Справа № 755/11727/17
"11" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Відповідно до п.4 та п.4-1 ч.1 ст.96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, якщо:
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.
Як передбачено частиною третьою статті 118 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Як роз'яснено у п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 23 грудня 2011 року за №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статі 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийняті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Згідно пункту шостого частини третьої ст.121 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли подана заява без дотримання порядку, передбаченого частиною третьою статті 118 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, убачається, що позивач не надав докази, які мали підтвердити попереднє звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та/або наявність ухвали суду про відмову у видачі судового наказу чи його скасування, тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини підлягає поверненню позивачу в порядку п.6 ч.3 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.96, 118, 121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, в частині позовних вимог, а саме: « Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі ? частини з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття», повернути позивачу.
Роз'яснюю, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.