ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/445 20.10.09
За позовом Спільного українсько-італійського ТОВ «Манулі Україна ЛТД»;
до ТОВ «Новапак -плюс»;
про стягнення 21 643,42 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Іваненко І.П., представник, довіреність б/н від 01.08.2009 р.;
Цурка Н.О., представник, довіреність б/н від 01.08.2009 р.;
Від відповідача: не з'явились
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009 р. порушено провадження у справі №18/445, справа призначена слуханням на 01.10.2009 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 01.10.2009 р. до 20.10.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 01.10.2009 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 973,80 грн. (18 000,80 грн. основної заборгованості + 2 973,00 грн. інфляційних втрат), 669,62 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 216,63 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Новапак - плюс», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Відповідно до видаткової накладної №РН-0001949 від 10.06.2008 р. позивач поставив відповідачеві продукцію на суму 19 000,00 грн.
Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього серії ЯПБ №908236 від 09.06.2008 р.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.
Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за угодою, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 18 000,80 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.
25.12.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №31 від 24.12.2008 р. про погашення заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 973,80 грн. (18 000,80 грн. основної заборгованості + 2 973,00 грн. інфляційних втрат) та 669,62 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапак Плюс»(інд. 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 1, секція 2-6, кімната 263, код ЄДРПОУ 34423557) на користь Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна ЛТД»(юридична адреса: інд. 01001, м. Київ, майдан Незалежності, 2, кімната 532; фактична адреса: інд. 03680, м. Київ, вул. Малинська, 18; код ЄДРПОУ 24929232) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 973 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 80 коп., 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 62 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 216 (двісті шістнадцять) грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяО.В. Мандриченко