ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
справа № 28/309 29.10.09
за позовом закритого акціонерного товариства „Малинове”, с. Телешівка, Київська область
до товариства з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна», м. Київ
про стягнення 43 589,32 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін :
від позивача : Драгомирецький С.Є. за дов. №05/01/09-2Д від 05.01.2009
від відповідача : не з'явився
Закрите акціонерне товариства „Малинове” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „О'Кей Україна»про стягнення 43 589,32 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір поставки №397/10/07-ПТ від 28.08.2008 року, в порушення умов якого відповідач не розрахувався за товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 42 766,29 грн. Також за порушення виконання грошового зобов'язання позивач, з посиланням ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 337,26 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 494,77 грн.
Ухвалою господарського суду від 10.08.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.09.2009 року.
Ухвалою господарського суду від 29.09.2009 року розгляд справи відкладено на 29.10.2009 року.
Ухвалою заступника Голови господарського суду від 09.10.2009 року строк розгляду справи продовжено на один місяць.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.
Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 29.10.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
28.08.2008 року між закритим акціонерним товариством „Малинове” (Продавець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «О'Кей Україна»(Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №397/10/07-ПТ (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди поставляються товари на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту Товарів. Приймання товарів фіксується підписом уповноваженої особи Покупця в ТТН/ТН.
Відповідно до п.8.1 Договору оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок продавця.
Відповідно до 8.2 Договору Покупець зобов'язався оплатити поставлену в строк не більше 30 календарних днів з моменту поставки продукції, якщо сума за розрахунковий період буде складати більше 500,00 грн.
Згідно наявних матеріалів, на виконання умов договору №397/10/07-ПТ від 28.08.2008 року позивачем відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 1 739 081,47 грн.
При цьому в період з 19.02.2009 року по 08.04.2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар згідно наступних видаткових накладних: ДТ-0002409 від 19.02.2009 року, ДТ-0002548 від 24.02.2009 року, ДТ-0002550 від 24.02.2009 року, ДТ-0002663 від 26.02.2009 року, ДТ-0002704 від 27.02.2009 року, ДТ-0003711 від 24.03.2009 року, ДТ-0003816 від 26.03.2009 року, ДТ-0003817 від 26.03.2009 року, ДТ-0003890 від 27.03.2009 року, ДТ-0004144 від 01.04.2009 року, ДТ-0004171 від 02.04.2009 року, ДТ-0004175 від 02.04.2009 року, ДТ-0004180 від 02.04.2009 року, ДТ-0004402 від 08.04.2009 року на загальну суму 43 549,44 грн.
Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 172 446,57 грн. та оплачено товар на 1 476 920,42 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Брокбізнесбанк»станом на 15.10.2009 року.
Крім того, сторонами було проведено взаємозалік на 46 948,19 грн.
На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем згідно зазначених накладних становить 42 766,29 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов'язався оплатити поставлену продукцію згідно виставлених Продавцем рахунків на кожну поставку в строк не більше 30 календарних днів з моменту поставки продукції.
Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач в судове засідання не з'явився, наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.
Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „О'Кей Україна” (01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 33, пов. 13, 04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського,9/10, р/р 26007201309185 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34356884, ІПН 343568826593 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства „Малинове” (04086, м. Київ, вул. Петропавловська,34, 09622, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешківка, вул.. Малинова, 1, р/р 260060169900 в АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 300249, код ЄДРПОУ 30249520) 42 766,29 грн. (сорок дві тисячі сімсот шістдесят шість гривень двадцять дев'ять копійок) основного боргу, 337,26 грн.(триста тридцять сім гривень двадцять шість копійок) три відсотки річних, 494,77 грн. (чотириста дев'яносто чотири гривні сімдесят сім копійок) інфляційних нарахувань, а також 436,00 грн. (чотириста тридцять шість гривень) -державне мито та 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень) -витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова