропуск строку звернення до адміністративного суду. За відсутності апеляційної скарги наведене не є предметом апеляційного розгляду.
Статтею 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік" установлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги для інвалідів Великої Вітчизняної війни другої групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у розмірі 330 гривень.
До ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачу виплачено щорічну разову допомогу у цьому розмірі.
Місцевий суд вказану норму визнав такою, що допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод позивача, протирічить вимогам частини 5 статті 17, частині 3 статті 22 Конституції України, а тому не може застосовуватись до спірних правовідносин.
Вказаний висновок суду першої інстанції базується на роз'ясненнях, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", відповідно до яких судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (стаття 28) та «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" (стаття 1) визначено покладену в основу розрахунку разової грошової допомоги суму мінімальної пенсії за віком на 2005 рік у розмірі 332 грн.
За наведених обставин місцевий суд правильно вирахував розмір недоплаченої суми разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни 2 групи -2326 грн. (332 х 8 - 330).
Судове рішення законне та обгрунтоване, прийняте з дотриманням матеріальних та процесуальних норм.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке привело чи могло привести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради відхилити.
Постанову, Лисичанського міського суду Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.