Запорізької області
19.11.09 Справа № 17/270/09
Суддя
за позовною заявою: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар
до відповідача: відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15) в особі Енергодарської філії ВАТ Банку “БІГ Енергія”, 71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 46
про стягнення 470,86 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Погосян С.Г., довіреність від 29.10.09 № 665404
від відповідача: Панченко О.О., довіреність від 24.06.09 № 235216
06.08.09 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (надалі - ДП “НАЕК “Енергоатом” з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” в особі Енергодарської філії ВАТ Банку “БІГ Енергія” (далі - ВАТ Банк “БІГ Енергія”) про стягнення з відповідача 470,86 грн., з яких: 414,96 грн. - пеня, 50,50 грн. інфляції та 5,40 грн. 3% річних.
Ухвалою від 06.08.09 судом порушено провадження у справі № 17/270/09, судове засідання призначено на 02.10.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 02.10.09 за клопотанням сторін на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 15.10.09.
В судовому засіданні 15.10.09 та 05.11.09 оголошено перерву відповідно до 05.11.09 та до 19.11.09.
Заявою від 26.10.09 № 28-22/23032, наданою суду 27.10.09, позивач зменшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 397,96 грн., інфляційних витрат - 24,21 грн. та 5,40 грн. 3 % річних.
Заява подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 19.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви по зменшення розміру позовних вимог. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, 231 Господарського кодексу України і полягають в наступному. 21.02.06 між сторонами укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 37/21-06 за умовами якого позивач забезпечує встановлення та підключення обладнання відповідача та надає йому послуги електрозв'язку, перелічені в додатку № 1 до договору і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2, а відповідач користується послугами та сплачує за них абонентську плату, згідно з розрахунком. Відповідачу був направлений рахунок від 31.01.09 № 1229, який сплачений 30.03.09 платіжним дорученням № 145. Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться протягом десяти днів, з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За несвоєчасну сплату послуг позивачу нараховано пеню в розмірі 397,96 грн. за період з 21.02.09 по 15.03.09, 24,21 грн. інфляції за березень 2009 р. та 5,40 грн. - 3% річних. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, позовні вимоги визнав частково в сумі 40,55 грн., з яких пеня - 13,07 грн., втрати від інфляції - 24,21 грн. та 3 % річних - 3,27 грн. На підтвердження своєї правової позиції зазначає, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.03.09 № 134 у ВАТ Банку “БІГ Енергія” з 16.03.09 призначена тимчасова адміністрація строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.09 до 15.09.09. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже, на думку відповідача, санкції повинні бути заявлені позивачем до дати введення мораторію, тобто на 16.03.09. Крім того, розрахунок пені здійснений позивачем без врахування вимог ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” та п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. Щодо втрат від інфляції, відповідач зазначив, що відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р сума боргу, яка виникла з 16 по 31 число місяця (менше половини місяця), не збільшується на величину індексу інфляції. Таким чином до розрахунку інфляційних втрат не повинен включатися індекс інфляції за лютий 2009 року. Також відповідач вказує, що позивач має право вимагати від відповідача сплати 3 % річних лише до введення мораторію, тобто до 16.03.09. Таким чином, загальна сума, заборгованості за договором від 21.02.06 № 37/21-06 складає 40,55 грн., з них: 13,07 грн. - пені, 24,21 грн. - інфляційних втрат, 3,27 грн. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
21.02.06 між відокремленим підрозділом “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” (Підприємство) та Енергодарською філією ВАТ Банку “БІГ Енергія” (Споживач) укладено договір № 37/21-06 про надання послуг електрозв'язку, за умовами якого (п. 1.1) Підприємство забезпечує встановлення та підключення обладнання Споживача через абонентну лінію до телефоної мережі подвійного призначення за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 46, та надає Споживачу послуги електрозв'язку, перелічені в додатку № 1 до цього договору і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2 договору, а Споживач користується послугами та сплачує за них абонентську плату (перелічену в додатку 3).
На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу послуги електрозв'язку, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.
Отже, свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу рахунок від 31.01.09 № 1229 за січень 2009 року на суму 1 729,03 грн., копія якого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.2.8. договору від 21.02.06 № 37/21-06, Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном та інші послуги, надані по телефону.
Згідно п. 4.2 цього договору, Споживач сплачує послуги електрозв'язку за кредитною системою оплати.
Пунктом 4.5 договору визначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів, з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, надані позивачем послуги за січень 2009 року в розмірі 1 729,03 грн. сплатив 30.03.09, що підтверджується платіжним дорученням № 145.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати у визначений зобов'язанням термін наданих послуг на суму 1 729,03 грн., позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору та прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню в розмірі 397,96 грн. за період з 21.02.09 по 15.03.09.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладання, у т.ч. своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуг.
Згідно з положеннями ст. 36 Закону України “Про телекомунікаційні послуги”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, (…), сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сторони в п. 5.8 договору обумовили, що у разі несплати наданих послуг електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка (1%) від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до розрахунку позивача, за період часу з 21.02.09 по 15.03.09 розмір пені становить 397,96 грн.
Факт прострочення матеріалами справи доведено. Разом з тим, враховуючи вимоги вищевказаного законодавства за розрахунком суду розмір пені за період з 21.02.09 по 15.03.09 становить 26,15 грн. У зв'язку з викладеним, вимога позивача про стягнення з відповідача 397,96 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 26,15 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.
Твердження відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки постановою НБУ від 13.03.09 № 134 в ВАТ Банку “Біг Енергія” була призначена тимчасова адміністрація строком на один рік - з 16.03.09 до 15.03.10, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.09 до 15.09.09.
У статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначено, що протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
З вищевикладеного вбачається, що:
по - перше, протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших аналогічних документів. Тобто, протягом дії мораторію забороняється органам та посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень стягувати на підставі виконавчих документів (наказів, виконавчих листів);
по - друге, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання банком грошових зобов'язань. Тобто, в період дії мораторію фізичні або юридичні особи, не можуть нарахувати банку неустойку (штраф, пеню), якщо банк своєчасно не оплатив поставлений ними йому товар (продукцію), або виконані ними для банку роботи (послуги).
У даному випадку, позивач просить стягнути з банка пеню за не виконання банком грошових зобов'язань. У ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначено, що не нараховуються неустойка (штраф, пеня) протягом дії мораторію. Однак, позивач нарахував пеню за період з 21.02.09 по 15.03.09, тобто до введення мораторію.
Отже, заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються по викладеним вище підставам.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за період березень 2009 р. складає 24,21 грн. та 3% річних за період з 21.02.09 по 15.03.09 становить 5,40 грн. Розрахунок інфляційних витрат здійснено позивачем вірно, отже вимоги в частині є доведеними та задовольняються судом в повному обсязі. Стосовно стягнення з відповідача 5,40 грн. 3% річних за період з 21.02.09 по 15.03.09, то вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки згідно з розрахунком суду сума 3% річних за вказаний період становить 3,27 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 11,61 грн. державного мита та 35,88 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15) в особі Енергодарської філії ВАТ Банку “БІГ Енергія” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 46) р/р 39004000001 в ЕФ ВАТ Банк “БІГ Енергія”, код ЄДРПОУ 24906417, МФО 313764) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар) п/р 26009001000053 в ЕФ ВАТ Банк “БІГ Енергія”, код ЄДРПОУ 19355964, МФО 313764) - 26 (двадцять шість) грн. 15 коп. пені, 3 (три) грн. 27 коп. 3 % річних, 5 (п'ять) грн. 40 коп. втрат від інфляції, 11 (одинадцять) грн. 61 коп. державного мита та 35 (тридцять п'ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя В.Л. Корсун