Запорізької області
20.11.09 Справа № 17/276/09
Суддя
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група”, юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А; поштова адреса: 69071, м. Запоріжжя, пров. Соколиний, 7
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 12 500 грн.
суддя Корсун В.Л.
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
07.08.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група” (надалі ТОВ “Українська музична видавнича група”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача компенсації за порушення авторського права на музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_1” у розмірі 12 500,00 грн., 1 250,00 грн. штрафу у розмірі 10% від суми компенсації за порушення авторських прав на музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_1” та заборону відповідачу будь-яке використання музичних творів, виключні авторські майнові права на які належать ТОВ “Українська музична видавнича група”.
Ухвалою від 07.08.09 судом порушено провадження в справі № 17/276/09, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 30.09.09.
Ухвалою від 30.09.09 строк вирішення спору за клопотанням представників сторін на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України судом продовжено, розгляд справи № 17/276/09 відкладено, на 20.10.09.
В судовому засіданні 20.10.09 судом оголошено перерву до 02.11.09, про що сторони повідомлені належним чином.
Заявою від 20.10.09 позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд заборонити відповідачу використання музичних творів (перелік міститься у цій заяві) без дозволу та без виплати авторської винагороди ТОВ “Українська музична видавнича група”.
Заява подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.
Ухвалою від 02.11.09 розгляд справи відкладено на 20.11.09.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.
В засіданні суду 20.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зазначив наступне. В ніч з 29 на 30 травня 2009 р. Асоціацією “ЕФ.Пі.ЕЛ.” була відвідана ФОП ОСОБА_1, що здійснює свою діяльність в розважальному комплексі “RIO”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено, що відповідачем був публічно виконаний музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_1” у виконанні гурту “ІНФОРМАЦІЯ_2”. Зазначені факти були задокументовані асоціацією та ОП “Українська ліга музичних прав” у акті фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 30.05.09, а також знайшли своє підтвердження у 3 послідовних відеозаписах та фотознімках системи озвучування, зроблених Асоціацією, за допомогою відеокамери SONY модель № HDR-TG1E та відеозаписі, зробленому відеокамерою мобільного телефону Nokia Е 90. Сам же факт перебування Асоціації у розважальному комплексі, де здійснює свою діяльність відповідач підтверджений квитком від 29.05.09 (чоловічий), рахунком від 29.05.09 № 176 та квитанцією від 29.05.09 року, виданими відповідачем. ТОВ “Українська музична видавнича група” є власником виключних майнових авторських прав на музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_1” на підставі договорів від 03.03.03 № 60/03, від 03.03.03 № 61/03, від 22.12.06 № 4001/07. Враховуючи той факт, що відповідач використав музичній твір та не звертався до позивача за отриманням дозволу на таке публічне виконання, ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення авторських прав підприємства позивача. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд, на підставі ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив на позовну заяву в якому зокрема вказує на те, що в приміщенні розважального комплексу “RIO” за адресою: АДРЕСА_1, крім відповідача здійснює господарську діяльність приватне підприємство “Галліанна”. Представник ФОП ОСОБА_1 запевняє, що в ніч з 29 на 30 травня 2009 року вказаний твір відповідачем не виконувався. З огляду договорів, на які посилається позивач, як на підставу свого авторського права, відповідач звернув увагу на той факт, що ТОВ “Українська музична видавнича група” дійсно набуло виключні майнові права на твори з каталогу, права на які отримало “ТОВ “Первое музыкальное издательство” (Росія) у період з 01.01.07 по 31.12.08. Але позивачем каталогу (додатку до субвидавничого договору від 22.12.06 № 4001/07) не надано. Твердження позивача, про те, що він є власником (суб'єктом авторсько го права) музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” є безпідставним. На момент укладання вказаного договору, музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” не існувало, отже позивач не отримував виключних майнових авторських прав на цей музичній твір. Що стосується наданого позивачем відеозапису, то він не дає можли вості ідентифікувати час та джерело походження звукових сигналів у мі сці проведення запису. За таких обставин, відповідач вважає, що наданими позивачем доказами не до ведено факту вчинення відповідачем дій, про які зазначено у позовній заяві, а саме публічне виконання музичного “ІНФОРМАЦІЯ_1” у виконанні гурту “ІНФОРМАЦІЯ_2” без отримання дозволу суб'єкта авторського права. Відповідач вважає, що позивачем не зазначено обставин, які створили для нього перешкоди для обчислення завданих збитків та отриманого від цього доходу відповідачем, через що він просить стягнути саме - компенсацію. На підставі наведеного, просить суд відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні 02.11.09 представником відповідача надана заява, в якій він просить суд, на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України ,у разі відмови у задоволенні позову покласти на позивача витрати ФОП ОСОБА_1 на послуги адвоката в сумі 1 700,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами та третьою особою докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
03.03.03 в м. Москва між громадянином ОСОБА_2 (Автор) та ТОВ “Перше Музичне видавництво” (Видавник) укладено авторський договір про передачу виключних прав (видавничий договір) № 60/03, за умовами якого (п. 2.1) Автор передає, а Видавник погоджується придбати виключні майнові права Автора на використання творів, зазначених у каталозі (Додаток № 1), що означає право Видавника на свій розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати у відношенні зазначених творів певні дії.
20.12.07 сторони цього договору підписали додаткову угоду № 5, якою узгодили, що зазначена у договорі передача прав на використання творів діє з моменту підписання даного договору та до 31.03.11.
Також, 03.03.07 в м. Москва між громадянкою ОСОБА_3 (Автор) та ТОВ “Перше Музичне видавництво”(Видавник) було укладено договір про передачу виключних прав (видавницький договір) № 61/03, за умовами якого Автор передає, а Видавник погоджується придбати виключні майнові права на використання творів, що зазначені у каталозі (додаток № 1), що означає право видавника на свій розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати у відношенні зазначених творів певні дії.
Додатковою угодою № 4 до договору від 03.03.03 № 61/03 сторони узгодили, що зазначена у договорі передача прав на використання творів діє з моменту підписання договору та до 31.03.11.
22.12.06 між ТОВ “Перше музичне видавництво” (Видавник) та ТОВ “Українська музична видавнича група” (Субвидавник) укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавницький договір) № 4000/07, за умовами якого Видавник передає субвидавнику виключні майнові авторські права на твори із каталогу Видавнича, що означає право субвидавника на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти у відношенні зазначений творів певні дії.
Пунктом 1.4 субвидавничого договору від 22.12.06 № 4001/07 визначено, що Каталог - це набір творів, як оприлюднених, так й не оприлюднених раніше, права на використання яких передані Видавцю на підставі відповідних договорів, діючих в період, вказаний в п. 2.3 цього Договору. Каталог надається в електронному вигляді на будь-якому відповідному носії. На запит Субвидавця Видавець зобов'язується надати виписку з каталогу, оформлену Додатком до договору.
Будь-яких додатків до субвидавничого договору від 22.12.06 № 4001/07 позивачем суду не представлено.
Згідно із п. 2.3 субвидавничого договору від 22.12.06, передача прав діє з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. У подальшому, додатковою угодою від 31.12.08, продовжено передачу прав до 31.12.09.
ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність в розважальному комплексі “RIO”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що в приміщенні розважального комплексу “RIO” за адресою: АДРЕСА_1, крім відповідача здійснює господарську діяльність приватне підприємство “Галліанна” (договір № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.03.09).
Відповідно до п. 2.7 субвидавничого договору № 4001/07 від 22.12.06, Видавець передав Субвидавцю право представляти та захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором Субвидавця, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, права на які йому передані у відповідності до умов договору.
На підтвердження використання (публічного виконання у розумінні ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права”) ФОП ОСОБА_1 в приміщенні розважального комплексу “RIO” за адресою: АДРЕСА_1, музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” у виконанні гурту “ІНФОРМАЦІЯ_2” (автор тексту “ОСОБА_3” та автор музики “ОСОБА_2”), позивачем надано акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 30.05.09, складений представниками Асоціації “ФАЙНЕНШЛ.ПРОТЕКШН.ЛО” (далі за текстом Асоціація “ЕФ.ПІ.ЕЛ.”) Немерюком О.А. за участю представника асоціації “Дім авторів музики в Україні”, об'єднання підприємств “Українська ліга музичних прав” та об'єднання підприємств “Український музичний альянс” Гордієнко Д.В. та присутнім відвідувачем ОСОБА_6
Як зазначено у вказаному акті від 30.05.09, Асоціація “ЕФ.ПІ.ЕЛ.” діє в інтересах товариства “Чесна Музика”, що є правоволодарем в Україні каталогу студії ТОВ “Видавництво Моноліт”, товариств “Театр Данилко”, “Нова”, “Мама М'юзік”, товариства “Українська музична видавнича група”, що є правоволодарем в Україні каталогу ТОВ “Перше Музичне Видавництво” (Росія) та компанії “WARNER CHAPEL”, товариства “Лавіна М'юзік”, “СОМР мьюзік”, “Астра Рекордз” та “ Ukrainianrekords”.
З наданого акту від 30.05.09 вбачається, що з метою контролю за правомірним використанням музичних творів та фонограм (записів виконань), виконань цих творів був відвіданий суб'єкт господарювання ПП ОСОБА_1, що здійснює свою діяльність в розважального комплексу “RIO” за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено використання 29.05.09 з 23 год. 27 хв. по 02 год. 05 хв. 30.05.09 ПП ОСОБА_1 в процесі своєї діяльності музичних творів та фонограм (записів виконань), виконань цих творів у т.ч. музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” у виконанні гурту “ІНФОРМАЦІЯ_2” шляхом відтворення фонограм музичних творів через стаціонарну систему озвучування розважального комплексу “RIO” night clab. Фіксування використання об'єктів інтелектуальної власності здійснювалось за допомогою відеокамери SONY модель № HDR-TG1E та відеокамери мобільного телефону Nokia Е 90. Невід'ємною частиною вказаного акту є квіток від 29.05.09 (чоловічий), рахунком від 29.05.09 № 176, чек про сплату рахунку від 29.05.09 № 176 та три послідовних відеозаписи та фотознімки, зроблені відеокамерою мобільного телефону Nokia Е90.
Акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 30.05.09 підписано представниками асоціації “ЕФ.ПІ.ЕЛ.” Немерюком О.А., представником асоціації “Дім авторів музики України”, ОП “Українська ліга музичних прав” і ОП “Український музичний альянс” Гордієнко Д.В. та присутнім відвідувачем ОСОБА_6
Підпис уповноваженого представника суб'єкта господарювання в зазначеному акті від 30.05.09 відсутній.
Вирішуючи справу по суті спору суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із змістом позовних вимог відповідачем у справі є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1).
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 418 ЦК України встановлено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та ін. законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать визначені ст. 420 ЦК України літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Згідно із ст. 421 ЦК України, суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Відповідно до ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в т.ч. забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно із ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 ЦК України визначено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 15 та п. “а” ст. 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст. 52 наведеного вище Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Обґрунтовуючи свої вимоги, в підтвердження знаходження представника Асоціації “ЕФ.ПІ.ЕЛ.” у зазначений час в розважального комплексу “RIO” за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення в ньому використання вказаного музичного твору, позивач надав квиток від 29.05.09 (чоловічий), рахунком від 29.05.09 № 176, чек про сплату рахунку та DVD-R TDK диск з відео та аудіо записом, який, як пояснив позивач, здійснено за допомогою відеокамери SONY модель № HDR-TG1E і відеокамерою мобільного телефону Nokia Е90.
Однак, ідентифікувати особу, яка знаходилася в розважального комплексу “RIO” за даними квитками, не є можливим. Крім того, даний рахунок не може бути доказом перебування в цей час в зазначеному розважальному комплексі саме представника асоціації “Файненшл.Протекшн.Ло”, оскільки особу, яка здійснила замовлення, ідентифікувати теж неможливо.
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що його було здійснено в приміщенні громадського закладу, але якому саме, за якою адресою та коли і в який час - встановити неможливо. Тобто, із відеозапису не вбачається, що його дійсно зроблено в розважального комплексу “RIO” саме 29.05.09 з 23 год. 27 хв. по 02 год. 05 хв. 30.05.09.
Якість звуку аудіо та відео запису не дозволяє достовірно та стовідсотково встановити, що цей музичний твір лунає саме із динаміків, розміщених в розважальному комплексі, а, наприклад, не відтворюється мобільним телефоном будь-якої особи або за допомогою іншого технічного засобу, що не належить відповідачу.
Акт фіксації від 30.05.09 уповноваженим представником відповідача, як юридичної особи, не підписаний. Доказів направлення поштою або вручення примірника цього акту відповідачу також позивачем не надано.
Надані позивачем акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 30.05.09 та відеозапис використання музичного твору не може вважатися належним доказом по справі, в розумінні розділу 5 ГПК України.
Так, діючим законодавством України встановлено засіб доказування факту порушення вимог законодавства про право інтелектуальної власності.
Відповідно до Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 674, функції контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження, ... примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм... (п. 1 Положення) покладені на державного інспектора з питань інтелектуальної власності.
Підпунктом 8 пункту 7 названого Положення регламентовані функції посадової особи Державного департаменту інтелектуальної власності, зокрема, функція з проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження, прокату, зберігання, переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних та виробництва дисків і матриць, а також використання експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення та у разі публічного і повторного виконання, сповіщення, демонстрації або використання іншим способом об'єктів авторського права і суміжних прав.
Як було зазначено вище, акт фіксації від 30.05.09 складений представником від Асоціації “ЕФ.ПІ.ЕЛ” Немерюк О.А., представником від Асоціації “Дім авторів музики в Україні”, ОП “Українська ліга музичних прав”, ОП “Український музичний альянс” Гордієнко Д.В. та відвідувачем розважального закладу ОСОБА_5
Немерюк О.А. та Гордієнко Д.В., а тим більш ОСОБА_5, які підписали акт, не є такими інспекторами, тобто правом складання будь-яких документів стосовно порушення права інтелектуальної власності не наділені.
Окрім того, приведеним вище Положенням встановлено і спосіб фіксації порушення і спосіб припинення порушення, а саме: складання протоколу з винесенням припису (розпорядження), який є обов'язковим для виконання суб'єктом господарювання.
З правової точки зору акт від 30.05.09 не є актом посадової особи до повноважень якої віднесено здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Відповідач та його представник в суді заперечують факт виконання музичного твору.
Крім того, суду надані для огляду два договори оренди, з яких вбачається, що у розважальному комплексі “RIO” night clab працюють два суб'єкти підприємницької діяльності. З наданих позивачем доказів неможливо встановити, яким саме суб'єктом господарювання в ніч з 29.05.09 на 30.05.09 виконувався музичний твір “ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Судом враховано, що відповідно до вимог пункту 3 частини 1 ст. 84 ГПК України, в мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи вищевикладені обставини, представлені позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні.
Суд вважає, що наданими позивачем доказами не доведено факту вчинення відповідачем дій, про які зазначено у позовній заяві, а саме публічне виконання музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” без отримання дозволу суб'єкта авторського права.
Підпунктом “г” ч. 2 ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” визначено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Частиною 3 цієї статті передбачено право суду постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Стягнення компенсації згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права” є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації мають враховуватись конкретні обставини справи та загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України.
Розмір компенсації має визначатись судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
Таким чином, оскільки стягнення компенсації за порушення авторських прав є видом відповідальності, позивач повинен довести факт порушення таких його прав.
Враховуючи, що позивач не надав належних доказів того, що 30.05.09 мало місце використання (публічне виконання у розумінні ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права”) ФОП ОСОБА_1, що здійснює свою діяльність в розважальному комплексі “RIO”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, музичного твору “ІНФОРМАЦІЯ_1” шляхом відтворення фонограм без отримання дозволу, у задоволені позову відмовляється повністю.
Крім того, відмовляючи у позові суд, у т.ч., виходив з того, що позивач у своїй заяві про збільшення позовних вимог без номеру від 20.10.09, яка прийнята судом до розгляду, просив суд заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 використовувати музичні твори з найменуваннями у кількості 524. При цьому, доказів, на підставі чого суд вправі заборонити ФОП ОСОБА_1 використовувати 524 музичні твори, які вказані в заяві про збільшення позовних вимог позивача, наведеній вище, а також доказів того, що наведені вище музичні твори використовуються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, позивач суду не надав.
В ході розгляду справи відповідач подав суду заяву, в якій просить суд у випадку відмови в задоволенні позову ТОВ “Українська музична видавнича група” покласти на позивача витрати на послуги адвоката в розмірі 1 700,00 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.
Відповідачем надана угода про надання юридичних послуг адвокатом від 01.09.09, виконавцем в якій виступив адвокат ОСОБА_4 (свідоцтво № НОМЕР_2). Дана особа була присутня у судовому засіданні у якості представника відповідача, що дає підстави вважати про виконання умов угоди. Витрати на послуги адвоката підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру № 057 від 01.09.09. на суму 1 700,00 грн.
За таких обставин, суд вважає за необхідне присудити до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група” на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката в сумі 1700,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група” (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А; поштова адреса: 69071, м. Запоріжжя, пров. Соколиний, 7, код ЄДРПОУ 30673676, р/р 26004223308700 у АКІБ УкрСіббанк”, МФО 351005) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1 700,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун