Запорізької області
05.11.09 Справа № 4/297/09
Суддя
За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів, (27100, м. Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського, 28)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійна сервісна фірма”, (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б)
Про стягнення 80 877,60 грн. основного боргу за договором про дистриб'юцію № 73 від 05.02.2009 р. та 7 279,10 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача -Ковальчук А.С. -довіреність № 1/2009р. від 01.04.2009 р.
Від відповідача -не з'явився
11.08.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів, м. Новоукраїнка Кіровоградської області (далі за текстом ДП ДАК “Хліб України” Новоукраїнське КХП) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійна сервісна фірма”, м. Запоріжжя (ТОВ “Професійна сервісна фірма”) про стягнення 80 877,60 грн. основного боргу за договором про дистриб'юцію № 73 від 05.02.2009 р. та 7 464,94 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2009 р. порушено провадження у справі № 4/297/09, судове засідання призначено на 05.10.2009 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.
Ухвалою виконуючого обов'язки Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 05.10.2009 р. процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/297/09 на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжений на один місяць, до 11.11.2009 р.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 05.11.2009 р.
В судовому засіданні 05.11.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки в судове засідання уповноваженого представника суд жодного разу суд не попереджав.
В судовому засіданні 05.10.2009 р. позивачем до матеріалів справи № 4/297/09 наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 361757, згідно якого ТОВ “Професійна сервісна фірма” (код ЄДРПОУ 34718076) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, в судовому засіданні 05.10.2009 р. судом було з'ясовано, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду пору.
У зв'язку із цим розгляд справи відкладався, про дату, час та місце розгляду справи № 4/297/09 відповідач був повідомлений ухвалою суду по справі від 05.10.2009 р., яка направлялася за адресою ТОВ “Професійна сервісна фірма”: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б. Крім того, на юридичну адресу відповідача була направлена позовна заява з уточненнями. Вказана ухвала суду по даній справі повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку: “За закінченням терміну зберігання”.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення господарськими судами справ, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
В судовому засіданні 05.11.2009 р. судом розглянуті та вирішенні по суті зменшені позовні вимоги, прийняті судом до розгляду в судовому засіданні 05.10.2009 р., про стягнення з ТОВ “Професійна сервісна фірма” 80 877,60 грн. основного боргу за договором про дистриб'юцію № 73 від 05.02.2009 р. та 7 279,10 грн. пені.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 624, 625 ЦК України та ст., ст. 230-232 ГК України і полягають в тому, що 05.02.2009 р. на між позивачем та відповідачем був укладений договір про дистриб'юцію № 73, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар з метою його подальшої реалізації на території дистриб'юторських повноважень і сплатити за товар обумовлену ціну. На виконання умов договору та досягнутих з відповідачем домовленостей 18.02.2009 р. позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 80 877,60 грн. Факт поставки позивачем товару та прийняття його відповідачем підтверджується актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № РП-0002981, № РП-0002982 і № РП-0002980 від 18.02.2009 р., а також довіреністю № 7 від 17.02.2009 р. Зазначені акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей узгоджені між сторонами, у повній мірі відповідають специфікаціям № 1 і № 2 від 05.02.2009 р. до Договору, та згідно цих актів товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій. Згідно з п. 4.1 Договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються на протязі 21 календарного дня з моменту підписання документів, на підставі яких переходить право власності на товар. Поставлений за Договором № 73 від 05.02.2009 р. товар відповідачем оплачений не був. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 73 від 05.02.2009 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. 16.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1036 з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар за Договором № 73 від 05.02.2009 р. Листом від 01.06.2009 р. № 0106/4 відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем за поставлений товар визнав та зобов'язався погасити заборгованість у строк до 15.07.2009 р. Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив. Пунктом 8.1 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Професійна сервісна фірма” 80 877,60 грн. основного боргу за договором про дистриб'юцію № 73 від 05.02.2009 р. та 7 279,10 грн. пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
05.02.2009 р. між ДП ДАК “Хліб України“ Новоукраїнське КХП (позивачем у справі) та ТОВ “Професійна сервісна фірма” (відповідачем у справі) був укладений Договір про дистриб'юцію № 73 (далі за текстом -Договір) з відповідними додатками до нього -Специфікаціями № 1 та № 2, що є невід'ємними частинами Договору.
За умовами Договору позивач (виробник) передає у власність відповідача (дистриб'ютора) товар, а відповідач приймає товар з метою подальшої його реалізації на території дистриб'юторських повноважень і сплачує за товар обумовлену ціну (пункт 2.1 Договору).
У відповідності до пунктів 2.2, 2.4 та 2.5 Договору базис поставки згідно Інкотермс 2000 -зазначається у специфікації, що погоджена сторонами. Товар в межах щомісячних об'ємів поставок визначається окремими партіями згідно узгоджених сторонами замовлень відповідача. Конкретні строки виконання поставок окремих партій встановлюються сторонами в узгоджених замовленнях на кожну партію. Згідно з п. 2.8 Договору факт поставки партії товару оформлюється видатковими документами.
Розділом 3 Договору сторони визначили, що ціна на товар встановлюється в специфікаціях до договору. Загальну суму договору складає вартість товару, що зазначена у супроводжуючих документах на товар, відповідно до яких було здійснено поставку товару відповідачу.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату за кожну окрему партію товару протягом 21 календарного дня з моменту підписання документів, на підставі яких переходить право власності на товар.
Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (пункт 4.4 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту двостороннього підписання супроводжуючих документів на товар (видаткова накладна або акт приймання-передачі товару).
На виконання умов Договору та згідно із замовленням відповідача 18.02.2009 р. позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 80 877,60 грн.
Факт поставки позивачем на користь відповідача товару підтверджується наступними видатковими документами на поставку товару за спірний період:
- наказом на відпуск товару № РП-0002982 від 18.02.2009 р. на суму 8 381,83 грн. з ПДВ, актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № РП-0002982 від 18.02.2009 р. на загальну суму 8 381,83 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною № 02АБЛ від 18.02.2009 р.;
- наказом на відпуск товару № РП-0002981 від 18.02.2009 р. на суму 401,57 грн. з ПДВ, актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № РП-0002981 від 18.02.2009 р. на загальну суму 401,57 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною № 02АБЛ від 18.02.2009 р.;
- наказом на відпуск товару № РП-0002980 від 18.02.2009 р. на суму 72 094,20 грн. з ПДВ, актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № РП-0002980 від 18.02.2009 р. на загальну суму 72 094,20 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною № 02АБЛ від 18.02.2009 р.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності № 7 від 17.02.2009 р., виданої ТОВ “Професійна сервісна фірма” на ім'я Гильова Я.І. для отримання від ДП ДАК “Хліб України“ Новоукраїнське КХП товару (пластівці вівсяні у кількості 20 тон) за договором.
Зазначені акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 18.02.2009 р. узгоджені між сторонами, у повній мірі відповідають специфікаціям № 1 і № 2 від 05.02.2009 р. до Договору, та згідно цих актів товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Отже, виходячи з умов п. 4.1 та п. 5.2 Договору, відповідач повинен був здійснити оплату кожної парті отриманого товару починаючи з 19.02.2009 р. по 11.03.2009 р.
Відповідачем в порушення умов Договору отриманий за товар у передбачений Договором строк оплачений не був.
У зв'язку із цим, 16.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1036 з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар за Договором № 73 від 05.02.2009 р. в сумі 80 877,60 грн.
Листом від 01.06.2009 р. № 0106/4 відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем за поставлений товар у вказаній сумі визнав та зобов'язався погасити заборгованість у строк до 15.07.2009 р.
Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 73 від 05.02.2009 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 80 877,60 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед ДП ДАК “Хліб України“ Новоукраїнське КХП у розмірі 80 877,60 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 11.1 Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з ТОВ “Професійна сервісна фірма” 80 877,60 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.1 Договору, який передбачає, що у разі прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 11.03.2009 р. по 30.07.2009 р. складає 7 279,10 грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Професійна сервісна фірма” 80 877,60 грн. основного боргу за договором про дистриб'юцію № 73 від 05.02.2009 р. та 7 279,10 грн. пені документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача виходячи з розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійна сервісна фірма”, (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б, код ЄДРПОУ 34718076, п/р № 26009315473071 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів, (27100, м. Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського, 28, код ЄДРПОУ 00951876, п/р № 2600600013462 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 323389) 80 877 (вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 60 коп. основного боргу, 7 279 (сім тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 10 коп. пені та 1 196 (одну тисячу сто дев'яносто шість) грн. 57 коп. судових витрат.
Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “17” листопада 2009 р.