Запорізької області
20.11.09 Справа № 21/153/09
Суддя
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ліквідатор банкрута ФОП ОСОБА_2 - арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович, поштова адреса: АДРЕСА_3)
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (69063, м.Запоріжжя, вул.Горького, б.23)
про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_4, довір. б/н від 26.10.2009 року;
від відповідача -Забродін О.М., ліквідатор ФОП ОСОБА_2;
від третьої особи-не з'явився
Ухвалою від 16.10.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 30.10.2009 року.
16.10.2008 року подана позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 01/09 від 01.01.2009 року, укладеного між сторонами; про визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно-перукарня, нежилою площею 47,3 кв.м, металевий каркас, обкладений цеглою, на плані літ.А-1, котельня на плані літ.Б, замощення, на плані літ.І,яке розташоване на земельній ділянці пл.350 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що підлягає державній реєстрації.
У судове засідання 30.10.2009 року третя особа не з'явилася, сторони не виконали вимоги ухвали суду від 16.10.2009 року.
Ухвалою суду від 30.10.009 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 10.11.2009.
У судове засідання 10.11.2009 року сторони представників не направили та не виконали вимоги ухвали суду від 16.10.2009 року.
Ухвалою від 10.11.2009 року судове засідання у справі № 21/153/09 відкладено на 18.11.2009 року .
Позивачем надана суду заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № 01/09 від 02.01.2009 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; визнати за позивачем право власності в цілому на будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, а саме:перукарню літ.А, нежилою площею 47,3 кв.м, замощення літ.І, а також на самовільно збудовану котельню літ.Б, розміром 3,50х3,80 метрів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до положень ст.22 ГПК України.
На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні 18.11.2009 року оголошувалась перерва до 20.11.2009 року.
В судове засідання 20.11.2009 року третя особа не з'явилася.
Відповідач в судовому засіданні 20.11.2009 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що договір купівлі-продажу № 01/09 від 02.01.2009 року дійсно був укладений між сторонами, просить прийняти рішення по даному спору на розсуд суду.
Від третьої особи 20.11.2009 року до суду надійшла заява про розгляд справи № 21/153/09 за відсутності представника Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, при винесенні рішення по справі третя особа зазначила про те,що покладається на розсуд суду.
За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 20.11.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
02.01.2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01/09 (далі за текстом-договір). За зазначеним договором продавець продав, а покупець прийняв та оплатив об'єкт нерухомості: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_4. Факт приймання -передачі вищевказаного об'єкту нерухомості підтверджується відповідним актом від 02.02.2009 року, підписаним та скріпленим печатками сторін. На підставі п.1.2 договору продавець гарантував, що об'єкт нерухомості є його власністю згідно договору купівлі-продажу від 29.03.2002 року,укладеного між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Господарським судом встановлено, що відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу від 29.03.2002 року відповідач купив у відповідних продавців в цілому нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, на земельній ділянці площею 350 кв.м. На згаданій земельній ділянці розташовані: перукарня, нежилою площею 47,3 кв.м, металевий каркас, обкладений цеглою, на плані літ.А, замощення, на плані І. Крім того, актом від 02.02.2009 року підтверджується передача продавцем за договором та прийняття покупцем у власність самовільно збудованої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 котельні, літ. Б, розміром 3.5 х 3.8 метрів.
Відповідно до п.4.3 договору право власності на об'єкт нерухомості переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Пунктом 4.4 договору встановлено, що договір підлягає нотаріальному посвідченню протягом 3-х днів після підписання сторонами акту приймання - передачі об'єкту. Зазначеним актом визначено, що покупець зобов'язується зареєструвати право власності на придбаний об'єкт в Орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”.
Із змісту договору купівлі-продажу слідує, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Договір відповідає вимогам, встановленим законом та не містить протизаконних умов.
Відповідно до ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Суттєвими умовами договору купівлі-продажу, з огляду на норми глави 54 ЦК України, окрім предмету, є ціна.
Позивач сплатив відповідачеві в повному обсязі вартість об'єкта нерухомості,визначену п.3.1 договору, що підтверджується розпискою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 02.02.2009 року.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога про надання документів № 1 від 20.02.2009 року, в якій Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вимагала від відповідача надання всіх правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості,який був придбаний позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 02/01 від 02.01.2009 року. Слід зазначити, що відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 договору продавець зобов'язаний у день підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту передати покупцю правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості, які необхідні для нотаріального посвідчення цього договору. У відповіді на лист-вимогу № 1/03 від 01.03.2009 року відповідач зазначив, що не має можливості передати необхідні документи для здійснення належної реєстрації об'єкту нерухомості, оскільки в будівлі, яка була продана та розташована за адресою: АДРЕСА_4, існує перепланування приміщень.
Приписами ст. 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Із змісту зазначеної норми слідує, що визнання дійсною угоди у зв'язку з недодержанням нотаріальної форми угоди можливо при наявності умов, зокрема: спірна угода повинна бути виконана; виконана угода підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню у порядку, встановленому Законом України “Про нотаріат”; обов'язковість нотаріальної форми повинна бути указана в законі; визнати дійсною угоду з цих підстав можливо за вимогою сторони, яка виконала угоду; суд повинен перевірити, чому угода не була нотаріально посвідчена.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” та п. 7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики визнання спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” в разі недодержання нотаріальної форми, угода визнається дійсною, якщо така угода виконана повністю, або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як було зазначено вище, право власності на спірні об'єкти: в цілому на будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, а саме: перукарню літ. А нежилою площею 47,3 кв.м; замощення літ. І, самовільно збудовану котельню, літ. Б, розміром 3.5 х 3.8 метрів, покупець- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 набула згідно договору купівлі-продажу № 01/09 від 02.01.2009 року.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 наданий суду технічний висновок Запорізької філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІпроектреконструкція” за результатами оцінки технічного стану будівельних конструкцій , прибудованої котельні літ.Б, з метою подальшої безпечної експлуатації. При складанні вказаного висновку була оглянута прибудова котельної літ.Б до будівлі перукарні, літ.А, територіально розташована в Шевченківському районі м.Запоріжжя, на земельній дільниці АДРЕСА_4.Оглядом не виявлено деформацій та ушкоджень, які знижують несучу здатність та експлуатаційну придатність основних несучих та огороджуючих конструкцій.При візуальному огляді прибудови котельної порушень виробництва будівельних робіт за діючими технічними нормативами не виявлено. Котельна придатна для експлуатації та забезпечує безпечні для життя умови. На підставі результатів технічного обстеження прибудови котельної дане приміщення знаходиться в задовільному стані та придатне для експлуатації. З врахуванням викладеного Запорізькою філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІпроектреконструкція” рекомендовано розглянути питання про можливість оформлення самовільно побудованої прибудови котельної, літ.Б до будівлі перукарні літ.А, розташованої по АДРЕСА_4.
Згідно витягу є Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 18.11.2009 року, об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 під забороною відчуження не перебуває.
У відповідності із витягом Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.11.2009 року за номером 24354769, об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_4 не зареєстрований за позивачем.
Оскільки предметом договору купівлі-продажу № 01/09 від 02.01.2009 року є нерухоме майно, такий договір має бути нотаріально посвідченим.
Суд знаходить обґрунтованими, підтвердженими та правомірними доводи позивача та вважає, що визнання договору купівлі-продажу № 01/09 від 02.01.2009 року дійсним не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, оскільки будь-які інші особи про своє право власності на спірне майно не заявили.
На підставі викладеного, суд знаходить позовну вимогу про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна такою, що підлягає задоволенню.
Приписами ч.2 ст.41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає доведеним факт переходу до позивача права власності на нерухоме майно: в цілому будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, а саме: перукарню літ. А нежилою площею 47,3 кв.м; замощення літ. І, самовільно збудовану Котельню літ. Б розміром 3.5 х 3.8 метрів, тому слід визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на вказане нерухоме майно.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу №01/09 від 02.01.09р., який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності в цілому на будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, а саме: перукарню літ. А нежилою площею 47,3 кв.м; замощення літ. І, на самовільно збудовану Котельню літ. Б розміром 3.5 х 3.8 метрів.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_3 в ВАТ “Універсал Банк”, МФО НОМЕР_4) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_5 у Філії ЗРУ ВАТ “Банк”Фінанси та Кредит”, МФО НОМЕР_6) суму 357 грн. державного мита, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України -25.11.2009)