Запорізької області
07.10.09 Справа № 20/248/09-28/337/09
Суддя
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27, к. 88)
До відповідача - 1: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1)
До відповідача -2: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
Про стягнення заборгованості за договором кредиту № ДК 1323 -516 с від 04.11.2008р. у розмірі 4 040, 79 грн.
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Броннікова О.В. -представник на підставі довіреності № б/н від 02.02.2009р.
від відповідача - 1: не з'явився.
від відповідача -2: не з'явився.
18.08.2009р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” до відповідача -1: ФОП ОСОБА_1 та до відповідача -2: ФОП ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за договором кредиту у розмірі 4 040, 79 грн., з яких: 3 305, 75 грн. -сума основного боргу, 389, 62 грн. -сума пені, 61, 13 грн. -3 % річних та 284, 29 грн. -втрати від інфляції.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2009р. порушено провадження у справі № 20/248/09, судове засідання призначено на 23.09.09р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 937 від 04.09.2009р. у зв'язку з виробничою необхідністю справу № 20/248/09 передано на розгляд судді Яцун О.В.
Ухвалою суду від 07.09.2009р. справу № 20/248/09 прийнято до провадження, справі присвоєно № 20/248/09-28/337/09, судове засідання призначено на 07.10.2009, у сторін витребувані всі необхідні документи та докази для розгляду справи.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 04.11.2008 між ним та відповідачем 1 укладено договір кредиту № ДК 1323-516с, згідно умов якого позивач надав відповідачу 1 кредит у сумі 3 000,00 грн. із кінцевою датою повернення 05.01.2009 та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5 % на місяць від суми кредиту за весь термін користування кредитними коштами.
У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань, виникла заборгованість у сумі 4 040, 79 грн., з них 3 305, 17 грн. -заборгованість за кредитом, 389, 26 грн. пені, нарахованої за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплати відсотків за користування кредитом, трьох процентів річних в сумі 61, 13 грн. та збільшення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 284, 29 грн.
Також, позивач вказує, що для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, між ним та відповідачем 2 укладено договір поруки від 04.11.2008 № 1007. Згідно із умовами вказаного договору, поручитель (відповідач 2) зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008.
Зазначає, що 16.03.2009 на адресу відповідача 2 ним направлена вимога про сплату суми боргу за договором кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008, однак до теперішнього часу відповіді не надійшло. В обґрунтування позову посилається на умови договору кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008, умови договору поруки від 04.11.2008 № 1007, ст.ст. 543, 554, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 196, 199, 216, 217, 230, 231, Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України. Просить позов задовольнити.
Відповідачі 1, 2 у судове засідання 07.10.2009 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2009 відповідачами 1, 2 не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідачі 1, 2 були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
04.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № ДК 1323-516с (далі Договір), згідно п.2.1 розділу 2 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 3 000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 5 % на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п.3.2 розділу 3 вказаного Договору, позичальник зобов'язується повністю повернути кредит та відсотки за користування ним до 16.00 години 05.01.2009 року включно.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 розділу 5, за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1 Договору (Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору), позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 5 % на місяць від суми, вказаної в п.2.1 Договору, що складають 305, 75 грн.
Нарахування відсотків здійснюється одноразово.
Пунктами 4.2.3., 4.2.4., 4.2.7. розділу 4 договору кредиту № 1323-516с від 04.11.2008 передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 Договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день надходження грошових коштів до каси кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
Позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2. Договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні кредитора, передбаченого п. 4.3.5. Договору (п. 4.2.7.).
Згідно із п. 7.1 розділу 7 Договору, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплати відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.
Крім цього, п. 6.1 розділу 6 Договору кредиту визначено, що виконання зобов'язань позичальника забезпечується договором поруки № ДП 1007 від 04.11.2008, укладеного між кредитором і ОСОБА_2, (по тексту Договора - поручитель), а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
04.11.2008, на забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та ОСОБА_2 (відповідач 2) укладено Договір поруки від 04.11.2008 № 1007. Згідно умов наведеного Договору поруки, відповідач 2 зобов'язався відповідати за виконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором кредиту від 04.11.2008 № ДК 1323-516с, а саме, за сплату кредиту у сумі 3 000,00 грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків (пункти 1.1,2.2,3.1 Договору поруки.). Відповідно до п 2.3 Договору поруки, поручитель зобов'язаний здійснити виконання зобов'язання боржника потягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора.
16.03.2009 позивач надіслав на адресу відповідача 2 вимогу про сплату суми боргу ФОП ОСОБА_1 за договором кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008, що підтверджується фіскальним чеком № 5139 від 16.03.2009.
Станом на 07.10.2009 позивач відповіді не отримав.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем 1 було отримано грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1515 від 04.11.2008.
Відповідач 1 взяті на себе зобов'язання за Договором кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008 належним чином не виконав, суму кредиту, відсотків за користування кредитом та пеню, нараховану за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплати відсотків за користування кредитом, не сплатив.
Відповідачем 2 взяті на себе зобов'язання за Договором поруки від 04.11.2008 №1007 належним чином не виконані.
Доказів зворотного відповідачами суду не надано.
В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ № 638674 від 08.09.2009, згідно якого місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є АДРЕСА_1
Також, в матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ № 638673 від 08.09.2009, місцезнаходженням ФОП ОСОБА_2 є АДРЕСА_2.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Статтями 224, 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.
Пункт 1 статті 623 ЦК України зазначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за Договором кредиту № ДК 1323-516 від 04.11.2008, а ФОП ОСОБА_1 (відповідач 1) фактично отримала грошові кошти в сумі 3 000,00 грн.
Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, сплату суми кредиту та відсотки за користування кредитом у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості складає 3000грн.00коп.
Факт наявності заборгованості у розмірі 3000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити заборгованість за кредитним договором не припинено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № ДК 1323-516 від 04.11.2008р. у сумі 3000грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Нормами ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до п.2 договору кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 3000грню, з оплатою по процентній ставці 5% на місяць, що складають 305грн.75коп.
Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості відсотків за користування кредиту складає 305грн.75коп.
Факт несплати процентів за кредитним договором матеріалами справи доведений.
Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за процентами документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7.1 Договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплати відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Розрахований позивачем станом на 07.10.09 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 389 , 62 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на 07.10.09 три проценти річних з простроченої суми складає 61,13 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 284,29 грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.
Ст. 199 Господарського кодексу України встановлено, що в иконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .
Згідно із частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Пунктом 2.2 наведеного Договору поруки № 1007 передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителів.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідачами 1, 2 взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконано, своєчасно суму кредиту, відсотків за користування кредитом та пені не сплачено.
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за Договором кредиту від 04.11.2008 № ДК1323-516с та Договору поруки від 04.11.2008 № 1007 у повному обсязі або частково відповідачем 1, відповідачем 2 суду не надано, вказана вище вимога позивача від 16.03.2009 про сплату суми боргу ФОП ОСОБА_1 за договором кредиту № ДК 1323-516с від 04.11.2008 поручителем залишена без відповіді.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір доведений до суду з вини відповідачів, судові витрати покладаються на останніх солідарно.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 543, 554, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 193, 196, 224, 225 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути солідарно з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України" (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 6уд.27, к. 88; рахунок 26508209688100 в Акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183669) заборгованість за договором кредиту № ДК 1323-516 від 04.11.2008 в сумі 3 000(три тисячі)грн..00коп, 305 (триста п'ять) грн. 75 коп. процентів за користування кредитом, пеню в сумі 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 62 коп., три проценти річних в сумі 61 (шістдесят одна) грн. 13 коп., інфляційні втрати в сумі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 29 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 12 жовтня 2009р.