Запорізької області
20.11.09 Справа № 21/108/09
Суддя
За позовом -Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема б.61)
до відповідача -Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України (69013, м.Запоріжжя -13, територія Військового радгоспу “Дніпровський”, код за ЄДРПОУ 22992166)
про стягнення 69910 грн. 91 коп.
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача -Новікова К.М., дов. № 65 від 05.01.07;
від відповідача -не з'явився
20.08.2009 року Комунальним підприємством ”Водоканал” подана позовна заява про стягнення з Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України на користь позивача заборгованості за договором на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію № 144 от 01.01.04 р., укладеного між сторонами, у розмірі 50456 грн.04 коп.
Ухвалою від 20.08.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 13.10.2009 року.
05.10.2009 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог на суму 2105.98 грн. У судовому засіданні зазначена заява задоволена, судом розглядаються позовні вимоги у сумі 52562,02 грн.
В судове засідання 13.10.2009 року відповідач не надав витребувані ухвалою суду від 20.08.2009р. документи, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 13.10.2009 року розгляд справи № 21/108/09 відкладене на 20.10.2009 р.
Ухвалою в.о.голови господарського суду Запорізької області строк вирішення спору продовжено на 1 місяць - до 20.11.2009.
20.10.2009 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог на суму 17348.89 грн. У судовому засіданні зазначена заява задоволена, судом розглядаються позовні вимоги у сумі 69910,91 грн.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 20.10.2009 року відкладено судове засідання по справі № 21/108/09 на 20.11.2009 року.
В судове засідання 20.11.2009 року відповідач не з'явився та не надав суду документи, витребувані ухвалою від 20.10.2009 року, зокрема відзив на позов.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала від 20.10.2009р. була направлена 21.10.2009р. на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору.
Позивач обґрунтував свої вимоги ст. 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2,5 ГПК України, умовами договору на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію № 144 від 01.01.2004 року.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.
Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи закінчено 20.11.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Розглянувши матеріали справи і заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд
Комунальне підприємство “Водоканал”(надалі -водоканал) та Військовий радгосп “Дніпровський” Міністерства оборони України (надалі -абонент), 01.01.2004 уклали договір № 144 на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію (надалі -Договір).
Згідно п. 1.1. Договору, позивач забезпечує відповідачу подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року по майданчику: Військовий радгосп “Дніпровський” Міністерства оборони України, 69013, м.Запоріжжя -13.
Відповідно до п.6.1 договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до укладення нового договору. Сторони не надали суду доказів припинення дії договору.
Згідно із п.4.1 договору основним документом для оплати є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються основному абоненту із зазначенням споживачів представником водоканала, який пред'являє особисте посвідчення.Акти виписуються 30,31 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканала в сумі,вказаній у акті.Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканала, та в акті робиться відповідний запис про таку відмову.Даний акт пересилається поштою.Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у строки,зазначені в ньому, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
Відповідач, згідно п.п.2.2.1 п.2.2 Договору, зобов'язаний своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення тощо.
Позивачем, відповідно до умов Договору в період з серпня 2006 року по серпень 2009 року були надані відповідачу послуги на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію, на загальну суму 49893 грн. 10 коп. та виписані відповідні акти (копії містяться в матеріалах справи).
Відповідач свої зобов'язання, за Договором у вказаний період, не виконав належним чином та не сплатив за надані йому позивачем послуги на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію, в сумі 49893 грн. 10 коп.
Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 49893 грн. 10 коп. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Вимоги позивача щодо стягнення основного боргу 49893 грн. 10 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2089 грн. 90 коп. 3 % річних за період з 06.09.2006 року по 15.10.2009 року та втрати від інфляції у сумі 10323 грн. 67 коп. за період з серпня 2006 року по вересень 2009 року.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що вони є вірними та складеними відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин з відповідача слід стягнути на користь позивача 2089 грн. 90 коп. 3 % річних та 10323 грн. 67 коп. втрат від інфляції.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із п.5.2 договору у разі прострочки оплати, наданих водоканалом послуг в строки, визначені в п.п.4.1, 4.2 цього договору, абонент зобов'язаний сплатити водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати, однак сума пені не може бути більшою 100% загальної суми боргу, відповідно Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 4935 грн. 32 коп. пені за період з 19.04.2009 року по 15.10.2009 року.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо.
Господарським судом встановлено, що ухвалою від 20.07.2006 року порушено провадження у справі № 21/139/06 про банкрутство Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України.
Тобто, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з 20.07.2006 року за невиконання чи неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань не нараховуються неустойка (штраф, пеня) тощо.
Згідно із ч.7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Провадження у справі про банкрутство Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України припинено ухвалою господарського суду Запорізької області № 21/139/06-12/210/08 від 12.08.2009 року.
Тобто, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 12.08.2009 року по 15.10.2009 року, при цьому відповідно до довідки позивача пеня за вказаний період була нарахована у розмірі ,що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України на користь позивача пеню у розмірі 1791 грн. 89 коп.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Військового радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України (69013, м.Запоріжжя -13, територія Військового радгоспу “Дніпровський”, код за ЄДРПОУ 22992166, р/р № 26006355557001 в ЗРУ КБ "Приватбанк", м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) суму 49893 грн. 10 коп. основного боргу, суму 10323 грн 67 коп. втрат від інфляції, суму 2089 грн. 90 коп. 3% річних, суму 1791 грн. 89 коп. пені, суму 643 грн. 14 коп. державного мита та 217 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України -25.11.2009)