ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/527 12.11.09
За позовом фізичної особи-підприємця Зобова Олексія Володимировича
до фізичної особи-підприємця Чубур Оксани Іванівни
про стягнення боргу та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Зобов О.М.;
від відповідача: Чубур О.І.;
12.11.2009р. у судовому засіданні, за згодою сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Фізична особа-підприємець Зобов Олексій Володимирович (надалі Зобов О.В., позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чубур Оксани Іванівни (надалі Чубур О.І., відповідач) заборгованості в сумі 50 500 грн., суми інфляційного збільшення у розмірі 26 664 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3 345, 45 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором від 10.04.2007р. оплачено не у повному обсязі переданий товар за накладною від 10.04.2007р.. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач наявними підстави для стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді інфляційних збитків, 3 процентів річних.
Згідно з наданою на вимоги суду довідкою, заборгованість відповідача становить 45 470 грн., а з представленими розрахунками штрафних санкцій стягненню з відповідача підлягають 25 489, 31 грн. інфляційних збитків, 3 281, 38 грн. 3% річних.
Зазначена довідка та представлені розрахунки штрафних санкцій судом розцінюються як уточнення позовних вимог в частині розміру суми основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних, у зв'язку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.
Відповідачем відзиву на позов не надано, в судовому засіданні надані пояснення згідно з якими підприємець зазначила, що документи, договір та накладну було підписано нею помилково, а печатка використовувалась з її відома іншими особами, зокрема чоловіком. Особисто ніяких зобов'язань по оплаті ноутбуків для відповідача не виникало, оскільки про їх поставку підприємцю нічого невідомо.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -
10 квітня 2007р. між фізичною особою-підприємцем Зобовим О.В. та фізичною особою-підприємцем Чубур О.І. укладено договір за яким покупець (відповідач у справі) зобов'язувався оплатити товар на умовах, визначених договором, а продавець зобов'язувався передати товар у власність покупця, який має прийняти його. Згідно з п. 1.2 договору предметом купівлі-продажу є товар згідно видаткових накладних, загальна сума договору (п. 2.1) встановлюється в розмірі 50 500 грн..
За умовами договору (п. 4.1) датою постачання і моментом переходу до покупця права власності на товар за договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата накладної).
Переданий позивачем на виконання договору товар за накладною від 10.04.2007р. відповідачем оплачений не у повному обсязі. Про отримання відповідачем товару за вказаною накладною свідчить підпис отримувача засвідчений печаткою підприємця.
Згідно з п. 9.1 договору, договір діє до 31 грудня 2007р., відповідно передача товару за накладною свідчить про поставку товару в межах укладеного договору.
Порядок розрахунків за договором сторонами погоджений у розділі 3 договору, та згідно з п. 3.1 якого, розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом переказу покупцем на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених рахунків у термін не пізніше 30 днів з моменту отримання товару.
Переданий товар за накладною від 10.04.2007р. відповідачем здійснено не у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 45 470 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У договорі (п. 3.1) сторони погодили здійснення розрахунків за отриманий товар шляхом переказу на розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків у термін не пізніше 30 днів з моменту отримання товару, а згідно з п. 4.3 договору покупець зобов'язаний отримати оплачений товар зі складу продавця протягом 3 календарних днів з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Доказів виставлення рахунків на оплату переданого товару позивачем на вимоги суду (ухвала від 11.09.2009р.) не представлено, однак у зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар у повному обсязі, позивач звертався до відповідача з вимогою від 11.11.2008р. у якій вимагав негайно сплатити борг згідно договору від 10.04.2007р. в розмірі 50 500 грн.. Вимогу відповідачем отримано 15.11.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке в належним чином засвідченій копії залучене до матеріалів справи.
Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару (ноутбуків) згідно накладної від 10.04.2007р., сума заборгованості за яким складає 45 470 грн., враховуючи в тому числі звернення до відповідача з вимогою про оплату товару, станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Доказів оплати поставленої продукції згідно накладної від 10.04.2007р. у повному обсязі суду не представлено, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 45 470 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому судом взяті до уваги твердження відповідача щодо проставлення печатки підприємця на договорі укладеному з позивачем та накладній яка підтверджує отримання товару іншими особами, однак в даному випадку, позивач виконавши зобовязання в межах укладеного договору, при отриманні відповідних документів, що підтверджують передачу товару відповідачу, обрав належний спосіб захисту шляхом звернення з вимогами про його оплату саме до особи, з якою укладався договір, та відповідно у позивача відсутні підстави для звернення з вимогами про оплату товару переданого за накладною від 10.04.2007р. до інших осіб.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відносини представництва не є предметом даного спору та не можуть вирішуватись за заявленим позовом про стягнення заборгованості за договором від 10.04.2007р., наполягання на вказаних обставинах при вирішенні даного спору, лише надає можливість неоплачувати фактично переданий позивачем в межах укладеного договору товар. В даному випадку, виходячи з того що відповідачем не представлено жодних доказів неправомірного заволодіння печаткою підприємця у квітні 2007р., а враховуючи, що первинні документи підписувались підприємцем, печатка використовувалася з відома Чубур О.І., також і у випадку наявності відповідного цивільно-правового спору з іншою особою, зобовязання за вказаним договором виникають саме для Чубур О.І., яка в разі порушення її прав не позбавлена права на захист, в тому числі в судовому порядку. Позивачем при укладенні договору від 10.04.2007р. та повному його виконанні не допускалось порушень прав підприємця, як особи з якою укладено договір.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги про стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми штрафних санкцій у вигляді збитків від інфляції в сумі 25 489, 31 грн., 3% річних в розмірі 3 281, 38 грн., задоволенню не підлягають, оскільки право вимоги щодо оплати поставленого на користь відповідача товару позивачем було реалізовано 11.11.2008р., відповідно починаючи з 25.11.2008р. (семиденний строк від дня отримання вимоги) наявним є факт порушення строків оплати товару з яким закон пов'язує нарахування штрафних санкцій, зокрема у вигляді пені, інфляційних збитків, трьох процентів річних.
Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.
Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Ухвалою суду від 11.09.2009р. позивача зобов'язано надати відомості щодо виставлення рахунків на оплату переданого товару за накладною від 10.04.2007р., які за умовами договору є підставою для розрахунку (п. 3.1), надати в копіях до справи і в разі якщо такі не виставлялись обґрунтувати здійснені розрахунки штрафних санкцій з урахуванням настання строку оплати за переданий товар у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Зазначені вимоги суду, які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК позивачем не виконані, розрахунки позивача виконані невірно, у зв'язку з чим не приймаються судом. Заявлені позивачем вимоги про стягнення у нарахованих сумах інфляційних збитків, 3% річних є необґрунтованими, у зв'язку з чим визнаються судом недоведеними та задоволенню не підлягають.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем за переданий в межах договору від 10.04.2007р., товар, обов'язок по оплаті якого виник у відповідача, в тому числі у зв'язку з направленням претензії, суду не представлено, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 45 470 грн. основного боргу.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 805, 10 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 583, 01 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чубур Оксани Іванівни (02093, м. Київ, вул. Бориспільська 37, кв. 115, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 26463111087) на користь фізичної особи-підприємця Зобова Олексія Володимировича (03134, м. Київ, вул. Булгакова 7, кв. 24, р/р 260040151144 в ТОВ «Укрпромбанк»МФО 380076, ідент. код 2847305712) 45 470 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень) основного боргу, 583, 01 грн. (п'ятсот вісімдесят три гривні 01 копійку) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 23.11.2009