Кіровоградської області
"18" листопада 2009 р. Справа № 5/54
Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді Коротченко Л.С., суддів Тимошевської В.В. та Коваленко Н.М. розглянув справу № 5/54
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційного банку, м Київ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград", м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко, c. Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 136 263 грн. 89 коп.
Представники сторін:
від позивача - Ніколаєнко Д.В., довіреність № б/н від 28.10.09 р.;
від позивача - Тарасюк Т.М., довіреність № б/н від 29.10.09 р.;
від відповідача - участі не брав;
від третьої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - участі не брав;
від третьої особи - СТОВ ім. Шевченко - участі не брав.
Акціонерний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором і сумі 123 115,41 грн.
Заявою № 29/143 від 18.05.2009 р. позивач уточнив розмір позовних вимог, шляхом його збільшення (а.с. 94-101 том 3), просить стягнути з відповідача 136 263,89 грн., в т.ч. 107 070,00 грн. заборгованості за кредитом та 29 193,89 грн. простроченої заборгованості по відсотках.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що позивач надав докази сплати державного мита у зв"язку із збільшенням розміру позовних вимог, а також докази відправлення вказаної заяви на адресу відповідача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви № 29/143 від 18.05.2009 р. (а.с. 94-101 том 3).
Крім того, 18.11.09 р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача, згідно якої позивач повідомляє господарський суд, що відповідно до змін до статуту Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), затвердженими загальними зборами акціонерів Промінвестбанку 21.05.09 р. і узгодженими з Національним Банком України 10.07.09 р. (далі - Статут), змінилося найменування банку на публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", скорочена назва - ПАТ Промінвестбанк (а.с. 25-26 том 5).
13.08.09 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів (а.с. 33,34 том 5).
Згідно п.1 ст. 1 Статуту ПАТ Промінвестбанк (в новій редакції) публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.92 р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.92 р. за реєстраційним номером 125 (а.с. 27-32 том 5).
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником , вказуючи про це в рішенні або ухвалі. У сі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Враховуючи, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, а також докази надані позивачем у справі, господарський суд вважає за необхідне на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну позивача - акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ Промінвестбанк).
А отже позивачем у справі є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград".
В судовому засіданні 18.11.09 р. представники позивача позовні вимоги в редакції заяви від 18.05.2009 р. підтримали повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується вихідним штампом господарського суду на зворотному боці ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 09.11.2009 р. (а.с. 18, зворотній бік том 5).
В наданих до суду поясненнях відповідач позовні вимоги не визнав, та пояснив, що між ним та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком дійсно було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу було надано в користування кредит в сумі 59 000,00 грн., на умовах, передбачених договором. Договором про внесення змін до зазначеного кредитного договору від 10.03.05 р., зазначає в поясненнях відповідач, ліміт кредитування було збільшено до 500 000,00 грн. Також відповідач стверджує, що він дійсно користувався коштами, наданими йому банком в якості кредитної лінії. В якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором відповідачем передано в заставу сільськогосподарську техніку. Заперечуючи позов відповідач послався на те, що він не отримував грошові кошти, перераховані за платіжними дорученнями № 25 від 11.11.05 р., № 11 від 07.03.06 р., № 59 від 30.11.06 р., № 48 від 28.04.07 р. та № 63 від 29.05.07 р., також зазначив, що не ставив печатки на вказаних платіжних дорученнях, яким чином печатка з'явилась на цих платіжних дорученнях і чи ці печатки є непідробними відповідач пояснити не може. Крім того, відповідач заперечив також належність йому підпису, на грошових чеках К38304737 від 07.03.2006 р. на суму 30 000,00 грн. та К38304741 від 29.05.2007 р. на суму 5 400,00 грн.
Також 16.07.2009 р., в наданих до суду письмових поясненнях представник відповідача повідомив, що відповідач протягом дії кредитного договору № 91 від 19.10.2004 р. отримав грошові кошти в розмірі 544 640,00 грн. При цьому стверджує, що відповідач не давав розпорядження банку здійснювати платежі від свого імені СТОВ ім. Шевченко на загальну суму 170 000 грн. (платіжне доручення № 25 від 11.11.05 р.) та ПП ОСОБА_2 на загальну суму 70 000 (платіжне доручення № 59 від 30.11.2006 р., що ж стосується інших коштів, зазначених в наданій до суду позивачем схемі, були дійсно перераховані за дорученням відповідача або отриманні на його поточний рахунок. Відповідач далі вказує також, що факт перерахування грошових коштів СТОВ ім. Шевченко та ПП ОСОБА_2 пояснюється виключно зловживанням з боку працівників банку. Проценти за користування кредитом списувались відповідно до умов кредитного договору банком самостійно. Відповідач також стверджує, що протягом дії договору відповідач провів погашення зобов'язань за договором на загальну суму 806 381 грн., з яких тіло кредиту в розмірі 544 640 грн. (а.с. 111-113 том 4).
Представники третіх осіб у справі - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко (далі - СТОВ ім. Шевченко) та приватного підприємця ОСОБА_2 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується вихідним номером 17106 від 10.11.09 р. на штампі господарського суду на зворотньому боці ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 09.11.2009 р., а також повідомленням про вручення поштового відправлення № 018702 (а.с. 18 - зворотній бік, а.с. 20 том 5).
Листом № 61 від 13.08.2008 р. директор СТОВ ім. Шевченко повідомив, що банківські операції з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 проводились без їх відома; більш детальних даних по даному питанню за відсутністю відповідних документів подати не може (а.с. 107 том 2).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 будь-яких пояснень або заперечень до суду не подав.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, господарський суд встановив наступне.
19.10.2004 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області", реорганізовану у філію "Відділення Промінвестбанк в м. Кіровоград" (далі - Банк) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Позичальник або ПП ОСОБА_1) укладено договір № 91 (далі - Кредитний договір, а.с. 12-15 том 1).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 59 000 грн.
Згідно договору про внесення змін № 2 до кредитного договору № 91 від 19.10.2004 р. пункт 2.1 викладено в новій редакції: "Банк надає Позичальнику кредит в сумі 500 000 грн. на умовах, передбачених цим договором. У відповідності до технічно-економічного обґрунтування кредиту Позичальником та обумовленого цим цільового призначення кредиту Банк надає кредит наступними етапам:
- 1 етап в сумі 59 000 грн.;
- 2 етап: в сумі 134 000 грн.;
- 3 етап: в сумі 350 000 грн.;
- 4 етап: в сумі 500 000 грн., при умові виконання умов п. 4.2.8 цього договору (а.с. 17 том 1).
Договором про внесення змін № 6 до кредитного договору, укладеного 11.11.2005 р. пунктом 2.2 передбачено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 16.10.2007 року, при цьому повернення здійснюється Позичальником частинами у відповідності до наступного графіку:
- 60 000 грн. - не пізніше 16.08.2006 року;
- 60 000 грн. - не пізніше 15.09.2006 року;
- 60 000 грн. - не пізніше 16.10.2006 року;
- 40 000 грн. - не пізніше 16.11.2006 року;
- 40 000 грн. - не пізніше 15.12.2006 року;
- 80 000 грн. - не пізніше 16.08.2007 року;
- 80 000 грн. - не пізніше 14.09.2007 року;
- 80 000 грн. - не пізніше 16.10.2007 року (а.с. 21 том 1).
У відповідності до п. 3.1 Кредитного договору кредит надається шляхом оплати на протязі дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого Банком, на рахунки контрагентів Позичальника.
Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено зобов'язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 21 % річних.
Згідно із п. 3.3 Кредитного договору нарахування відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника до дати повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.
Пунктом 3.5 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом , виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 Кредитного договору.
У відповідності до пункту 3.10 Договору про внесення змін до № 6 до Кредитного договору, укладеного 11.11.2005 р., забезпеченням кредиту є сільськогосподарське обладнання згідно договору застави № 91/1 від 19.10.2004 р., зернозбиральний комбайн згідно договору застави № 91/2 від 10.03.2005 р., зернозбиральний комбайн згідно договору застави № 19/3 від 17.03.2005 р., комп'ютерна техніка згідно договору застави № 19/4 від 17.03.2005 р., приміщення магазину промислових товарів згідно іпотечного договору № 91/5 від 23.03.2005 р., укладеним із майновим поручителем ОСОБА_5, сільськогосподарське обладнання згідно договору застави № 19/6 від 30.03.2005 р., укладеними з ОСОБА_1 та двокімнатна квартира згідно іпотечного договору № 91/7 від 03.06.2005 р., укладеним із майновим поручителем ОСОБА_6, сільськогосподарське обладнання згідно договору застави № 91/8 від 11.11.2005 р. та товарні запаси насіння соняшника згідно договору застави № 91/9 від 11.11.2005 р., укладеним із майновим поручителем СТОВ ім. Шевченко (а.с. 1-32 том 2).
Позивач надав суду письмові повідомлення про те, що звернень стягнення заборгованості відповідача за Кредитним договором за рахунок заставного майна, щодо якого укладено договори застави, не проводилось (а.с. 75, 93 том 3, а.с. 52 том 4).
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк.
Укладений сторонами кредитний договір за своєю правовою природою належить до договорів, правовідносини у яких регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
У відповідності зі ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк, в розмірі, та в порядку, що встановлені договором, а також сплатити відсотки.
Банк виконав взяте на себе за Кредитним договором зобов'язання, надав кредитні кошти з позичкового рахунку на рахунки контрагентів Позичальника та самого Позичальника.
Згідно наданих до суду позивачем доказів, а саме платіжних доручень, підписаних ПП ОСОБА_1 Банк перерахував, а Позичальник за період з 19.10.2004 р. по 29.05.2007 року отримав кредитні кошти на загальну суму 784 640,00 грн. (а.с. 78-86, 123-143 том 1, а.с. 138-154 том 3, а.с. 54-56, 66-95 том 4). Зазначений факт підтверджується також і відповідним рухом коштів по рахункам контрагентів Позичальника (а.с. 56-61, а.с. 67-95 том 4).
Також в підтвердження отримання кредитних коштів в сумі 30 000 грн. згідно платіжних доручень № 11 від 07.03.2006 р. та № 63 від 29.05.07 р. свідчить грошові чеки КЗ 8304737 від 07.03.06 р., які є доказом отримання цих коштів особисто ОСОБА_1(а.с. 53, 54 том 3).
На підтвердження доводів позивача свідчать також і надані до суду акти перевірки № 6 та № 7 цільового використання довгострокового кредиту приватним підприємцем ОСОБА_1, а також копія рахунку виписаного СТОВ ім. Шевченко на суму 170 000,00 грн. та рахунок - фактура фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на суму 70 000,00 грн. (а.с. 96, 97, 98, 99 том 2).
Відповідач за період з 26.09.2005 р. по 17.10.2007 р. повернув Банку кредитні кошти в сумі 677 570,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями відповідача (а.с. 128-137 том 3, а.с. 56-61, 98 том 4).
Відсотки по кредиту сплачувались шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку відповідача, що передбачено п. 3.12. Кредитного договору меморіальним ордером Банку. За наданим позивачем розрахунком нараховано за Кредитним договором відсотки в сумі 228 005,77 грн., сплачено в сумі 198 811,88 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, а також рухом коштів по рахунку відповідача, не сплачено відсотки в сумі 29 193,89 грн. (а.с. 138-154 том 3, а.с. 56-61 том 4).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по поверненню частини кредиту у передбачені п. 2.2. Кредитного договору строки не виконав, внаслідок чого має прострочену заборгованість за Кредитним договором в сумі 107 070 грн.
Відповідач не надав суду докази сплати ним заборгованості по кредиту в сумі 107 070,00 грн., враховуючи що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Станом на 19.05.2009 р. відповідач має також прострочену заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 29 193,89 грн., а саме: прострочені відсотки по простроченій заборгованості за період з 17.10.2007 р. по 17.08.2008 р. в сумі 22 373,64 грн. та прострочені відсотки по строковій заборгованості за період з 30.08.2007 р. по 16.10.2007 р. в сумі 6 820,25 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим у справі позивачем (а.с. 105 том 3).
Зазначений вище розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Доводи відповідача в тій частині, що він не давав розпорядження банку здійснювати платежі від свого імені СТОВ ім. Шевченко на загальну суму 170 000 грн. згідно платіжного доручення № 25 від 11.11.05 р. та ПП ОСОБА_2 на загальну суму 70 000 згідно платіжного доручення № 59 від 30.11.2006 р. не приймаються господарським судом, оскільки в супереч вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не доведені та спростовуються матеріалами даної справи, враховуючи наступне.
За клопотанням представника відповідача господарським судом у даній справі була призначена комплексна судова почеркознавча та технічна експертизи документів, підпис на яких від імені ОСОБА_1 відповідач не визнав, а саме: платіжні доручення № 48 від 28.04.07 р., № 59 від 30.11.06 р., № 63 від 29.05.07 р., № 25 від 11.11.05 р., № 11 від 07.03.06 р. та грошові чеки: КЗ № 8304737 від 07.03.06 р. на суму 30 000 грн. та КЗ № 8304741 від 29.05.07 р. на суму 5 400 грн. (а.с. 90-94 том 2, а.с. 53-54 том 3).
За висновками судової почеркознавчої та технічної експертизи, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на дослідження платіжних дорученнях № 59 від 30.11.2006 р., № 48 від 28.04.2007 р., № 63 від 29.05.2007 р., грошовому чеку КЗ № 8304741 від 29.05.2007 р. виконанні самим ОСОБА_1.
Судовими експертами також встановлено, що відтиски печатки, розміщені у наданих на експертизу платіжних дорученнях № 48 від 28.04.2007 р., № 63 від 29.05.2007 р., грошовому чеку КЗ № 8304741 від 29.05.2007 р. нанесені печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження та знаходяться у документах, датованих 2007 р.; відтиск печатки, що розміщений у наданому на експертизу платіжному дорученні № 59 від 30.11.2006 р. нанесений печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження та знаходяться у документах, датованих 2007 р., у цей період входить дата "30.11.2006 р." (а.с. 47-50, 58-64 том 3).
Дані висновки експертизи спростовують доводи відповідача в тій частині, що вказані документи підписані не відповідачем, а також сумніви відповідача щодо дійсності відтисків його печатки на зазначених платіжних документах.
Крім того, господарський суд враховує також наступне.
За висновками проведених у справі судових експертиз, вирішити питання, виконанні самим ОСОБА_1 чи іншою особою (особами) підписи від його імені у наданих на дослідження платіжних дорученнях № 25 від 11.11.2005 р., № 11 від 07.03.2006 р., грошовому чеку КЗ 8304737 від 07.03.2006 р. не виявилося можливим, враховуючи малий обсяг наданого графічного матеріалу.
Що ж стосується висновків експерта судової технічної експертизи, вирішити питання про те, чи нанесені відтиски печатки, що розміщені у наданих на експертизу платіжному доручені № 11 від 07.03.2006 р., грошовому чеку КЗ № 8304737 від 07.03.2006 р. на суму 30 000 грн. печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зразки відтисків якої надані у документах, наданих до суду фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, не є можливим, враховуючи, що відтиск печатки, наданий у якості зразка за 2005 рік не є придатним для порівняльного дослідження, а також враховуючи відсутність зразків відтиску печатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2006 рік.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також враховуючи клопотання відповідача у справі, господарським судом згідно ухвалою від 16.07.2009 р. у даній справі призначено додаткову судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, оплату витрат на проведення судової експертизи покладено на відповідача.
Однак, у зв'язку з неподанням відповідачем до суду додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертного дослідження для подальшого їх скерування до експертної установи на запит останньої, а також у зв'язку з не проведенням відповідачем оплати вартості експертизи, матеріали даної справи повернуто до суду без надання експертного висновку.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2009 р. та 18.09.2009 р. у даній справі додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а також докази проведення оплати експертизи, у визначений господарським судом строк, не подав, хоча був вчасно про те повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення (а.с. 136 том 4, а.с. 1 том 5).
На підставі наведеного, господарський суд вважає, що призначена у справі додаткова судова комплексна експертиза не була проведена з вини саме відповідача.
Що ж стосується посилання відповідача в письмових своїх клопотаннях та поясненнях на висновки почеркознавчого дослідження платіжних доручень, господарський суд вважає, що дані докази не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, враховуючи те, що по-перше, об'єктом дослідження спеціаліста були електрофотокопії платіжних доручень, по-друге, дослідження проведено за матеріалами лише перевірки та більш того, спеціаліст, який його готував, не був повідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (а.с. 113-116 том 3). А тому доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.
Крім того, доводи відповідача спростовуються також матеріалами справи.
Так, в наданих до суду 21.04.08 року письмових поясненнях відповідач визнав факт підписання у листопаді 2006 року, на прохання працівника банку ОСОБА_4, платіжного документа про перерахування на рахунок ОСОБА_2 кредитних коштів в сумі 70 000,00 грн. (а.с. 108 том 1).
19.08.08 р. відповідач у справі власноручно надав суду письмові пояснення, що він неодноразово залишав свою печатку та чекову книжку в кредитному відділу Промінвестбанку у м. Олександрія, у його працівника ОСОБА_3, оскільки знаходився з нею в довірительних стосунках (а.с. 129 том 2). А отже зазначені вище обставини свідчать про волю відповідача на вчинення зазначених вище дій та його ставлення до наслідків таких дій, у зв"язку з чим відповідач поклав на себе всю відповідальність за вчинення ним відповідних дій.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів, на підтвердження тих обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення на позов.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Кіровоград", МФО 323215) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційного банку, м Київ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кіровоград" (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76, код 09323302, рахунок № 290989131, МФО 323301) заборгованість в сумі 136 263,89 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 362,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Головуючий суддя Л.С. Коротченко
Суддя В.В. Тимошевська
Суддя Н.М. Коваленко