Справа № 2-а-2474/2008
30 вересня 2008 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Сорочко Є.O.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідачів Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради Приходько І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання дій щодо надання щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в меншому розмірі ніж передбачено неправомірними, про визнання права на отримання разової щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради надати разову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат, про зобов'язання Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нараховувати, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії разову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат та провести доплату за три роки з урахуванням раніше виплаченої грошової допомоги та про зобов'язання Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації забезпечення виконання рішення суду, шляхом замовлення необхідних коштів у Міністерстві праці та соціальної політики України.
Позивач, представник позивача в судовому засідання позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради в судовому засіданні позов не визнала та просила в задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Також пояснила, що грошова допомога на оздоровлення позивачу виплачувалась за період з 2005-2007 роки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки. Після прийняття рішення Конституційним Судом України не було внесено змін до Закону України «Про державний Бюджет України на 2007 рік». Одночасно зазначила, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог позивача за 2005 та 2006 роки.
Представник відповідача Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 17.12.1992 року та не заперечується відповідачем.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Згідно даних управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_2 виплачувалась відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідні роки та постанов Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836 та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562.
Як вбачається з пояснень відповідача та довідки управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради допомогу на оздоровлення позивачу в червні 2005 року було виплачено в розмірі 26 грн. 70 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.
Згідно Конституції України єдиним органом законодавчої влади є парламент -Верховна Рада України, до повноважень якої належить прийняття законів. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які повинні відповідати законам України та Конституції.
Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення в 2005 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України. Тому вказану допомогу необхідно було виплачувати в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на червень 2005 року.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у місті Чернігові ради в 2006 році щорічна допомога на оздоровлення позивачеві виплачена в 13 червня 2006 року на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562 в розмірі 100 грн., в 2007 році вказана допомога виплачена 12 липня 2007 року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562 в розмірі 100 грн.
Положення пункту 37 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено дію абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2006 рік було чинним на час виплати допомоги позивачеві і не конституційним не визнавалось, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення в 2006 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562 є правомірними.
Відповідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Позивач в 2005-2006 роках отримував допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому знав про порушення його прав з дати фактичного отримання коштів.
З урахуванням того, що відповідач - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, наполягає на
відмові в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а позивач не заявляє клопотання про поновлення такого строку, суд не визнає причини пропущення строку звернення до адміністративного суду поважними і на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне в часині стягнення недоотриманої разової грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 роки відмовити в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Дію абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2007 рік пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007.
Відповідно до п. п. 3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня
2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, враховуючи, що Рішення Конституційного Суду України, на яке посилається позивач, прийнято 9 липня 2007 року, а допомога на оздоровлення ОСОБА_2 виплачена 12 липня 2007 року, тобто після набрання чинності Рішення, тому дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 № 562 є неправомірними, оскільки позивач отримав щорічну грошову допомогу на оздоровлення після скасування норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка обмежувала її розмір.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права на отримання разової щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії за 2005, 2007 роки у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат необхідно зобов'язати нарахувати та провести доплату ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, разову щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 12 липня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 права на отримання разової щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії за 2005, 2007 роки у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат.
Зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та провести доплату ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, разову щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 12 липня 2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.