копія Головуючий: ЄЛЬЦОВ В.О. Доповідач: ДИМАРЕЦЬКИЙ В.М.
УХВАЛА № 11а-79-2007 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2007 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі:
Головуючого - генерал-ІНФОРМАЦІЯ_1 юстиції КУЗЬМІНА А.С.
Судців: полковника юстиції ДИМАРЕЦЬКОГО В.М. підполковника юстиції ПОЛОСЕНКА B.C.
при секретарі СОКОЛОВІЙ А. М.
з участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України ІНФОРМАЦІЯ_1 юстиції ШЕВЛЯКОВА Д.В., потерпілого ОСОБА_1., його представника - адвоката ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3., його захисника - адвоката ОСОБА_4., розглянувши в судовому засіданні апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. на постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 24 листопада 2006 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 424 ч. 1 КК України, направлена на додаткове досудове розслідування,-
Як зазначено в постанові суду гарнізону, ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачувався в тому, що він, будучи військовою службовою особою, в порушення вимог ст. ст. 58, 59, 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, незважаючи на те, що роботи по валці дерев відповідно до п. 122 додатку переліку робіт з підвищеною небезпекою «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 26 січня 2005 року №15, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, в порушення вимог інших, зазначених в постанові суду, нормативних документів віддав наказ, який явно виходив за межі наданих йому повноважень, підлеглим: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на звалювання дерев, які не мали спеціальної освіти та не були кваліфікованими працівниками, при відсутності технології виробничого процесу, без встановлення послідовності виконання робіт, відсутності валочних пристосувань, що створювало реальні передумови травмування молодшого сержанта ОСОБА_1.
Кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 розглядалась по суті військовим місцевим судом Черкаського гарнізону. В судовому засіданні захисником підсудного адвокатом ОСОБА_4 було заявлено клопотання, підтримане підсудним, про направлення справи на додаткове досудове розслідування через неповноту проведеного досудового слідства. Державний обвинувач та потерпілий проти цього заперечували.
2
Постановою військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 24 листопада 2006 року вказане вище клопотання адвоката було задоволено і кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 повернута на додаткове досудове розслідування з мотивів неповноти проведеного досудового слідства.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення вказав наступне.
Під час судового слідства встановлено, що військовослужбовцями військової частини А 1606 за наказом підсудного проводилися роботи по різці дерев на території частини.
З показів колишнього заступника командира з технічної частини, військової частини А 1606 ОСОБА_9 та підсудного ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_9 на час отримання потерпілим травми був ІНФОРМАЦІЯ_5. Крім того, з показів ОСОБА_9 видно, що йому в повній мірі стало відомо про проведення робіт по валці дерев на території частини після отримання потерпілим травми, а саме 20 січня 2006 року. При цьому самі роботи проводилися як 19 так і 20 січня 2006 року.
Із зазначеного судом гарнізону зроблено висновок, що органами досудового слідства в повній мірі не було досліджено питання організації фактично прийнятих заходів внештатним відповідальним з охорони праці на предмет забезпечення дотримання нормативних актів з питань дотримання охорони праці та роль ОСОБА_9 у цьому. Також не було з достовірністю встановлено даних і осіб, якими підтверджується або спростовується обізнаність ОСОБА_9 щодо питань проведення робіт по валці дерев на території частини А 1606. А тому судом зазначено, що органам досудового слідства необхідно організувати проведення як оперативних так і слідчих дій, зокрема допитати особовий склад частини, при необхідності провести очні ставки з метою уточнення показів ОСОБА_9, відтворення обстановки та обставин події та прийняти рішення щодо кваліфікації дій ОСОБА_9.
Крім того, судом в постанові зазначено, що органами досудового слідства з достовірністю не усунуто протиріччя між показами потерпілого та показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на предмет початку проведення робіт по валці дерев 20 січня 2006 року, оскільки з показів зазначених свідків вбачається, що роботи по валці дерев 20 січня 2006 року були розпочаті самим потерпілим без дозволу старшого групи ОСОБА_5, який підійшов пізніше, наказавши групі очікувати його в приміщенні котельні. Проте, з показів потерпілого вбачається, що робота по валці дерев 20 січня 2006 року була розпочата у складі повної робочої групи на чолі зі старшим групи ОСОБА_5, а свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконуючи наказ командування дали як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні покази в цій частині неправдиві. А тому, на думку суду, як слідує з його постанови, органи досудового слідства не встановили фактичних обставин щодо початку робіт по валці дерев 20 січня 2006 року, у зв'язку з чим виникла необхідність уточнити в ході досудового слідства дані обставини, як шляхом проведення слідчих та оперативних дій, на предмет встановлення очевидців, які б підтвердили початок проведення робіт по валці дерев 20 січня 2006 року. При цьому слід, як вказано в постанові суду, провести як допит очевидців, яким відомо про початок проведення робіт потерпілим 20 січня 2006 року, так і провести з такими особами відтворення обстановки та обставин зазначеної події, а у разі необхідності, з метою уточнення і усунення протиріч показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_1 провести з встановленими особами очні ставки.
На підставі вищевикладеного судом гарнізону зроблений висновок, що органами досудового слідства, в порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК України, не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, зокрема в повному об'ємі не досліджено обставини щодо події злочину та обставини, які як викривають, так і ті що виправдовують підсудного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. А оскільки в ході проведення судового слідства зазначені вище та інші недоліки, на думку суду 1-ї інстанції, усунути не можливо, останній прийшов до висновку про повернення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 на додаткове досудове розслідування з мотивів неповноти проведення досудового слідства.
На вказану постанову військовим прокурором Черкаського гарнізону подано апеляційне подання, в якому він просить постанову військового місцевого суду від 24 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 на додаткове досудове розслідування скасувати, у зв'язку з тим, що висновки суду 1-ї інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, винесені безпідставно та необгрунтовано, з порушенням норм процесуального права. При цьому автор подання посилається на наступне:
- Судом 1-ї інстанції однобічно, виключно з позиції захисту оцінені встановлені досудовим слідством по справі докази, які повністю знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, про те, що ОСОБА_3, як службова особа, порушуючи вимоги чинного законодавства з охорони праці, на власний розсуд прийняв рішення про виконання робіт з підвищеною небезпекою - зрізання стовбурів дерев, що росли на території військової частини, з використанням бензомоторної пили, в період 18, 19 та 20 січня 2006 року силами підпорядкованих йому військовослужбовців та працівників, які не мали спеціальної освіти для виконання даного виду робіт, не пройшли спеціального навчання та підготовки, про що віддав наказ. Тому, 20 січня 2006 року, при виконанні підлеглими ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які не мали спеціальної освіти та не були кваліфікованими працівниками, наказу ОСОБА_3 на зрізання стовбурів дерев без встановлення під час виконання робіт послідовності їх виконання, відсутності валочних пристосувань, потерпілого ОСОБА_1 було травмовано стовбуром зрізаного дерева, він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, у зв'язку з чим визнаний інвалідом та звільнений з лав ЗС України за станом здоров"я;
-Суд 1-ї інстанції упереджено ставлячись до вирішення справи по суті, поклав в основу свого рішення нічим не обґрунтовані доводи захисника ОСОБА_4. про відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 424 КК України в діях його підзахисного ОСОБА_3, а також мотивацію про не встановлення винних осіб, в наслідок неправомірних дій яких потерпілому завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що суперечить дослідженим судом доказам та фактично встановленим обставинам справи;
-Обґрунтовуючи своє рішення суд гарнізону безпідставно зазначив, що органом досудового слідства в повній мірі не було досліджено питання організації фактично прийнятих заходів внештатним відповідальним з охорони праці ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9, на предмет забезпечення дотримання нормативних актів з питань дотримання нормативних актів з питань дотримання охорони праці та роль ОСОБА_9 у цьому, що повністю суперечить дослідженим судом доказам, оскільки останній неодноразово ретельно допитувався з даного приводу як в ході досудового слідства по справі (його покази досліджені судом), так і в судовому засіданні прокурором, потерпілим, підсудним та його захисником, в тому числі і судом. При цьому в суді було доведено, що приймаючи на
4
власний розсуд рішення про виконання робіт з підвищеною небезпекою та віддаючи наказ підлеглим йому військовослужбовцям на виконання цих робіт, майор ОСОБА_3 ігнорував вимоги чинного законодавства щодо створення безпечних умов праці для підлеглих в очолюваному ним окремому військовому підрозділі, в тому числі грубо порушував вимоги абзацу 1 відпрацьованого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 «Інструкції по порізці дерев", оскільки останній для ОСОБА_3, як і потерпілий ОСОБА_1, був підлеглим, з ним свої плани та дії ОСОБА_3 не узгоджував та не рахувався, до підбору кваліфікованих працівників для виконання зазначеного вище виду робіт з підвищеною небезпекою, відпрацювання та організації технології виробничого процесу, встановлення під час виконання робіт послідовності їх виконання, забезпечення належним валочним обладнанням не залучався, що саме і стало однією з причин травмування потерпілого. Що ж стосується правової оцінки дій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 з цього приводу, то це не впливає на вирішення по суті кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 424 КК України, судове слідство по якій повністю завершено;
-Суд першої інстанції, посилаючись на протиріччя у показах потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, які неодноразово допитувались в ході судового слідства по справі в присутності один-одного, а також свідка ОСОБА_8 (його покази дані на досудовому слідстві, досліджені судом), з якими проводились відтворення обстановки та обставин події і очні ставки, безпідставно та необгрунтовано наполягає на необхідність проведення між цими особами очних ставок, надумано пов"язуючи це з причиною направлення справи на додаткове досудове слідство. При цьому судом по за увагою залишений той факт, що на предмет послідовності та початку проведення робіт по валці дерев 20 січня 2006 року вказані особи неодноразово допитувались, в тому числі і на судовому слідстві;
-Суд гарнізону своє рішення обґрунтовує необхідністю уточнення в ході досудового слідства фактичних обставин щодо початку робіт по валці дерев 20 січня 2006 року шляхом проведення слідчих та оперативних дій, залишаючи по за увагою той факт, що під час досудового слідства по справі весь особовий склад військової частини А 1606 був допитаний і жодної інформації про наявність інших очевидців даних подій ні досудовим, ні судовим слідством не встановлено;
-При підготовці справи до судового розгляду судом 1-ї інстанції, як і в ході розгляду справи судом, не виявлені недоліки та порушення, зокрема вимог ст. ст. 22, 64 КПК України щодо повноти, всебічності та об'єктивності, без усунення яких на досудовому слідстві не можливо було призначити справу до розгляду, в тому числі і винести обґрунтований вирок по завершенню судового слідства по справі, а висновки суду про не дослідження обставин щодо події злочину та обставин, що викривають та виправдовують підсудного, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, надумані, суперечать зібраним по справі доказам;
В завершенні подання апелянт просить вищезгадану постанову суду 1-ї інстанції скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, виступи: прокурора, потерпілого та його представника в підтримку апеляційного подання; підсудного та його захисника, які заперечували проти апеляційного подання та просили постанову суду залишити без змін, перевірив матеріали справи та обсудив доводи апеляційного подання, військовий апеляційний суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню.
5
Так, згідно ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти проведення досудового слідства можливе лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засідання.
Між іншим всі зазначені в постанові суду гарнізону обставини, які мали бути з'ясовані при додатковому розслідуванні, усунуті протиріччя, а також які слідчі дії при цьому мали бути проведені, як встановлено вивченням матеріалів справи, суд 1-ї інстанції міг зробити самостійно, а у разі виникнення необхідності без повернення справи на додаткове розслідування, відповідно до ст. 315-1 КПК України доручити органу, який проводив розслідування, виконати необхідні слідчі дії.
Що ж стосується правової оцінки дій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9, то це не пов'язано з обвинуваченням ОСОБА_3, а тому суд 1-ї інстанції в разі необхідності мав звернути увагу прокурора відповідною постановою на предмет розгляду дій ОСОБА_9 та притягнення останнього до відповідальності.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 24 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3. на додаткове досудове розслідування підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 374, 377 КПК України, військовий апеляційний суд регіону,-
Апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону задовольнити.
Постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 24 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 на додаткове досудове розслідування - скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.