ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/366 29.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжинка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „У.М.С.”
Третя особа: Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна
про поділ майна в натурі
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача: Братищенко Ю.О. за довіреністю.
від відповідача: Кузьменко М.Ю. за довіреністю.
від третьої особи: не з'явився.
29.10.09 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників Позивача та Відповідача оголосив вступну і резолютивну частини рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжинка” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „У.М.С.” про виділ в натурі нежилих приміщень з №8 по №27 групи приміщень №1 загальною площею 404,3 кв.м., які є власністю Позивача і розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А”, як окремий об'єкт нерухомого майна.
Мотивуючи свою позицію позивач зазначає про набуття Позивачем права власності на нежиле приміщення (групи приміщень №1) загальною площею 473,3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А” за умовами Договору купівлі-продажу від 14.08.03. Згодом, Позивач відчужив за договором купівлі-продажу нежилі приміщення загальною площею 69,90 кв.м. з №1 по №7 за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А”, що складають 15/100 частки від групи приміщень №1 площею 473,3 кв.м. за вказаною адресою на користь фізичної особи Григорківа І.С. Останній, у свою чергу, відчужив зазначені вище приміщення Відповідачу на підставі договору від 16.04.07. Тобто на даний час нежилі приміщення (групи приміщень №1) загальною площею 473,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера "А” належать на праві спільної часткової власності сторонам у справі. Внаслідок цього позивач позбавлений можливості у повному обсязі реалізувати своє право власності на належне йому майно, тому звернувся до суду за захистом прав власника, що позбавлений можливості належним чином розпоряджатися належним йому на праві власності об'єктом нерухомого майна.
Свої вимог обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 356, 367 ЦКУ.
Ухвалою суду від 10.08.09 порушено провадження у справі №40/366 за даним позовом, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.09.09.
Ухвалою суду від 17.09.09 з причин неявки у судове засідання учасників процесу розгляд справи було відкладено до 06.10.09.
Ухвалою суду від 06.10.09 у відповідності до ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання Відповідача та Третьої особи, суд відклав розгляд справи на 22.10.09.
22.10.09 у судове засідання з'явились представники Позивача та Відповідача.
Відповідач подав відзив на позов, у якому керуючись ст. 78 ГПК України повідомив суд, що визнає позов.
Ухвалою суду від 22.10.09 продовжено розгляд спору у справі №40/366 у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.
У судовому засіданні 22.10.09 з підстав, наведених ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 29.10.09.
Третя особа у жодне судове засідання на виклик суду не забезпечила явку повноважного представника, як і не надала суду письмових пояснень по суті спору
29.10.09 за результатами обговорення усіх обставин справи та дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, за згодою представників сторін оголосив вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення комунальної власності шляхом викупу, укладеного 14 серпня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сніжинка”, посвідченого Шевчук З.М., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 12-2049, та відповідно до Реєстраційного посвідчення - зареєстровано Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” в реєстровій книзі за № 12-П-25 за реєстровим № 1643-п від 09 вересня 2003 року (належним чином завірена копія дублікату якого міститься у матеріалах справи), позивачу передано у власність нежиле приміщення №1, загальною площею 473,3 м2, яке розташоване в місті Києві по вул. Героїв Дніпра, 31а, літ “А”.
Як встановлено судом під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сніжинка” повністю виконало свої зобов'язання за відповідним договором купівлі-продажу, у зв'язку з чим було оформлено та зареєстровано право власності позивача на об'єкт нерухомості.
16.11.2006 року Позивач за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого Ємельяновим К.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 328, та відповідно до Реєстраційного посвідчення №028190, виданого Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” зареєстрований в реєстровій книзі за № д 15-П-251 за реєстровим № 1643-п від 30 листопада 2006 року, належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи, продав Григорківу Івану Степановичу нежилі приміщення з номеру 1 по номер 7 (приміщення №1), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, будинок 31-а літера „А” загальною площею 69,90 кв.м.
Зазначені нежилі приміщення, відповідно до п. 1. договору від 16.11.2006, складають 15/100 частин від нежилого приміщення №1 площею 473,3 кв.м.
В подальшому, 16 квітня 2007 року Григорків Іван Степанович за договором купівлі-продажу, що 16.04.07 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєляєвим В.О., зареєстрований в реєстрі за №1060, та відповідно до Реєстраційного посвідчення №034402, виданого Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” зареєстрований в реєстровій книзі за № д 15-П-251 за реєстровим № 1643-п від 26 червня 2007 року, належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи, передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю „У.М.С.” приміщення з номеру 1 по номер 7 (приміщення №1), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, будинок 31-а літера „А” загальною площею 69,90 кв.м., що складають 15/100 частин від нежилого приміщення №1 площею 473,3 кв.м.
Відповідно до відомостей, що відображені у довідці-характеристиці, видана Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 22.10.08, належним чином завірена копія якої міститься у матеріалах справи, нерухоме майно, яким є нежилі приміщення в літ. А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 31А, зареєстроване у Київському міському БТІ у реєстровій книзі під реєстровим номером 1643-п за: Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжинка” -85/100 від нежилих приміщень загально площею 473,3 кв.м., за Товариством з обмеженою відповідальністю „У.М.С.” -15/100 від не жилих приміщень площею 473,3 кв.м.
Зі змісту договорів та відомостей, що вказані у зазначеній довідці характеристиці, господарським судом встановлено, що об'єктами зазначених договорів купівлі-продажу є приміщення, що складають 15/100 та 85/100 частин від нежилого приміщення №1 площею 473,3 кв.м, а не частка в праві спільної часткової власності на приміщення, а тому запис про те, що належне Позивачу приміщення складає 85/100 та передане Відповідачу приміщення складає 15/100 частин є технічними даними, що не можуть відображати правового режиму майна, але в той же час можуть створити перешкоди в реалізації власниками їх правомочностей щодо належних їм об'єктів нерухомості.
Як вбачається з наявних у справі доказів, належне позивачу приміщення є ізольованим, має окремий вхід та вихід, що підтверджується технічним паспортом.
Крім того, положення договорів не містять жодних застережень про режим спільної часткової власності приміщення, що придбавалось за договорами.
У відповідності до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
В той же час, відповідно до положень ст. 364, 367 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.2 ст. 367 ЦКУ). З цих підстав та наведених вище правомірним є виділення в натурі та припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення з №8 по №27 групи приміщень №1 загальною площею 404,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А”, що згідно з розрахунком, проведеним Київським БТІ складають 85/100 частки від нежилих приміщень площею 473,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А”.
Згідно Конституції України право власності є непорушним, кожен власник має право на власний розсуд розпоряджатись власним майном, якщо це не шкодить іншим інтересам.
В Законі України «Про іпотеку»зазначено, що предметом іпотеки повинно бути окремо визначене, виділене в натурі приміщення.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, з урахуванням того, що Відповідач визнав позов у повному обсязі, зважаючи на встановлені судом обставини, беручи до уваги те, що спірне нерухоме майно використовується позивачем незалежно від співвласників, витрати по утриманню, експлуатації та ремонту несе позивач, та зазначені приміщення обліковуються на балансі позивача, як самостійний об'єкт, беручи до уваги суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є достатньо обґрунтованими, а значить такими, що підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позивач не заявляв вимоги щодо відшкодування судових витрат, державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Сніжинка” (01103, м. Київ, вул. Г.ероїв Дніпра, 31-а, код ЄДРПОУ 31467371) право власності на нежиле приміщення з №8 по №27 групи приміщень №1 загальною площею 404,3 кв.м., і розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, літера „А”, як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.