Справа № 22ц-3 00/2007 Головуючий у суді 1 інстанції: Фісунов А.Л.
Категорія 36 Доповідач: Перцова В.А.
31 січня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Перцової В.А. Суддів: Козлова СП., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2006 року, яким з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, в розмірі 1\4 частини зі всіх видів заробітку.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що справа розглянута судом з порушенням правил підсудності, суд не врахував, що він добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, в рішенні суду невірно зазначено, що він визнав позов.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що сторони перебувають з 5 березня 2005 року у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3. Син проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.
Виходячи із зазначених обставин і керуючись ст.ст. 180-183 СК України, районний суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги і стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини, визначивши їх розмір, як 1/4 частину зі всіх видів його заробітку.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд порушив правила підсудності, так як позивачка зареєстрована у м. Дніпродзержинську, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки позов було подано позивачкою за місцем її фактичного проживання, що відповідає вимогам закону; сам по собі розгляд справи з порушенням правил підсудності, крім правил виключної підсудності, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання в скарзі на те, що відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, так як ці обставини не виключають можливість стягнення аліментів судом у визначеному ним розмірі.
Посилання в скарзі на неправильне викладення позиції відповідача відносно заявлених позовних вимог є безпідставним, оскільки, згідно запису в протоколі судового засідання, відповідач визнав позов; зауваження на протокол в установленому законом порядку ним принесені не були.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Суддя