ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/529 23.11.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»
до Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції»
про стягнення 1 408,08 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Решодько О.Є. -представник за довіреністю № 3742/4/ГО від 18.12.09р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції»заборгованості за Договором № 000097 від 10.05.2007р. від 10.05.2007р. в розмірі 1 408,08 грн., в тому числі 1 349,93 грн. -основний борг, 58,15 грн. -пеня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до умов договору № 000097 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 10.05.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування: КОВЕР-НОТ № 541/1043019/07 від 08.11.2007р., страхувальником якого є Трегубенко І.О. Відповідач свої обов'язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/529, розгляд справи призначено на 12.10.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 02.11.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009р. у зв'язку з необхідністю витребування від позивача додаткових документів розгляд справи було відкладено на 23.11.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009р. позові вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 21.09.2009р., від 12.10.2009р. та від 02.11.2009р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ№ 743539 станом на 20.07.2009р., наданим позивачем.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 21.09.2009р., від 12.10.2009р. та від 02.11.2009р. про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Україна»та Закритим акціонерним товариством «Страхові традиції»було укладено договір № 000097 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії).
Частина 1 статті 987 ЦК України передбачає, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Предметом договору № 000097 від 10.05.2007р. є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, на підставі цього договору сторони можуть укладати окремі договори перестрахування. Кожний окремий договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного Сторонами.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування»страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Перестрахувальник, відповідно до укладеного Ковер-ноту, відповідно до умов Договору звернувся до Перестраховика з вимогою виплатити частину страхового відшкодування по перестрахованому ризику Ковер-нот № 541/1043019/07 від 08.11.2007 року.
По страховому випадку, що мав місце 28.09.2008 року (договір страхування № 1043019/05АП від 15.11.2007року, страхувальник -Трегубенко Ігор Олегович), ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»здійснила виплату страхового відшкодування Трегубенку І.О.
Розмір збитку склав 6 749,65 грн. Автомобіль було перестраховано ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції»згідно з Ковер-нотом № 541/1043019/07 від 08.11.2007року в частині 20%, а отже, доля Перестраховика складає 1 349,93 грн.
Відповідно до пункту 3.2.3 Договору, Перестрахувальник зобов'язується перерахувати Перестраховику перестрахувальну премію за надання перестрахувального захисту по окремому договору перестрахування в термін, обговорений даним Договором, якщо інший порядок сплати перестрахувальної премії не обговорений у конкретному договорі перестрахування.
Із пункту 3.4.1 Договору вбачається, що Перестраховик зобов'язується перерахувати Перестрахувальникові свою частину страхового відшкодування, розмір якої розрахований відповідно до умов даного Договору і окремого договору перестрахування, у термін, передбачений даним Договором, якщо інше не передбачене в конкретному договорі перестрахування.
Відповідно до пункту 8.2 Договору, при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик сплачує Перестрахувальникові частину страхового відшкодування, відповідно його долі (обсягові) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 робочих днів (у випадку касового збитку - 10-ти робочих днів) після одержання від Перестрахувальника комплекту документів, передбаченого Договором.
02.10.2008р. позивач листом № 2204/2/ГО повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 25.05.2009р. направив лист № 1792 з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1 349,93 грн. Направлення відповідачу вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.05.2009р. (копія в матеріалах справи).
Відповідач своїх обов'язків у строк, встановлений Договором факультативного перестрахування не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 349,93 грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо виплати частини страхового відшкодування (п. 8.2 Договору № 000097 від 10.05.2007р.), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору свою частку страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»щодо стягнення з ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції»заборгованості за Договором № 000097 від 10.05.2007р. в розмірі 1 349,93 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 8,21 грн. 3% річних на підставі ст.. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню 8,21 грн. (1 349,93х3%/365х74) три проценти річних від простроченої суми, розмір яких визначений за розрахунком позивача.
Крім того, позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 3.4.6 Договору від 23.05.2007р. перестаховик зобов'язаний сплатити Перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Так, відповідно до розрахунку позивача, станом на 27.08.2009 року (з 15.06.2009 року) термін затримки складає 74 днів. А отже, розмір пені складає: 1 349,93 х 0,05% х 74 = 49,94 грн., який також підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції» (04080, м. Київ, вул. Хвойко, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхована компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ. вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 31235110) 1 349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 93 коп. основного боргу, 49 (сорок дев'ять) грн.. 94 коп. пені, 8 (вісім) грн.. 21 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.