Запорізької області
18.11.09 Справа № 17/211/09
Суддя
за позовною заявою: регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50
до відповідача: дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Ліки України” Аптека № 5, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Будівельників, 39
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державний заклад “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1”, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Будівельників, 33
про стягнення 45 693,99 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Тувайкін Р.В., довіреність від 30.12.08 № 01/185
від відповідача: Скрипкіна В.В., довіреність від 01.10.09 № 125
Сулименко Г.М., завідуюча аптекою на підставі паспорту
від третьої особи: не з'явився
22.06.09 до господарського суду Запорізької області звернулось регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі - РВ ФДМУ) з позовною заявою до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Ліки України” Аптека № 5 (далі - ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5) про стягнення з відповідача 25 026,96 грн. неустойки за період з 22.12.08 по 25.05.09 та зобов'язання ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5 повернути державному закладу “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1” за участю РВ ФДМУ орендоване майно.
Ухвалою від 22.06.09 судом порушено провадження у справі № 17/211/09, судове засідання призначено на 20.07.09. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом залучено державний заклад “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1” (надалі ДЗ “Спеціалізована МСЧ № 1”). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 20.07.09 у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника третьої особи, розгляд справи було відкладено на 06.08.09.
Ухвалою від 06.08.09 в.о. голови господарського суду Запорізької області строк вирішення спору у справі № 17/211/09 продовжено на один місяць відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.
Ухвалою від 06.08.09 розгляд справи відкладено на 21.09.09.
Ухвалою від 21.09.09 строк вирішення спору за клопотанням представників сторін судом продовжено на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.10.09.
В судовому засіданні 07.10.09 судом оголошено перерву до 30.10.09, про що сторони та третя особа повідомлені належним чином.
Ухвалою від 23.10.09 розгляд справи, у зв'язку з відрядженням 30.10.09 судді Корсуна В.Л., судом відкладено на 10.11.09.
Ухвалою від 10.11.09 розгляд справи відкладено на 18.11.09.
За клопотанням представників сторін та третьої особи розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 18.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.
В засіданні суду 07.10.09 представником позивача суду надано заяву за вих. від 07.10.09 № 10-01-05737 про збільшення розміру позовних вимог згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 45 693,99 грн. неустойки за період з 22.12.08 по 06.10.09. Відповідач та третя особа не заперечили проти вказаної заяви. Заява (за вих. від 07.10.09 № 10-01-05737) надана позивачем відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом та задоволена.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, пояснивши наступне. 29.12.06 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Спеціалізована медична частина № 1”, за умовами якого відповідачу було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - двоповерхова будівля аптеки І-ІІ категорії, розташована за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 39, а саме: вбудовані в перший поверх нежитлові приміщення (Літ. А-2, приміщення № 1-7 включно, № 10-23 включно, № 26-39 включно, № 42-45 включно, № 48-52 включно) площею - 906,20 кв.м.; вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення (Літ. А-2, приміщення № 60-62 включно, № 64-66 включно, № 68-70 включно, № 73, № 75-78 включно, № 80, площею 334,40 кв.м. загальною площею по внутрішньому обміру 1 240,6 кв.м. відповідно до плану першого та другого поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку. Позивач вказує, що спірний договір з 21.12.08 припинив дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. На адресу відповідача було надіслано листи від 19.01.09 та від 20.03.09 щодо повернення орендованого майна до державної власності, шляхом підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна. На час звернення з позовом до суду відповідачем орендоване приміщення, по вищезазначеному договору, не звільнено, акт прийому-передачі державного майна не підписаний. На підставі п. 9.3 договору відповідачу нараховано неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час безпідставного користування державним майном за період з 22.12.08 по 06.10.09 в сумі 45 693,99 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 26, 27, 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 525, 526, 530, 785 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, пояснивши наступне. 17.10.08 балансоутримувач майна ДЗ “Спеціалізована медико-санітарна частина № 1” надало згоду на продовження терміну договору оренди. РВ ФДМУ по Запорізькій області отримало заяву про продовження терміну оренди 06.11.08. В передбачений законодавством п'ятиденний термін позивач мав направити в МОЗ України заяву відповідача та через 15 днів, тобто до кінця листопада, отримати дозвіл, відмову чи пропозицію від органу, що уповноважений управляти майном (МОЗ України). В установлений термін (до кінця листопада 2008 року) висновок органу, що уповноважений управляти майном (МОЗ України) ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5 не отримало ні дозвіл, ні відмови чи пропозиції, тому, згідно ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір вважало продовженим. 25.12.08 Міністерство охорони здоров'я України направило на адресу позивача дозвіл на продовження вищезазначених договорів оренди на 12 місяців. Тобто, всі умови про продовження терміну оренди, вказані в п. 10.6 договору оренди від 29.12.06 № 2258. Відповідач в повному обсязі сплачує позивачу орендну плату, що свідчить про те, що договір оренди є продовженим, не припинив свою дію і виконується сторонами. На думку відповідача, цей факт підтверджує, що орендар має намір скористуватися своїм переважним правом на продовження договору оренди. З тексту листів позивача вбачається, що як на підставу для припинення договору останній послався на ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та зазначає про необхідність повернення предмету оренди, а також про те, що об'єкт оренди передається на конкурсних засадах, що не передбачено положеннями самого договору оренди. Однак, до правовідносин, що виникли на підставі договору оренди не мають застосовуватися норми Закону про Держбюджет. Враховуючи викладене, просить суд у позові відмовити.
Представник третьої особи підтримав позицію відповідача, позовні вимоги не визнав, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволені позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
29.12.06 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) і дочірнім підприємством державної акціонерної компанії “Ліки України” Аптека № 5 (Орендар) укладено договір № 2258/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства “Спеціалізована медична частина №1” з додатками, за умовами якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - двоповерхова будівля аптеки І-ІІ категорії, розташована за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 39, а саме:
- вбудовані в перший поверх нежитлові приміщення (літера А-2, приміщення № 1-1 включно, № 10-23 включно, № 26-39 включно, № 42-45 включно, № 48-52 включно) площею 906,20 кв. м.;
- вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення (літ. А-2, приміщення № 60-62 включно, № 64-66 включно, № 68-70 включно, № 73, № 75-78 включно, № 80) площею 334,40 кв. м. Загальною площею по внутрішньому обміру 1 240,6 кв. м. відповідно до плану першого та другого поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку.
Факт передачі майна підтверджено актом прийому передачі від 29.12.06.
Відповідно до п. 10.1 цей договір укладений з 29.12.06 по 25.12.07.
Пунктом 10.6. договору оренди передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договорів оренди протягом 1 місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Таким чином, договір продовжено ще на один рік.
ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5 звернулось до ДП “Спеціалізована МСЧ №1” (балансоутримувач) та до РВ ФДМУ по Запорізькій області із заявами від 15.10.08 № 171 та від 20.11.08 № 175 про продовження терміну дії спірного договору оренди. Зазначені заяви отримані балансоутримувачем 15.10.08, а РВ ФДМУ по Запорізькій області - 06.11.08, що підтверджують відповідні відмітки на цих заявах.
Як свідчить лист від 17.10.08 № 3373, балансоутримувач не заперечує про продовження терміну дії договору оренди на один рік.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у випадку надходження до орендодавця заяви про оренду, орендодавець в п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, що уповноважений управляти майном.
Орган, що уповноважений управляти майном, розглядає надані йому матеріали та на протязі 15 днів після їх отримання надсилає орендодавцю висновок про умови договору чи про відмову в укладенні договору оренди.
Якщо орендодавець не отримав в установлений термін висновок органу, що уповноважений управляти майном, дозвіл, відмову чи пропозицію від органу, що уповноважений управляти відповідним майном, укладення вважається з цим органом погодженим.
Отже, РВ ФДМУ по Запорізькій області після отримання заяви відповідача про продовження договору оренди (06.11.08) в п'ятиденний термін (до 11.11.08) мало направити до Міністерства охорони здоров'я України заяву відповідача та через 15 днів, отримати дозвіл, відмову чи пропозицію від органу, що уповноважений управляти майном - МОЗ України.
В установлений законом термін висновок органу, що уповноважений управляти майном, ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5 не отримало ні дозвіл, ні відмови чи пропозиції.
Проте, комісією Міністерства охорони здоров'я України по наданню дозволу на здачу в оренду не житлових приміщень прийнято рішення надати дозвіл на продовження договору оренди на 12 місяців без здачі майна в суборенду, про що свідчить лист від 25.12.08 № 903-15/1093, направлений на адресу РВ ФДМУ по Запорізькій області.
Отже, умови п. 10.6 договору оренди від 29.12.06 № 2258 виконані, ДП ДАК “Ліки України” Аптека № 5 отримала згоду на продовження строку оренди від балансоутримувача та від органу, що уповноважений управляти майном.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 19.01.09 № 11-13-00265 та від 20.03.09 № 11-13-01499 позивач повідомив відповідача, що відповідно до п. 10.5 договору оренди державного майна від 29.12.06 № 2258/д термін дії його припинився 21.12.08 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
У даних листах РВ ФДМУ по Запорізькій області посилається на ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно якої державне та комунальне майно передається в оренду виключно на конкурсних засадах. Також в наведених вище листах зазначено про необхідність підписання акту прийому - передачі майна та повернення всіх трьох примірників на адресу РВ ФДМУ по Запорізькій області.
Проте, судом встановлено, що у вказаних листах не міститься вимоги повернути орендоване майно ні орендодавцю, ні саме третій особі.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, на адресу Орендаря, у встановлений строк РВ ФДМУ надіслано лист від 19.01.09 щодо припинення терміну дії договору оренди, повернення орендованого майна шляхом підписання акту приймання - передачі.
Однак, договір оренди державного нерухомого майна від 29.12.06 № 2258/д станом на час розгляду справи № 17/211/09 в суді є діючим виходячи з наступного.
З тексту листів РВ ФДМУ по Запорізькій області від 19.01.09 № 11-13-00265 та від 20.03.09 № 11-13-01499 вбачається, що як на підставу для припинення договору позивач посилається ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”.
Відповідно до ч. 4 ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна”.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 судом зроблено висновок про те, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Конституція не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, Законом “Про Держбюджет” не можуть регулюватись орендні відносини.
За загальним правилом, у разі суперечності норм чинного законодавства, потрібно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.
Стаття 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є спеціальною нормою, а тому, при вирішені питання щодо продовження строку дії договору оренди комунального чи державного майна необхідно керуватись, насамперед, Законом про оренду держмайна, відповідно до якого саме цим законом регулюються організаційні та майнові відносини між орендодавцями орендарями, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій.
Відповідно до п. 7 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, за конкурсом передаються в оренду тільки цілісні майнові комплекси.
Згідно із ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті Закону в редакції, яка була чинною до 12.03.09, (...) після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (...).
У наведених вище законодавчих актах законодавець вказує на можливість саме продовження договору оренди (тобто існуючого договору, а не орендних відносин взагалі), а не на укладення нового договору оренди після проведення конкурсу.
У листах же позивача від 19.01.09 № 11-13-00265 та від 20.03.09 № 11-13-01499 мова йшлась про те, що термін дії договору оренди припинився 21.12.08, і що у 2009 році державне майно передається в оренду виключно на конкурсних засадах.
В ході розгляду справи судом прийнято до уваги той факт, що позивач не обґрунтував суду свою правову позицію в частині того, що чому саме, на його (позивача) думку, термін дії договору оренди припинив свою дію саме 21.12.08, а не 26.12.08 року в розумінні пункту 10.1. та пункту 10.6. вказаного договору.
Слід зазначити, що після припинення дії договору оренди, якщо сторони не продовжили його, участь орендаря у конкурсі щодо об'єкту оренди формує нові орендні відносини між орендодавцем та орендарем, які здійснюються вже поза межами переважного права на продовження договору оренди.
10.06.09 ч. 4 ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” було викладено у новій редакції наступного змісту: “Орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки”.
Тобто, станом на час розгляду справи № 17/211/09 в суді відпала (відсутня) будь-яка правова підстава для виселення та зобов'язання орендаря через конкурс продовжувати дію договору оренди.
Частиною 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в редакції Закону № 1022-17 від 19.02.09, яка набула чинності 12.03.09, визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне потреб його власника. У разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяця до закінчення терміну договору.
Отже, законодавець ще раз підкреслив, що відмова у продовженні договору оренди з належним орендарем має бути пов'язаною з виключними обставинами, а саме необхідністю використання майна для власних потреб. Необґрунтована відмова у продовженні орендних відносин не допускається.
Процедура припинення договору оренди у зв'язку із закінченням його терміну пов'язана з переважним правом орендаря на продовження договору оренди.
Тобто, п. 2 та п. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не можуть застосовуватись окремо.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється лише у разі недосягнення домовленості щодо умов договору.
Орендодавець, в особі регіонального відділення Фонду держмайна України по Запорізькій області, має право на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після цієї дати заявити про припинення договору, надавши заперечення проти його продовження.
Такі заперечення мають бути обґрунтованими.
Право орендодавця на припинення дії договору оренди не має порушувати переважного права орендаря на продовження такого договору.
Будь-який конкурс на право оренди державного та комунального майна має проводитись лише у тому випадку, якщо строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом на продовження договору.
Заяви позивача про припинення договору оренди з посиланням на ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не можуть вважатись належними та обґрунтованими, оскільки суперечать приписам спеціального закону - ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а отже не можуть прийматись до уваги.
У листах позивача від 19.01.09 № 11-13-00265 та від 20.03.09 № 11-13-01499, копія яких міститься в матеріалах справи, зазначається, що з 21.12.08 договір оренди від 29.12.06 № 2258/д припинив свою дію у зв'язку з закінченням терміну. Також міститься інформація про те, що у 2009 році державне майно, яке було предметом договору оренди, може бути передано в оренду виключно на конкурсних засадах відповідно до ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”. Окрім того, у зазначених листах позивачем повідомлялось про направлення на адресу відповідача для підпису акт приймання-передачі майна, який необхідно підписати протягом 3 днів з дати отримання та повернути позивачу.
Таким чином, вказані листи неможливо розглядати, як заяву позивача про припинення договору оренди за правилами п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Всі дії позивача та балансоутримувача свідчать про те, що договір оренди є продовженим та діє.
Так, зокрема, відповідачу щомісяця виставляються рахунки на сплату саме орендної плати, у яких міститься посилання на договір оренди, ДП ДАК “Ліки України” Аптека №5 на виконання п. п. 5.2, 5.3 договору у 2009 році своєчасно і в повному обсязі вносить орендну плату, що свідчить про те, що договір оренди є продовженим, не припинив свою дію і виконується сторонами. Цей факт підтверджує, що орендар має намір скористатись своїм переважним правом на продовження договору оренди нерухомого майна.
Отже, недоведеним є твердження позивача про те, що договір оренди державного нерухомого майна від 29.12.06 № 2258/д припинив свою дію.
Вимога позивача про зобов'язання ДП ДАК “Ліки України” Аптека №5 повернути Балансоутримувачу, за участю РВ ФДМУ, орендоване майно, є безпідставною і недоведеною належними доказами.
Договором оренди, а саме п. 2.5 наведеного вище договору, сторони передбачили, що у разі припинення договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю.
Отже, договором сторони чітко визначили порядок повернення обєкту нерухомості.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язком для виконання сторонами.
Встановлено, що за актом прийому - передачі від 29.12.06 державне майно передано першим заступником начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області та прийнято ДП ДАК “Ліки України” Аптека №5.
Таким чином, з урахуванням п. 2.5 договору оренди державного нерухомого майна від 29.12.06 № 2258/д, орендар повинен повернути майно Орендарю - РВ ФДМУ по Запорізькій області.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу орендоване за спірним договором державне нерухоме майно є безпідставною, документально не доведеною і такою, що задоволенню не підлягає.
За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ДП ДАК “Ліки України” Аптека №5 неустойки у розмірі 45 693,99 грн. за період з 22.12.09 по 06.10.09.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги той факт, що договір оренди не припиняв своєї дії і є діючим на момент розгляду справи № 17/211/09 по суті спору у суду відсутні правові підстави для застосування неустойки, передбаченої п. 9.3 договору оренди, яким визначено, що за відмову орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від даті припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Як зазначалось вище, позивач не пред'являв на законних підставах відповідачу вимоги про повернення орендованого майна. Відсутні докази відмови з боку відповідача повернути орендоване майно у зв'язку з припиненням дії договору.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що при розрахунку неустойки позивачем не враховано приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (ГК України), яким передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимога про стягнення неустойки є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя В.Л. Корсун