Запорізької області
24.09.09 Справа № 7/235/09
Суддя
За позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій
області, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Герда”, м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева
Представники:
від позивача Тувайкін Р.В., довіреність № 01/185 від 30.12.08р.
від відповідача Лазько В.Г., дов. № 21 від 18.03.2009р.
від третьої особи: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення неустойки в сумі 4616 грн. 99 коп. та зобов'язання повернути третій особі - Запорізькому державному підприємству “Радіоприлад”, орендоване майно, а саме: вбудоване не житлове приміщення окремо розташованої будівлі складу (літ.Б, приміщення № № з 1 по 7 включно інв. 100045), загальною площею по внутрішньому обміру 103,6 кв.м., відповідно з технічним па спортом, підготовленим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 21.12.2005р., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, шляхом підписання акту приймання -передачі.
Ухвалою від 13.07.2009р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 07.09.2009р.
Представниками сторін надано узгоджене клопотання про продовження строку розгляду спору. Клопотання подано згідно зі ст. 69 ГПК України, судом задоволено.
Ухвалою суду від 07.09.2009р. строк розгляду справи продовжено, судове засідання відкладено до 24.09.2009р.
Представник 3-ї особи в судове засідання , продовжене 24.09.2009р., не з'явився.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач підтримав заявлений позов, з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
В продовженому 24.09.2009р. представник відповідача надав суду докази погашення в добровільному порядку стягуваної суми неустойки.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:
Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Герда" (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 1837/д від 09.02.06 ( договір).
Згідно з п.1.1. договору, орендарю було передано, в строкове платне користування, державне нерухоме майно, а саме: вбудовані нежитлові приміщення окремо розташованої будівлі складу (літ. Б, приміщення № з 1 по 7 включно інв. 100045), загальною площею по внутрішньому обміру 103,6 кв.м. (майно), відповідно з технічним паспортом, підготовленим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 21.12.05р., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3.
Майно передавалось Фондом державного майна України (орендодавцем) орендарю за актом приймання -передачі (додаток № 2 до договору оренди).
Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства „Радіоприлад" (балансоутримувач).
Відповідно до п. 10.1. договір, був укладений з 09.02.06 по 09.02.09.
Пунктом 10.6 розділу 10 договору (Строк дії та умови зміни, припинення або розірвання договору) договору № 1837/д передбачено, що: в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженням на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Договір за наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу уповноваженого управляти балансоутримувачем, продовжується з урахуванням вимог чинного законодавства про оренду державного майна.
Позивач листом від 23.02.2009 р. за № 11-13-00983 повідомив відповідача про те, що договір оренди припинив дію 09.02.2009 року. Даним листом позивач повідомляв відповідача про таке припинення, що згідно ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»державне та комунальне майно передається в оренду виключно на конкурсних засадах, що відповідач має підписати акт приймання-передачі майна, що за відмову повернути майно на вимогу орендодавця стягується неустойка. Проте, у вказаному листі не міститься вимоги повернути орендоване майно ні орендодавцю ні саме третій особі.
У липні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою про повернення майна третій особі та стягнення з відповідача неустойки.
Як зазначає позивач у позові, 23.02.2009 р. ним направлено на адресу відповідача лист за № 11-13-00983 щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення майна по акту приймання-передачі. З огляду на вказане, позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію 09.02.2009 року і не був продовжений сторонами.
Проте, договір оренди на даний час є діючим з огляду на наступне:
З тексту листа позивача № 11-13-00983 від 23.02.2009 р. вбачається, що як на підставу для припинення договору, позивач послався на ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідно до ч. 4 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік” редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), на яку посилається позивач, «після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обоє 'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 встановлено, що Закон “Про держбюджет” не може вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Конституція не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, Законом “Про Держбюджет” не можуть регулюватися орендні відносини.
За загальним правилом, у разі суперечності норм чинного законодавства, потрібно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.
Ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є спеціальною нормою, тому, при вирішені питання щодо продовження строку дії договору оренди комунального чи державного майна необхідно керуватися насамперед Законом про оренду держмайна, відповідно до якого:
- саме цим законом регулюються організаційні та майнові відносини між орендодавцями орендарями, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій (ст. Закону);
- за конкурсом передаються в оренду тільки цілісні майнові комплекси (п. 7 ст. 9 Закону):
- за відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору протягом одного місяця після його закінчення договір оренди може бути продовжений на той самий строк, на який він укладався (п. 2 ст. 17 Закону);
- якщо орендар після закінчення строку дії договору відмовляється від його продовження (у тому числі через банкрутство), він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах передбачених договором (ч. 1 ст. 27 Закону);
- після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договоре припиняється (п. 3 ст. 17 Закону).
Законодавець вказує на можливість саме продовження договору оренди (тобто існуючого договору, а не орендних відносин взагалі), а не на укладення нового договору оренди після проведення конкурсу.
У листі ж позивача № 11-13-00983 від 23.02.2009 р. мова йде про те, що термін дії договору оренди припинився 09.02.2009 року, і що у 2009 році державне та комунальне майно передається в оренду за конкурсом.
Слід зазначити, що після припинення дії договору оренди, якщо сторони не продовжили його участь орендаря у конкурсі щодо об'єкту оренди формує нові орендні відносини між орендодавцем та орендарем і здійснюється вже поза межами переважного права на продовження договору оренди.
10.06.2009 року ч. 4 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»було викладено у новій редакції наступного змісту: «Орендар, який належ-но виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строге дії якого закінчується, мас право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки». Тобто, на даний момент відпала (відсутня) будь-яка правова підстава для виселення та зобов'язання орендаря через конкурс продовжувати дію договору оренди.
П. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»було викладено у наступній редакції: «Після закінчення терміну договору оренди орендар, належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних у на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше німе за три місяця закінчення терміну договору». Законодавець ще раз підкреслив, що відмова у продовженні договору оренди з належним орендарем має бути пов'язаною з виключними обставинами, а саме необхідністю використання майна для власних потреб. Необґрунтована відмова у продовженні орендних відносин не допускається.
Процедура припинення договору оренди у зв'язку із закінченням його терміну пов'язана з переважним правом орендаря на продовження договору оренди. Тобто, п. 2 та п. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не можуть застосовуватися окремо. Зі змісту вказаних норм очевидно вбачається, що переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється лише у разі недосягнення домовленості щодо умов договору.
Орендодавець в особі Територіального управління Фонду держмайна України, має право на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після цієї дати заявити про припинення договору, надавши належні заперечення проти його продовження.
Такі заперечення мають бути обґрунтованими.
Заява позивача про припинення договору оренди з посиланням на ст. 73 Закону України Державний бюджет України на 2009 рік»не може вважатися належною та обґрунтованою, оскільки суперечить приписам спеціального закону - ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і іншій діючій статті, а отже не може прийматися до уваги.
З листа позивача № 11-13-00983 від 23.02.2009 р., який міститься у матеріалам справи, позивачем зазначається, що з 09.02.2009 року договір оренди припинив дію у зв'язку з закінченням терміну. Також міститься інформація про те, що у 2009 році державне та комунальне майно передаються в оренду за конкурсом відповідно до ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Повідомляється про акт приймання-передачі, який необхідно підписати та повернути позивачу.
Таким чином, вказаний лист неможливо розглядати, як заяву позивача про припинення договору оренди за правилами п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Вимоги позивача про зобов'язання ТОВ “Герда” повернути орендоване державне нерухоме майно третій особі є необґрунтованою.
Згідно п. 5.10 договору, орендар зобов'язався, у разі припинення договору оренди або його розірвання, повернути орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду.
Таким чином, заявлена вимога є безпідставною, не доведеною, суперечить матеріалам справи і задоволенню не підлягає, поскільки вимоги орендодавця про повернення балансоутримувачу майна орендарю не направлялась.
Отже, відповідач у повному обсязі виконував вимоги договору оренди № 1837/д, постійно ї своєчасно сплачував усі орендні платежі, підтримував майно в належному стані та здійснив його капітальний ремонт на суму 160 585 грн. та має переважне право, за інших рівних умов, для продовження дії договору оренди № 1837/д державного майна відповідно з приписами чинного законодавства України та умов договору №1837/д.
Однією з вимог позивача є стягнення неустойки в розмірі 4 616,99 грн. за період з 10.02.09 р. по 10.06.09 р.
Відповідно до п. 9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
У судовому засіданні, продовжено му 24.09.2009р. відповідач надав докази сплати суми неустойки у розмірі 4 616,99 грн. Тому суд не може надати на теперішній час правову оцінку даній вимозі, а зобов'язаний припинити провадження по справі в цій частині в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи сплату відповідачем суми неустойки після подачі позову до суду, суд вважає за необхідне в частині стягнення 4 616 грн. 99 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в судові витрати покласти в цій частині на відповідача.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В частині стягнення 4 616 грн. 99 коп. неустойки провадження у справі припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Герда”, 69027, м. Запоріжжя, вул. Вагонна, 49, (р/р 26005301158332 в Центральному відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313322, код ЄДРПОУ 31823551) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095) 102 грн. 00коп. державного мита.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Герда”, 69027, м. Запоріжжя, вул. Вагонна, 49, (р/р 26005301158332 в Центральному відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313322, код ЄДРПОУ 31823551) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку -259) 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “29” вересня 2009р.
Суддя Н.С. Кутіщева