Запорізької області
13.10.09 Справа № 28/347/09
Суддя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок «Мегаполіс», м.Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Кириченко Р.В. -представник на підставі довіреності №59 від 07.09.2009р.
від відповідача: не з'явився
21.09.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Константа»збитків у розмірі 228.333грн.00коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. порушено провадження у справі №28/347/09, судове засідання призначено на 13.10.09р.
За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
До початку судового засідання на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про відкладання розгляду справи в зв'язку із хворою уповноваженого представника.
Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки ТОВ «Константа»є юридичною особою і керівник товариства не був позбавлений права уповноважити іншу особу представляти інтереси товариства в судовому засіданні.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
На підставі чого, у відповідності до ст..85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 12.07.2006р. між ТОВ «ТБ «Мегаполіс»та ТОВ «Константа»було укладено договір №102, за умовами якого відповідач зобов'язується виконати поточні ремонт крівлі на об'єкті позивача, який розташований за адресою м. Кривий Ріг по вул. Електрозаводська, 23-А.
02 серпня 2006р. сторони підписали додаткову угоду до договору якою встановили, що загальна орієнтовна вартість робіт зазначених у п.1.1 договору складає 280.682грн.00коп. в т.ч. ПДВ.
Пункт 3.1.1 договору (порядок розрахунків) виклали в наступній редакції: попередня оплата у розмірі 50%, що складає 140.341грн.00коп., протягом 5 календарних днів з моменту підписання дійсного договору; 20%, що складає 56136грн.40коп. після спливу 30 календарних днів з моменту початку робіт; 30%, що складає 84.204грн.60коп. протягом семи календарних днів з моменту закінчення робіт та підписання сторонами актів виконаних робіт.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У жовтні 2006р. та грудні 2006р. сторонами підписані акти виконаних робіт ремонту крівлі на об'єктах за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Електрозаводська, 23-А, електророзподільного приміщення, складів ТОВ «ТД «Мегаполіс», рампі, офісу, компресорної. Загальна площа згідно додаткової угоди від 12.07.2006р. складає 2.527 кв.м.
Як зазначає позивач, з осені 2007р., крівля виробничих будівель почала систематично підтікати.
При огляді відповідними службами ТОВ «ТБ «Мегаполіс»поверхні крівлі складських та виробничих приміщень, було встановлено, що крівля має дефекти.
Пунктом 5.2 договору підряду зазначено, що у разі виявлення замовником відхилень у роботі підрядника від необхідної якості, останній усуває недоліки за власний рахунок та в узгоджений із замовником строк.
Про виявлені дефекти спочатку 30.04.2008р., а потім 10.09.2008р. на адресу відповідача були надіслані листи з вимогою про їх усунення.
Листом №560 від 08.05.2008р. відповідач повідомив про те, що у строк до 17.05.2208р. всі дефекти ремонту крівлі, що були виконанні на підставі договору №120 від 12.07.2007р. будуть усунені.
Але в указаний строк відповідні роботи відповідачем виконані не були.
07 жовтня 2008р. на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою з'явитися представнику відповідача 14.10.2008р. для складання акту дефектів.
У відповіді на претензію (гарантійний лист №536 від 15.07.2009р.) відповідач пообіцяв розпочати проведення ремонтно-відновлювальних робіт -31.07.2009р., а закінчення -31.08.2009р.
14 жовтня 2008р. позивачем за участю директора КФ ТОВ «Пластик», керуючого складом Криворізької філії ТОВ «ТД Мегаполіс»та інженера по проектно-кошторисної документації було складено дефектний акт, яким встановлені наступні дефекти: парапет виконаний не у відповідності до норм та правил; оцинковані листи прикручені само різами зірвані вітром; покриття біля водоприймачів на споруді компресорної відшарувалося і вода протікає під стяжку; над спорудою офісу вся крівля відшарувалася від стяжки, виникли повітряні простіри біля водоприймачів під рулонним покриттям стоїть вода. Можливо неякісно виконання стяжка. На Індові між складами №1 та 2 виникла повітряна пробка довжиною 25 метрів.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений гарантійним листом не приступив до усунення недоліків, позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення з відповідача 228.333грн.00коп збитків.
При вирішення даного спору слід виходити з наступного:
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Склад та розмір відшкодування збитків визначений ст. 225 ГК України, а умови і порядок відшкодування збитків -ст. 226 ГК України.
Як зазначає сам позивач сума 228.333грн. є реальними збитками позивача.
В той же час, суд звертає увагу, що реальні збитки позивача можуть бути відшкодовані судом, або відповідачем в добровільному порядку, лише у разі надання доказів про їх понесення, як того вимагає Цивільний кодекс України.
Однак, позивач документального підтвердження понесення ним витрат у розмірі 228.333грн. суду не надав.
Посилання позивача на експертний висновок судом до уваги не приймається, оскільки це є лише припущенням експерта щодо вартості відновлювального ремонту. В той же час ремонт позивачем не здійснювався.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях. Зважаючи на вищевикладені обставини, представлені позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні.
Як вже зазначалося вище сторони підписали Акти приймання-передачі виконаних робіт за договором №120 за жовтень 2006р. №1,2 та грудень 2006р. №3, 4, 5, відповідно до якого претензій щодо виконаних робіт у сторін не має.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, позивач не довів та документально не підтвердив спричинення йому збитків в розмірі заявленому до стягнення, оскільки жодних витрат на відновлення становища на даний час позивачем не зроблено.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 228333грн.00коп. збитків задоволенню не підлягають.
Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, ст.526,623 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 224, 225 ГК України суд,
В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 20 жовтня 2009р.