Справа № 600/810/17
Справа № 2-о/600/73/2017
12 вересня 2017 року Козівський районний суд Тернопільської області
у складі: судді Гриновець О.Б.
секретар Фещак Г.М.
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Козова цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Козівська селищна рада Козівського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити, що його матір'ю була ОСОБА_3, а батьком - ОСОБА_4.
В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що 20.04.2004 року помер його батько ОСОБА_4, заповіту не залишив. 22.03.2016 року померла його мати ОСОБА_3, яка згідно заповіту від 29.04.2015 року заповіла йому все належне їй майно. Після їх смерті відкрилась спадщина на житловий будинок по вул.Гагаріна 4 в см.Козова, проте у зв'язку із наявними у документах розбіжностями оформлення спадщини є неможливим. Таким чином, заявник вимушений звернутись до суду із відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, однак подав лист, згідно якого просить розглядати справу без його участі (а.с.14).
Заслухавши думку заявника та його представника, пояснення свідків, приймаючи до уваги лист представника заінтересованої особи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши та оцінивши надані докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п.5 ч.2 ст.234 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що 20.04.2004 року помер ОСОБА_4 у віці 73 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №160895 від 20.04.2004 року (а.с.3).
29.04.2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_1 все належне їй на день смерті майно (а.с.5).
22.03.2016 року померла ОСОБА_3 у віці 77 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №200900 від 22.03.2016 року (а.с.4).
Для встановлення зазначеного факту заявник представив суду для огляду ряд документів та окрім того, просив допитати у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були батьками ОСОБА_1.
Із врахуванням наведеного, не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи - відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Відповідно до ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень заявника, письмової заяви представника заінтересованої особи, свідків та письмових доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги знайшли своє ствердження під час судового розгляду, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що батьками ОСОБА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Б.Гриновець