Справа № 22-12095 Головуючий 1 інстанції Шуляк Л.В.
Категорія 2 Доповідач Бондаренко Л.І.
УХВАЛА Іменем України
2007р. січня 30 дня. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І при секретарі Баранові В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 8 листопада 2006р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ чоловіка та жінки, які проживали однією сім"єю, але не перебували у шлюбі між собою, витребування належного їй майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди та про стягнення витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи,-
Рішенням Кіровського районного суду від 8 листопада 2006р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна чоловіка та жінки, які проживали однією сім"єю, але не перебували у шлюбі між собою, витребування належного їй майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди та про стягнення витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог у зв"язку з тим, що судом не були допитані свідки ОСОБА_3 по факту придбання легкового автомобільного причепа марки ГКБ, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутні при купівлі вітрогона відповідачем та передачі їй в подарунок, суд не прийняв до уваги те, що з відповідачем вона вела підсобне господарство та за спільно нажиті гроші використовували її автомобіль ВАЗ-2107.
При наданні свідчень у суді, відповідач надав неправдиві пояснення про те, що вона з відповідачем не проживали разом та не вели спільне господарство.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення - без змін.
Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов до висновку, що переконливих доказів в підтвердження проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім"єю, пов"язання їх спільним побутом, наявності спільних прав та обов'язків не надано, даний факт не знайшов підтвердження у судовому засіданні.
Суд, перевіряючи твердження позивачки про наявність шлюбних відносин та придбання майна під час сумісного проживання допитав ряд свідків.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснювали, що сторони знаходились у шлюбних відносинах, проживали разом, з жовтня 2005р. проживали у будинку батьків відповідача, проживали разом до березня 2006р., разом виїзджали на відпочинок, експлуатували належний ОСОБА_1 автомобіль. Свідок ОСОБА_9 пояснювала, що зі слів позивачки їй відомо, що вона проживала однією сім"єю з ОСОБА_2
Свідки - мешканці селища Землянки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 зазначали, що проживаючи по сусідству, приходили в будинок ОСОБА_2, який перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_14, який називав її своєю дружиною. Восени 2005р. вони бачили у будинку ОСОБА_2 позивачку ОСОБА_1, вона приходила до матері відповідача. Свідок ОСОБА_11 пояснювала, що вона є сусідкою позивачки і в зазначений нею час ОСОБА_1 постійно проживала у своєму будинку АДРЕСА_1.
Суд, оцінуючи пояснення всіх свідкив, не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_15, яка перебуває у неприязнених стосунках з відповідачем, свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17- є дітьми позивачки, свідок ОСОБА_6 - поварищує з ОСОБА_1
Згідно вимог статті 74 Сімейного Кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
По справі відсутні переконливі доказі в підтвердження вимог позивачки, тому доводи в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до уваги.
Суд з врахуванням вимог Сімейного Кодексу України, конкретних обставин по справі правильно вирішив спір.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом не були допитані свідки ОСОБА_3 по факту придбання легкового автомобільного причепа марки ГКБ, не є підставою для скасування рішення суду. Клопотання про виклик цього свідка не заявлялось.
Доводи у скарзі про те, що суд не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутні при купівлі вітрогона відповідачем та передачі їй в подарунок, не є обґрунтованими. Суд першої інстанції у сукупності з добутими у судовому засіданні доказами дав належну оцінку поясненням свідків.
Твердження в скарзі про те, що суд не прийняв до уваги те, що з відповідачем вона вела підсобне господарство та за спільно нажиті гроші використовували її автомобіль ВАЗ-210, не є достатніми для задоволення позовних вимог.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що при наданні свідчень у суді, відповідач надав неправдиві пояснення про те, що вона з відповідачем не проживали разом та не вели спільне господарство, не є підставою для скасування рішення суду.
Відповідач , заперечуючи проти вимог позивачки, пояснював, що він дійсно користувався послугами ОСОБА_1, але ніколи з позивачкою не проживав сім"єю, проживав з ОСОБА_14, яка має від нього дитину, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_18, де зазначений батько-відповідач ОСОБА_2
Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307 -208, 315 ЦПК України, апеляцій суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 8 листопада 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного суду.