Запорізької області
05.10.09 Справа № 28/331/09
Суддя
За позовом: Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк», м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок «Еліот», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Гоголь Б.М. -представник на підставі довіреності №230-02 від 09.06.2009р.
від відповідача: не з'явився
28.08.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Еліот»280211грн.60коп. збитків, 444грн.79коп. штрафу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2009р. порушено провадження у справі №28/331/09, судове засідання призначено на 05.10.09р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про уточнення назви відповідача, а саме просить відповідачем по справі вважати -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот».
Клопотання судом задоволено.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з довідкою ЄДРПОУ адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»: 69054, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 117-А. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 01.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Аліот» та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»був укладений договір поставки.
10.12.2008 р. між ТОВ «Торгівельний будинок «Аліот», АБ «Факторіал-Банк»та Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», була укладена угода № 1 про зміну сторони в зобов'язанні.
Відповідно до зазначеної угоди, частина прав та обов'язків АБ «Факторіал-Банк»за Договором перейшли до ПуАТ «СЕБ Банк».
23.03.2009 р. внаслідок приєднання АБ «Факторіал-Банк»до ПуАТ «СЕБ Банк»до останнього перейшли всі права та обов'язки АБ «Факторіал-Банк», зокрема й права та обов'язки за Договором поставки. Дана обставина підтверджується витягом зі статуту Позивача (додається).
Відповідно до п. 1.1. Договору Поставки, Відповідач зобов'язався на протязі строку дії вказаного договору виготовити, здійснити поставку, монтаж та установку меблів, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити Товар.
Загальна вартість Товару, відповідно до Специфікації № 1 та Специфікації №2 становить 444 790 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору поставки, доставка та монтаж Товару здійснюються за додаткову оплату.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На виконання п. 1.1., п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору поставки, Позивач перерахував Відповідачу 368 874,60 грн. в рахунок оплати за Товар та доставку Товару, з яких 357 982,60 були перераховані в якості оплати за Товар.
Відповідно до Специфікації № 1, Відповідач повинен був поставити Товар Позивачу не пізніше наступних дат: 12.07.2008 р., 25.07.2008 р., 10.09.2008 р., 25.09.2008 р., 15.09.2008 р., 20.09.2008 р., 30.09.2008 р., 10.11.2008 р.
Товар, визначений у Специфікації № 2, Відповідач повинен був поставити до 25.12.2008 р.
Однак, в порушення умов Договору поставки та ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, Відповідач не поставив Позивачу Товар в повному обсязі, відповідно до взятих на себе зобов'язань за Договором поставки.
На момент подання даної позовної заяви, вартість поставленої продукції, визначеної в Специфікації № 1 та Специфікації № 2, становить 77 771,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які залучені до матеріалів справи.
За таких обставин, відповідачем не здійснена поставка Товару на суму 280211,60 грн., яка була перерахована Відповідачу в якості авансового платежу по Договору поставки.
Таким чином, має місце прострочення виконання зобов'язань Відповідачем за договором поставки, що, відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, дає право Позивачу відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Внаслідок невиконання Відповідачем зобов'язань по Договору поставки, Позивачу були спричинені реальні збитки у сумі 280 211,60 грн., які були перераховані в якості передоплати за поставку Товару.
У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.
Дана вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно з нормами цивільного законодавства (ст.623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання на боржника покладено обов'язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обов'язок було б виконано.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов'язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник. Об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну -протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Факт порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань та спричинення відповідачем збитків доведений матеріалами справи.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та сумою недопоставленого товару, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді попередньої оплати товару у сумі 280.211грн.60коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.3 Договору поставки, у разі порушення строків поставки Товару, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості партії Товару, яка вказана у Специфікації на Товар, відносно якого відбулося таке порушення.
Загальна вартість партії Товару, відносно якого відбулося порушення становить 444 790 грн., відповідно розмір штрафу, який підлягає стягненню з Відповідача становить 444,79 грн.
Заявлена вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75,82-85 ГПК України, ст.526,611,623,693 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 224, 225 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок «Аліот»(69095, м.запоріжжя, пр. Леніна, 117-а, р/р 26004001306857 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 313872, код ЄДРПОУ 33795715) на користь публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 10, р/р 3619105040 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016) 280.211(двісті вісімдесят тисяч двісті одинадцять)грн.60коп. збитків, 444(чотириста сорок чотири)грн.79коп. штрафу, 2806(дві тисячі вісімсот шість)грн.57коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 07 жовтня 2009р.