ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 15/316 03.11.09
За позовом Приватного підприємства ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард"
про відшкодування збитків та упущеної вигоди 14724,00 грн
Суддя
Представники:
від позивача - не з'явились (у попередніх судових засіданнях ОСОБА_1.)
від відповідача -не з'явились (у попередніх судових засіданнях Кравченко І.І.)
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про відшкодування збитків та упущеної вигоди в сумі 14 724,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.03.2009 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 6/27.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2009 справу № 6/27 надіслано Господарському суду міста Києва за підсудністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 справу № 6/27 прийнято до провадження судді Хоменка М.Г. та присвоєно їй номер 15/316.
Зазначеною ухвалою було зобов'язано відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву з доказами, що підтверджують викладені у відзиві обставини.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору у справі № 15/316 до 30.12.2009.
Відповідач 07.08.2009 ознайомився з матеріалами справи, проте відзив на позовну заяву не надав та викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував.
Згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вказаної норми справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 01.10.2003 та свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2008 видом підприємницької діяльності позивача є надання послуг автомобільним вантажним транспортом, що здійснюється по Україні та за її межами.
Для здійснення підприємницької діяльності позивач отримав ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України від 11.04.2007, згідно з якою позивачу дозволено надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів.
Позивач надає послуги з перевезень вантажів автомобілем марки IVECO, модель EURO CARGO ML75E17, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, який належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
З метою заправки свого автомобіля дизельним паливом позивач уклав з відповідачем договір № 5925-ПКЛ поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД" від 06.12.2007 (далі -договір), згідно з яким відповідач зобов'язався постачати позивачу паливно-мастильні матеріали (далі -товар), що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД", та/або надавати послуги, а позивач зобов'язався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість на умовах договору.
Відповідно до п. 3.5 договору послуга вважається проданою відповідачем і прийнятою позивачем у момент її отримання за даними чека терміналу відповідача.
Пунктом 1.4 договору визначено, що якість товару, що постачається за договором, відповідає вимогам ДСТУ для бензинів -4063-2001, для дизельного пального -3868-99.
Згідно з п. 6.3 договору у випадку заподіяння будь-якій стороні збитків, пов'язаних з виконанням або неналежним виконанням умов даного договору, сторона, дії чи бездіяльність якої спричинили такі збитки, відшкодовує їх в повному обсязі, включаючи неодержаний прибуток за загальними правилами законодавства України.
Оператор АЗС відповідача "Кінчеш" Панченко О.А. 11 серпня 2008 року в 20 годин 08 хвилин заправив автомобіль позивача дизельним паливом, що підтверджується чеком № 3563.
Після цієї заправки автомобіль позивача, проїхавши один кілометр зупинився. Оглянувши автомобіль, позивач встановив, що замість дизельного палива автомобіль був заправлений водою. Повернувшись пішки на АЗС "Кінчеш" позивач звернувся з претензією до оператора, який здійснював заправку автомобіля.
Оператор, зробивши контрольний випуск дизельного палива з тієї колонки, де заправлявся автомобіль позивача, виявив, що з колонки не іде дизельне паливо, а іде вода, про що оператором було зроблене письмове підтвердження даного факту, скріплене штампом АЗС відповідача "Кінчеш".
Отже, факт заправлення автомобіля позивача водою замість дизельного палива підтверджено самим відповідачем.
Після даного інциденту позивач звернувся до офіційного дилера IVECO ТОВ "Порттайр", у якого автомобіль позивача знаходиться на гарантійному обслуговуванню.
ТОВ "Порттайр" 22.08.2008 надало позивачу довідку про те, що в результаті заправки автомобіля позивача неякісним дизельним паливом необхідно виконати роботи, вказані у рахунку № 9 від 22.08.2008.
Крім того, позивача було попереджено, що в разі невиконання вказаних рекомендацій автомобіль буде знято з гарантійного обслуговування.
Відповідно до виставленого ТОВ "Порттайр" рахунку № 9 від 22.08.2008 роботи з ремонту автомобіля позивача складає 9 224,00 грн.
Таким чином, підтверджено, що збитки позивача у розмірі 9 224,00 грн. спричинені внаслідок заправлення автомобіля неякісним дизельним паливом.
Позивач 12 вересня 2008 року направив на ім'я директора АЗС відповідача "Кінчеш" Горвата С.А. акт претензію з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 9 224,00 грн., яку було отримано 14.09.2008, що підтверджується відміткою про отримання з підписом. Проте зазначена претензія залишилася без відповіді.
Заправивши автомобіль на АЗС відповідача, позивач уклав з останнім договір купівлі-продажу дизельного палива на суму 282,00 грн., що підтверджується чеком № 3563.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошовому суму.
Статтею 673 зазначеного Кодексу визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно з ч. 1 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача продукції.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміється витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
На підставі викладених норм, оскільки матеріалами справи підтверджено понесення позивачем збитків у розмірі 9 224,00 грн. внаслідок заправлення відповідачем автомобіля позивача неякісним дизельним паливом, вказані збитки підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 500,00 грн. упущеної вигоди, оскільки позивач не зміг виконати замовлення по перевезенню вантажу, яке надійшло на автомобіль позивача.
На підтвердження цих вимог позивач надав заявку на транспортування вантажу у міжнародному сполученні.
Проте зазначена заявка не містить доказів укладення відповідачем договору на перевезення вантажу.
Отже, за відсутності належних доказів позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 500,00 грн. упущеної вигоди задоволенню не підлягають.
Оскільки позовні вимоги у справі № 15/316 задоволено частково, згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 92,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 73,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ 32527593, р/р 26003400751481 в Київській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (89442, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ЗОД Райффайзен Банк Аваль, м. Ужгород, МФО 380805) 9 224 (дев'ять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 00 коп. збитків, 92 (дев'яносто дві) грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко