Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про закриття провадження у справі
21.08.2017 р. № 820/3126/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Шляхової О.М.,
при секретарі судового засідання: Молчановій О.М.,
за участі: представників позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича, третя особа: ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича, в якому просить суд: Рішення державного реєстратора Гаспарян Гамлета Аветіковича Печенізькоїрайонної державної адміністрації Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35615629 від 12.06.2017 року щодо реєстрації на ім'я ОСОБА_5 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 1513,0 кв.м., житловою площею 256,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 визнати неправомірним та скасувати.
Ухвалою суду від 27.07.2017 було відкрито провадження по справі.
У судове засідання, призначене на 21 серпня 2017 року, прибули представник позивач, та представник третьої особи. Представник відповідача, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.
У судовому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання третьої особи стосовно питання про закриття провадження по справі, оскільки у даних спірних правовідносинах вбачається спір про право.
Представник позивача проти закриття провадження заперечував, просив в задоволенні заявленого клопотання - відмовити.
З'ясувавши думку представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що є справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.
У ч.2 ст.4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду"», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень", згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд зауважує, що при вирішенні питання про закриття провадження, важливим аспектом є дослідження обставин набуття та переходу прав власності на спірну 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2
Так, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що 29.05.2017 року за позивачкою державним реєстратором Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем зареєстровано 1/2 частка житлового будинку літ"А-2", загальною площею 1513 кв.м., житловою площею 256,1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1
12.06.2017 року державним реєстратором Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем, на підставі рішення суду, 1/2 частку вказаного житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_5, а право власності позивачки - ОСОБА_3 на 1/2 частину вказаного будинку в реєстрі відсутнє.
Отже, предметом розгляду в даному провадженні є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно положень ч.1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.
За правилами п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із припиненням права власності позивачки на частину вищевказаного будинку, з правомірністю якого вона не погоджується, суд приходить до висновку, що спір в частині позовних вимог заявлених до державного реєстратора не є публічно-правовим, а випливає з цивільно - правових відносин у житловій сфері, є фактично спором про право власності, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі, у зв'язку з наявним спором про право, який має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-41а16 від 14.06.2016, яка в силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, суд приймає до уваги, що як встановлено з Єдиного Державного реєстру судових рішень, 07.07.2017 року Київським районним судом м. Харкова відкрито провадження у справі №640/9234/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, сектору держаної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації про припинення права власності ОСОБА_5 на 1/2 житлового будинку літ.АДРЕСА_2, скасування державної реєстрації. Справа призначена до розгляду на 12:15 год. 05.09.2017р.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича, третя особа: ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування рішення, оскільки вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а її розгляд має здійснюватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
На підставі вищевикладеного та керуючись 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Керуючись ст. ст. 128, 157, 160, ч.2 ст. 161, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича, третя особа: ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 23 серпня 2017 року.
Суддя Шляхова О.М.