АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», третя особа: ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування.
Колегія суддів, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (надалі - ПАТ «Київський страховий дім») та просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8283 грн. 48 коп., пеню 444 грн. 95 коп., 3 % річних 42 грн. 09 коп.
Зазначав, що 08 січня 2016 року о 12 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Ф.Пушиної мала місце дорожня - транспорта пригода (ДТП), в результаті якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, про що працівниками управління патрульної служби у м. Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення на другого учасника ДТП ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «Honda HR-V», д.н.з. НОМЕР_2.
Відповідно до полісу страхування №АЕ 5225857 транспортний засіб марки «Honda HR-V», д.н.з. НОМЕР_2, був застрахований в ПАТ «Київський страховий дім», у зв'язку з чим 11 січня 2016 року останнього було повідомлено про ДТП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Посилаючись на те, що страхове відшкодування в розмірі, визначеному ремонтною калькуляцією № 712-4553-8 від 20 січня 2016 року, здійсненою відповідачем, станом на час звернення в суд позивачем не отримано, просив позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, за змістом, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішенням, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, 08 січня 2016 року о 12 год. 35 хв. по вул. Ф.Пушиної в м. Києві, за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, відбулася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП й притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.15).
Встановлено, що власником транспортного засобу «Honda HR-V», д.н.з. НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПАТ «Київський страховий дім», є ОСОБА_1 (а.с.41,42).
Відповідно до справи, власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3, який 11 січня 2016 року звернувся до страхової компанії з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою, а 11 квітня 2016 року - з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.11,40, 61).
Відповідно до п. 8 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особи, відповідальність яких застрахована за правочином, є особи, водійський стаж яких має бути більше 3-х років (а.с.41).
Згідно матеріалів справи, водійський стаж ОСОБА_1 на час події менше 3-років, остільки обчислюється з 15 вересня 2015 року, в той час як дорожньо-транспортна пригода мала місце 08 січня 2016 року (а.с.42, 47).
Листом від 28 квітня 2016 року № 659 ПАТ «Київський страховий дім» повідомило позивача про відсутність підстав до визнання події страховою й відмовило у відповідній виплаті (а.с.12).
Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з відсутності правових підстав до його задоволення, того, що в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_2, маючи при цьому водійський стаж менше 3-х років, що згідно полісу страхового відшкодування виключає підстави до визнання випадку страховим й стягнення страхового відшкодування.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Твердження апеляційної скарги про правомірність володіння транспортним засобом та обов'язковість виплати страхового відшкодування на підставі забезпеченості цивільно - правової відповідальності останнього у відповідача, колегія суддів визнає такими, що не спростовують висновків районного суду про відсутність обов'язку відповідача відшкодовувати збитки, заподіяні забезпеченим транспортним засобом.
Згідно положень ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 1.7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспортного засобу», забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно із ст. ст. 627, 638 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, № АЕ 5225857 убачається, що забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Honda HR-V», д.н.з. НОМЕР_2 та яким передбачено відшкодування заподіяної шкоди третім особами за участю забезпеченого транспортного засобу у випадку його експлуатації особою, яка має водійський стаж не менше 3-х років (п. 8 полісу) (а.с.41).
Між тим, водійський стаж ОСОБА_1, згідно посвідчення водія, відраховується з 15 вересня 2015 року, в той час як ДТП мало місце 08 січня 2016 року.
Отже, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 за умовами договору не була застрахована, а ця обставина покладає обов'язок по відшкодуванню заподіяної шкоди на винну в її заподіянні особу та виключає визнання випадку страховим.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення заявленого до ПАТ «Київський страховий дім» позову.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Норми матеріального й процесуального права районним судом застосовано правильно.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/39991/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9037/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.