Справа №22ц-6043/200бр. Головуючий в 1 інстанції Порох К.В.
Категорія 40 Доповідач Козлов СП.
З1 січня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Перцової В.А.,
судців - Козлова СП., Повстина В.В.,
при секретарі - Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПТУ №74 про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПТУ ,№74 про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, неповне з"ясування обставин справи ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.
Судом встановлено, що позивачка з 20,05.2003 р. працювала на посаді майстра виробничого навчання в ПТУ-74, а 25.09,2003 р. звільнена з роботи по п.4 ет.40 КЗпП України. Наказом НОМЕР_1 вона була поновлена на зазначеній посаді на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2004 року, а
16.08.2004 р. вона подала відповідачу заяву про звільнення з роботи за власним бажанням по ч.З ст.38 КЗпП України з посиланням на порушення відповідачем трудового законодавства щодо неї, що представником відповідача не спростовується. За наказом НОМЕР_2
16.08.2005 р. позивачка звільнена з роботи по п.5 ст.40 КЗпП України (не з"явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).
Згідно зі ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Між тим, відповідач в порушення зазначеної норми закону через два тижні після подачі позивачкою заяви від ї6.08.2004 р. про звільнення з роботи за власним бажанням питання про її звільнення не вирішив, а звільнив її через рік по п.5 ст.40 КЗпП України, чим порушив її законні трудові права.
Суд вказані обставини та норми закону залишив без уваги. Тому рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав законності її звільнення 16.08.2005 р. по п.5 ст,40 КЗпП України є не обгрунтованим і не відповідає нормам трудового законодавства.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачка після звільнення отримала від відповідача свою трудову книжку 17.08,2005 p., що встановлено набраним чинності рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року, а звернулася до суду з зазначеним позовом 10.02,2006 p., тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України трьохтисячного строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів та поважних причин пропуску цього строку не навета.
Факт звернення до суду з цим позовом більш ніж через 3 місяця після отримання трудової книжки позивачка не оспорювала в судовому засіданні апеляційного суду, посилаючись лише на те, що вона вимагалася вирішити цей спір в інших органах. Але така причина пропуску строку звернення до суду не може вважатися поважною.
При таких обставинах, рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, слід вважати обгрунтованим на підставі ст.233 КЗпП України, тобто за пропуском строку звернення до суду без поважних причин, про що суд зазначив в мотивованій частині рішення.
З урахуванням наведеного не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи скаржниці про її незаконне звільнення з роботи. Порушень судом норм процесуального права при розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.307,308 ЩЖ України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 2 місяців.