Справа № 2-а-2050\2008
02 жовтня 2008 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.O.,
при секретарі Ясинському .Г.,
з участю представника позивача Гадзан І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
Прокурор Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області (далі - відділення Фонду) до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі - ТОВ „Нива") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4809 грн. 42 коп. Свої вимоги обґрунтовують тим, що на ТОВ „Нива" середньооблікова кількість штатних працівників в 2007 році складала 138 особи, а тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 6 робочих місць. Відповідно поданого відповідачем звіту у ТОВ „Нива" працювало 5 осіб, яким встановлена інвалідність. Таким чином, відповідач повинен сплатили адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за одне нестворене робоче місце.
В судовому засіданні представник відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закону) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року№1442\11722.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та
працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 p. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на ТОВ „Нива" в 2007 році становила 138 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 6 осіб. Вказані робочі місця на підприємстві відповідача у 2007 році були зайняті 5 інвалідами.
Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2007 рік на підприємстві відповідача складає 663700 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 4809, 42 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 4809, 42 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (ідентифікаційний код 03795626) на користь відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області (код 22826386, УДК у Чернігівській області МФО 853592, р/р 31214230500522) 4809 (чотири тисячі вісімсот дев'ять) грн. 42 коп. адміністративно-господарських санкцій.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.